Антикорупція «з мішком на голові»: Кравченко висунув звинувачення керівникам НАБУ і САП

Ексгенпрокурор Кравченко заявив, що керівництво НАБУ і САП вимагало від Зеленського вивезти його з Європи «з мішком на голові».

Колишній генеральний прокурор України Руслан Кравченко стверджує, що керівництво НАБУ та САП вимагало від Володимира Зеленського організувати його примусове повернення з Європи після того, як він підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Також він заявив про можливу причетність антикорупційних органів до стеження за ним і поширення конфіденційної інформації з кримінальних проваджень.

Про це Кравченко розповів в інтерв’ю, опублікованому на сайті EU Reporter. Наразі сторінка інтерв’ю недоступна, однак матеріал передрукувала низка інших ресурсів.

За словами колишнього генпрокурора, після підписання повідомлення про підозру директору НАБУ він отримав інформацію про вимогу керівників антикорупційних органів до президента та керівника його Офісу організувати негайне примусове повернення Кравченка в Україну.

«Після того як я підписав повідомлення про підозру щодо директора НАБУ, оскільки вважав доказову базу достатньою, керівники антикорупційних органів, згідно з наявною в мене інформацією, зажадали від президента та керівника його Офісу організувати мою негайну примусову репатріацію в Україну. За наявними даними, використане при цьому формулювання зайшло так далеко, що, як стверджується, йшлося про репатріацію «з мішком на голові»», — заявив Кравченко.

Що Кравченко розповів про затримання у Відні

Колишній генпрокурор також стверджує, що один із затриманих в Австрії чоловіків, який, за його словами, стежив за ним, є співробітником НАБУ. За твердженням Кравченка, у 2025 році цього працівника відрядили до Головного управління розвідки Міноборони України.

Крім того, він заявив, що Віктор Торкотюк — командир спецпідрозділу ГУР, бійців якого, за словами Кравченка, затримали у Відні, — прибув до Австрії разом із ними.

За твердженням Кравченка, Торкотюку пообіцяли посаду начальника ГУР в обмін на повернення колишнього генпрокурора в Україну.

«Виходячи з мого професійного досвіду та розуміння того, як влаштована система, я вважаю вкрай малоймовірним, що операція такого масштабу могла бути підготовлена без згоди вищого керівництва країни», — заявив він.

Кравченко також послався на інформацію, яку отримував під час перебування на посаді генерального прокурора. Він стверджує, що цей підрозділ ГУР може бути причетним до злочинів в Україні та за кордоном, зокрема до вбивства бізнесмена на Кіпрі.

Кравченко заявив про можливу співпрацю Ткача з НАБУ

Окремо колишній генпрокурор прокоментував затримання у Відні журналіста «Української правди» Михайла Ткача.

На думку Кравченка, журналіст працює на НАБУ як інформатор. Він стверджує, що Ткач збирає дані про місцеперебування фігурантів кримінальних проваджень, не привертаючи уваги до слідства, а також допомагає поширювати конфіденційну інформацію з цих проваджень.

Кравченко також припустив, що діяльність журналіста могла бути пов’язана із замахом на українського бізнесмена Єрмолаєва в Монако.

За словами колишнього генпрокурора, з відомих йому документів випливає, що Ткач перебував у Монако в той самий період, що й співробітники ГУР, яких згодом затримали та які давали показання. Кравченко стверджує, що особисто читав ці документи.

Він припустив, що журналістська діяльність могла використовуватися для встановлення місцеперебування людей, які цікавили українські спецслужби.

«Мої найбільші побоювання стосуються можливих контактів Ткача за межами антикорупційних органів. У Монако було скоєно замах на українського бізнесмена. Згідно з відомими мені документами, Ткач був там у той самий період, що й співробітники Головного управління розвідки Міністерства оборони України, яких пізніше заарештували та які давали свідчення. Я знаю цю справу й особисто прочитав ці заяви. Тому мої питання щодо ролі Ткача ґрунтуються не лише на повідомленнях ЗМІ», — заявив Кравченко.

Він описав своє припущення щодо можливого механізму такої діяльності: під виглядом виконання редакційного завдання журналіст міг встановлювати адресу людини, відстежувати її пересування та вивчати коло спілкування. Після цього співробітники розвідки могли використовувати зібрану інформацію. За версією Кравченка, це дозволяло б їм зменшити власну участь у спостереженні та ризик привернути увагу правоохоронців іншої країни.

Колишній генпрокурор вважає, що така діяльність могла здійснюватися за вказівкою керівництва антикорупційних органів.

Водночас Кравченко наголосив, що його версія щодо ролі Ткача є теорією, яка ґрунтується на сукупності відомих йому обставин.