Балтія і Польща готуються до великої війни
Наскільки реальною є загроза нападу росії?
Останні події на східному фланзі НАТО складаються у досить тривожну картину. Литва та Латвія проводять масштабні загальнодержавні військові навчання, Польща переводить служби у посилений режим і укріплює кордон із білоруссю, Естонія різко збільшує оборонний бюджет, а НАТО нарощує військову присутність від Балтійського моря до польсько-білоруського кордону.
Втім, із відкритих даних поки не випливає, що росія вже ухвалила рішення про безпосередній напад на Польщу або країни Балтії. Естонська та литовська розвідки фактично говорять про інше: короткострокова загроза прямої війни залишається обмеженою, але росія послідовно створює військовий потенціал, який у майбутньому може бути використаний проти НАТО.
Литва відпрацьовує перехід держави на воєнний режим
17 вересня Литва розпочала масштабну серію навчань «Perkūno Griausmas 2026» («Грім Перкунаса — 2026»), які триватимуть до 15 жовтня.
Як повідомили Збройні сили Литви, головною метою маневрів є підготовка держави до збройної оборони та перевірка того, наскільки ефективно армія, органи влади, муніципалітети та союзники здатні діяти як єдина система.
Відпрацьовується не лише класична оборона.
Литовські військові тренують перехід від мирного часу до кризової ситуації, введення надзвичайного стану, посилення охорони кордонів і критичної інфраструктури, активацію сил швидкого реагування та протидію асиметричним і гібридним загрозам.
У навчаннях мають взяти участь близько 4200 військовослужбовців, до 2400 резервістів планують призвати до військових частин, а ще понад 5000 резервістів отримають повідомлення для уточнення мобілізаційних даних. Відпрацьовується також діяльність військових комендатур у муніципалітетах.
Це вже значно більше, ніж звичайні польові маневри. Литва фактично перевіряє механізм переведення всієї державної системи на воєнні рейки.
Латвія одночасно проводить свої загальнодержавні навчання
Майже паралельно, з 2 вересня до 8 жовтня, у Латвії проходять масштабні навчання Namejs 2026.
За офіційною інформацією Міністерства оборони Латвії, до них залучені професійні військові, Національна гвардія, військовослужбовці Державної оборонної служби, резервісти та підрозділи союзників.
Особливістю навчань є участь не лише армії. До сценаріїв залучені Центр кризового управління, урядові структури, спецслужби, муніципалітети та приватні компанії.
Тобто Латвія, як і Литва, тренує концепцію тотальної оборони держави, коли під час війни діють не тільки збройні сили, а вся система державного управління.
Ще 11 серпня Рига розпочала окрему безпекову операцію «VILKATIS» на східному кордоні. Як повідомило латвійське Міноборони, військові посилили підтримку прикордонників особовим складом і технікою, зокрема безпілотниками, вертольотами та авіацією.
Операція офіційно пояснюється необхідністю протидії незаконному перетину кордону та гібридним загрозам. При цьому латвійські силові структури, включно з військовою розвідкою та службою державної безпеки, мають обмінюватися оперативною інформацією про ситуацію на кордоні.
Це важлива деталь: у країнах Балтії вже не розділяють класичну військову загрозу та гібридні операції на два окремі явища. Їх розглядають як можливі етапи одного сценарію ескалації.
Естонська розвідка: нападу зараз не очікуємо, але росія готує потенціал для наступної війни
Найважливішою для оцінки реального рівня загрози є не політична риторика, а висновки спецслужб.
У своєму публічному звіті за 2026 рік Служба зовнішньої розвідки Естонії прямо зазначила: станом на момент підготовки оцінки росія не має наміру атакувати Естонію або іншу державу НАТО протягом найближчого року.
Естонська розвідка пояснює це, зокрема, тим, що країни Європи посилюють оборону, а отже Кремль змушений значно уважніше оцінювати можливі наслідки конфлікту з Альянсом.
Проте друга частина естонського звіту значно тривожніша.
росія продовжує військову реформу і нарощує військово-промислові потужності. За даними естонської розвідки, виробництво великокаліберних артилерійських боєприпасів у росії з 2021 року збільшилося більш ніж у 17 разів.
