Апеляція ВАКС скасувала закриття справи «Роттердам плюс»
Справу повернули до першої інстанції для нового розгляду.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала рішення про закриття справи про майже 19 млрд грн збитків від впровадження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, формули «Роттердам+» за 2016-2017 роки.
Рішення Апеляційної палати було оголошено в судовому засіданні 14 грудня.
Справу повернули до першої інстанції для нового розгляду.
Рішення ухвалили судді Апеляційної палати ВАКС Дмитро Михайленко, Микола Глотов та Олександр Семенников.
У жовтні 2023 року ВАКС закрив провадження у справі «Роттердам+». Таке рішення підтримали двоє суддів колегії. Третій суддя — Віктор Ногачевський, висловив окрему думку, в якій пояснив, чому закривати справу суд не мав права.
Як підставу для закриття справи у першій інстанції судді використали п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК. Нібито сплив строк досудового розслідування після повідомлення про підозру.
Прокурор САП не погодився з таким рішенням суду та оскаржив його в суді апеляційної інстанції.
У березні 2023 року НАБУ і САП скерували до суду перший епізод справи «Роттердам+» за обвинуваченням шістьох осіб у завданні споживачам електроенергії збитків на понад 19 млрд грн протягом 2016-2017 років.
За версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.
Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.
НАБУ і САП 16 січня завершили розслідування за підозрою 15 осіб, причетних до запровадження та дії так званої формули «Роттердам+», через яку споживачі електроенергії незаконно переплатили понад 20 млрд грн упродовж 2018-2019 рр.
3 жовтня Вищий антикорупційний суд частково задовольнив клопотання прокурора САП та наклав арешт на майно 3 обвинувачених у справі «Роттердам+».
