Археологія без розкопок
Новий погляд на Більське городище.
На Полтавщині завершився масштабний етап геофізичних досліджень Більського археологічного комплексу. Як повідомляє Історико-культурний заповідник «Більськ», упродовж двох тижнів команда німецької компанії Eastern Atlasна чолі з Буркартом Ульріхом провела магнітометричну зйомку майже 90 гектарів території.
Цього разу дослідники повністю обстежили внутрішній майданчик Західного укріплення Більського городища, а також частину скіфського некрополя Скоробір. Отримані дані ще проходять обробку, однак сам масштаб робіт уже дозволяє говорити про новий етап вивчення комплексу. За повідомленням Історико-культурного заповідника «Більськ», дослідження профінансувала фундація Ukraine Art Aid Center, яка спрямувала на проєкт майже 50 тисяч євро.
Особливо цікаво, що для Eastern Atlas це не перша робота в Більську.
Компанія вже брала участь у дослідженнях городища у 2000-х роках у межах українсько-німецької співпраці. У власному переліку проєктів Eastern Atlas вказує роботи в Більську у 2003–2006 роках, а 2005-го тут поєднували геомагнітне картування з аерофотозйомкою.
Тодішні роботи були частиною значно ширшої програми дослідження Більського комплексу, у якій геофізика використовувалася для пошуку внутрішніх структур поселення та обстеження некрополів. На сайті Eastern Atlas зберігся опис одного з характерних результатів: під час магнітної зйомки вдалося простежити кільцевий рів кургану, насип якого майже повністю зник через господарську діяльність.
У цьому сенсі нинішній сезон виглядає не як знайомство з пам’яткою, а як повернення до неї через два десятиліття — вже з іншими технічними можливостями й значно більшим охопленням території.
Майже 90 гектарів магнітометрії — це важливо не лише як рекордна або близька до рекордної цифра для конкретного проєкту. Значно важливіше, що йдеться про суцільне обстеження великої частини археологічного простору, а не про кілька тестових ділянок.
Для Західного укріплення це може дати можливість значно краще зрозуміти його внутрішню структуру. Розкопки, навіть багаторічні, завжди дають дуже детальну інформацію лише про невеликі ділянки. Магнітометрія працює інакше: вона дозволяє побачити розташування сотень аномалій на великій площі й уже після цього зіставляти їх із результатами розкопок.
Йдеться не про «рентгенівський знімок» давнього поселення. Магнітні аномалії ще потрібно інтерпретувати, відокремити археологічні об’єкти від природних і сучасних перешкод, зіставити з рельєфом та попередніми дослідженнями. Але саме такий масштаб дає шанс перейти від окремих відкритих споруд до розуміння загального планування.
Подібне значення має й обстеження Скоробору. У випадку курганних могильників геофізика особливо корисна там, де давні насипи вже погано читаються на поверхні або були знівельовані оранкою. Під землею при цьому можуть зберігатися рови та інші елементи поховальних комплексів, які фіксуються магнітометрією.
Це вже показували попередні роботи Eastern Atlas у Більську. Тепер питання полягає в іншому: що дасть не локальна зйомка, а десятки гектарів суцільних даних.
Важливо й те, що результати нинішнього сезону поки не оприлюднені повністю. Дані ще опрацьовуються, тому говорити про конкретні нові споруди, вулиці або інші елементи планування було б передчасно. Саме після завершення обробки стане зрозуміло, наскільки детально магнітометрія дозволила побачити внутрішню організацію Західного укріплення та структуру дослідженої частини Скоробору.
У цьогорічних роботах цікавий не лише масштаб, а й сама тяглість досліджень. Технологія, яку на Більському городищі використовували ще двадцять років тому, повертається сюди вже на іншому рівні.
І це, мабуть, один із найпоказовіших прикладів того, як змінюється археологія великих пам’яток: менше випадкових «точок» на плані й дедалі більше спроб побачити простір цілісно.
Фото ІКЗ Більськ