У звіті прямо зазначається, що росія з високою ймовірністю відновлює частину стратегічних запасів артилерійських боєприпасів навіть під час війни проти України.
Інакше кажучи, виробництво працює вже не виключно для забезпечення нинішнього фронту.
Москва паралельно накопичує ресурс для можливих майбутніх конфліктів.
Саме на цьому фоні Естонія у 2026 році збільшила оборонні витрати до приблизно 5,4% ВВП. Згідно з даними Міністерства оборони Естонії, оборонний бюджет країни зріс із €1,7 млрд до €2,4 млрд, а на закупівлю озброєння передбачено близько €1,27 млрд.
Польща: російська війна підійшла вже майже впритул
13 вересня уряд Польщі скликав спеціальну нараду в Урядовому центрі безпеки після російської атаки лише приблизно за два кілометри від польсько-українського кордону.
Як повідомила канцелярія прем'єр-міністра Польщі, удар припав на район автозаправної станції та вантажного залізничного складу. Після цього Дональд Туск заявив, що найближчі тижні й місяці можуть стати періодом значного посилення російської активності.
Туск при цьому прямо наголосив, що польська влада не може виключити поширення ескалації і на територію Польщі.
Після наради польські служби перевели у посилений режим, а уряд заявив про необхідність підготовки спільної та скоординованої реакції із союзниками.
Ще 5 вересня ситуація змусила польський Урядовий центр безпеки розіслати жителям Люблінського та Підкарпатського воєводств попередження про російську повітряну атаку по Україні.
У повідомленні зазначалося, що в польському повітряному просторі діє військова авіація. Після завершення атаки RCB окремо повідомив, що безпосередньої загрози території Польщі немає.
Це добре демонструє, наскільки тонкою стала межа між війною в Україні та безпековою ситуацією безпосередньо в країнах НАТО.
Польща перетворює білоруський кордон на оборонний рубіж
Паралельно Варшава продовжує укріплювати кордон із білоруссю.
З 1 вересня до 29 листопада 2026 року Польща продовжила дію буферної зони на кордоні.
Як повідомило Міністерство внутрішніх справ Польщі, держава вже інвестувала майже 3 млрд злотих у посилення прикордонної інфраструктури.
Йдеться не лише про огорожу.
Будується друга лінія загороджень, спостережні вежі, дороги вздовж кордону, електронна система контролю, а також сучасна система виявлення безпілотників.
Формально ці заходи значною мірою спрямовані проти організованої білоруським режимом міграційної кризи. Але створена інфраструктура одночасно підвищує здатність Польщі контролювати східний кордон у разі значно серйознішої кризи.
Сувальський коридор залишається ключовою точкою
Найнебезпечнішою географічною точкою всього регіону залишається Сувальський коридор — територія польсько-литовського прикордоння між Калінінградською областю рф та білоруссю.
Саме через нього проходить сухопутний зв'язок Литви, Латвії та Естонії з рештою НАТО.
НАТО прямо називає цю ділянку стратегічною. У районі Бемово-Піске дислокується очолювана США багатонаціональна бойова група, яка у разі необхідності може бути розгорнута до рівня бригади.
Саме тому можливий напад на країни Балтії майже неможливо уявити як локальну війну росії лише проти Литви чи Естонії.
Будь-яка спроба військово ізолювати Балтію фактично означатиме зіткнення і з Польщею.
НАТО вже змінило військову конфігурацію регіону
На східному фланзі НАТО нині розгорнуті дев'ять багатонаціональних бойових груп.
Як зазначає сам Альянс, у Литві основу угруповання становить Німеччина, у Польщі — США, а в Латвії — Канада. Всі ці групи інтегровані в командну структуру НАТО.
Крім того, Німеччина вже створила постійну бронетанкову бригаду в Литві.
10 вересня генеральний секретар НАТО Марк Рютте окремо наголосив, що нова німецька бригада постійно дислокується на литовській території. Про це йдеться в офіційному повідомленні НАТО.
