Принагідно згадаймо нетлінну народну мудрість: комусь війна, а кому мати рідна, – що вкотре доводить безальтернативність нашої борні.
Туреччина хоче вивезти українське зерно із північночорноморських портів, отримавши не лише знижку на 25%, а й виняткову можливість модерувати мирні переговори між Україною та РФ.
Про це стало відомо на сьогоднішній пресконференції міністрів закордонних справ Мевлюта Чавушоглу та Сергія Лаврова, інформує медіаагенція "Останній Бастіон" із посиланням на фінансиста Сергія Фурсу.
Відомий вітчизняний інвестбанкір і економіст стверджує, що Туреччини стало дуже багато у міжнародних відносинах, оскільки її влада на чолі з президентом Реджепом Тайїпом Ердоганом намагається скористатися поточною кризовою ситуацією.
«Турецький міністр Чавушоглу зустрічається з Лавровим і вторить російським наративам про те, що санкції це погано, що санкції проти росії посилюють світову продовольчу кризу. Це неприємно. Неприємно і не більше, адже не турки запроваджували санкції, а значить їхня думка нікого не хвилює. Але знову таки, це просто неприємно. Зате паралельно дивишся на графік турецької ліри, яка продовжує летіти у прірву і стає навпаки приємно. І хто знає, чи пов'язані ці події?..
Тут важливо розуміти одне: коли Владімір Путін будує "русскій мір" і намагається відновити імперію – це б'є по економіці; коли Ердоган будує тюркський світ і намагається відновити імперію – це також б'є по економіці. Економіку росії безжально б'ють санкції Заходу, бо Путін вирішив, що він великий історик та воєначальник, і напав на Україну. Історик із нього так собі. Воєначальник ще гірший.
А от по економіці Туреччини нині нещадно б'є політика самовпевненого Ердогана. Це ж він не дає Центральному Банку працювати незалежно, оскільки вирішив, що є великим макроекономістом. Чесно кажучи, макроекономіст із нього ніякий. І ось уже у Туреччині інфляція 73% (у 5 разів вища, ніж в Україні під час війни!) та курс ліри летить у прірву. Ось і весь сенс гри Москви з Анкарою, ні більше, ні менше», – зазначив Сергій Фурса.
Водночас вітчизняний інвестбанкір уточнює, що відсутність справжньої, а не показної демократії, контролю та дієвих інститутів робить Туреччину вкрай ненадійним союзником України.
Адже у разі загрози власним інтересам Анкара може розвернутися будь-якої миті на 180º – до Москви обличчям, а до Києва спиною і тоді війна на нашій землі набуде нових, небачених досі обрисів.
Своєю чергою, як раніше повідомляв "Останній Бастіон", африканські країни одна за одною оголошують надзвичайний стан через голод, спричинений російською агресією проти України.