Це принципово відрізняє нинішню ситуацію в Балтії від становища України перед 24 лютого 2022 року.
У разі атаки на Литву російські сили практично відразу вступатимуть у бойове зіткнення не тільки з литовськими військовими, а й із військовослужбовцями Німеччини та інших союзників.
Що говорить литовська розвідка
Ще одним ключовим документом є National Threat Assessment 2026, підготовлений Департаментом державної безпеки Литви та військовою розвідкою.
У публічній оцінці загроз Литви наголошується, що війна проти України продовжує поглинати значну частину російських військових ресурсів.
Водночас литовські спецслужби окремо попереджають про небезпечний сценарій: зменшення західного тиску на Москву може значно прискорити підготовку росії до потенційного конфлікту з НАТО. Саме так сформульовано один із головних розділів оцінки 2026 року. Документ литовської розвідки прямо аналізує нарощування російського військового потенціалу біля східних кордонів Альянсу.
Тут виникає парадокс.
Поки російська армія загрузла у війні проти України, величезна кількість особового складу, техніки, боєприпасів та логістичних ресурсів прив'язані до українського фронту.
Якщо ж бойові дії будуть заморожені, частина цього ресурсу може бути вивільнена.
Тому саме припинення війни в Україні не обов'язково автоматично означатиме зменшення військової загрози для Балтії.
Все залежатиме від умов завершення війни, стану російської армії, санкційного режиму та швидкості, з якою Москва зможе відновити свої сили.
Найімовірніший сценарій — не танки, а поступове підняття ставки
Станом на 17 вересня 2026 року відкриті дані не дають достатніх підстав стверджувати, що росія вже готує безпосереднє вторгнення до Польщі або країн Балтії.
Більше того, естонська розвідка прямо заявляє, що не бачить наміру Москви атакувати державу НАТО протягом найближчого року.
Але це зовсім не означає відсутності конфлікту.
НАТО вже констатує збільшення кількості порушень повітряного простору, кібератак, диверсій та інших ворожих дій проти держав Альянсу. На офіційній сторінці про посилення східного флангу Альянс безпосередньо пов'язує зміни своєї оборонної конфігурації із російською агресією та збільшенням кількості таких інцидентів.
10 вересня заступниця генерального секретаря НАТО Радміла Шекерінська під час візиту до Риги також говорила про російську кампанію ворожих дій проти союзників.
Серед відповідей НАТО вона назвала Baltic Air Policing, Baltic Sentry та Eastern Sentry. Офіційне повідомлення НАТО про її візит до Латвії.
Отже, реальне питання сьогодні полягає не лише в тому, чи наважиться росія одного дня направити танкові колони на Вільнюс, Ригу або Варшаву.
Набагато важливішою є інша проблема: наскільки далеко Москва може піднімати рівень ескалації — за допомогою безпілотників, диверсій, кібератак, атак на інфраструктуру, провокацій на кордоні та інших гібридних операцій — не переходячи тієї межі, після якої НАТО буде змушене реагувати вже як на збройний напад.
Висновок
Поки немає доказів того, що напад росії на Польщу або країни Балтії неминучий чи вже запланований на найближчий час.
Але практично всі ключові держави регіону поводяться так, ніби період, коли таку війну можна було вважати майже неможливою, закінчився.
Литва відпрацьовує перехід держави від мирного часу до воєнного. Латвія проводить загальнодержавні навчання та посилює східний кордон. Естонія витрачає понад 5% ВВП на оборону. Польща будує оборонну інфраструктуру на кордоні з білоруссю та переводить служби у підвищену готовність після російських ударів буквально за кілька кілометрів від своєї території.
Одночасно розвідки країн Балтії бачать довгострокову проблему: росія не припиняє переозброєння, нарощує виробництво боєприпасів і відновлює військові можливості, попри величезні витрати на війну проти України.
Тому нинішні навчання та переозброєння Балтії й Польщі — це не доказ того, що російське вторгнення почнеться завтра.
Це спроба зробити так, щоб у Кремлі ніколи не вирішили, що така війна може бути швидкою, дешевою і успішною.
