Безцінні скарби Лувру — у руках грабіжників

Адміністрація Лувру оприлюднила перелік предметів, викрадених грабіжниками.

Як повідомили в музеї, у момент, коли було пробито скло, спрацювала сигналізація. Вона знову активувалася, коли злочинець розбив дві вітрини «підвищеного рівня захисту». На той момент Лувр був відкритий для відвідувачів, а в залі та прилеглих приміщеннях перебували п’ятеро працівників музею.

За словами адміністрації, вони «негайно втрутилися», через що «зловмисники були змушені тікати, залишивши після себе обладнання, а також один із викрадених експонатів — корону імператриці Євгенії».

Під час втечі грабіжники намагалися підпалити свій автопідіймач, на якому дісталися до балкона зали «Аполлон», але співробітники Лувру «змогли це запобігти».

Зловмисники встигли забрати коштовності з двох вітрин, де зберігалася королівська колекція дорогоцінного каміння. Було викрадено вісім предметів, що мають «безцінну культурну вартість».

Діадема імператриці Євгенії

Створена в Парижі невдовзі після весілля Наполеона III з Євгенією Монтіхо у 1853 році. Виготовлена із позолоченого срібла, прикрашена 212 перлинами (з них 17 — грушоподібні), 1998 діамантами та 992 алмазами з огранюванням «троянда».

Брошка-релікварій імператриці Євгенії

Створена ювеліром Полем-Альфредом Бапстом у 1855 році. Виріб із золота прикрашено 92 діамантами, серед яких два солітери «Мазаріні» — з камзола Людовіка XIV.

Великий бант для корсажа імператриці Євгенії

Брошка у формі банта з двома довгими китицями, оздоблена 2438 діамантами та 196 каменями з огранюванням «троянда». Приблизно у 1864 році прикрасу переробили з пояса, створеного ювеліром Франсуа Крамером у 1855 році.

Цей пояс, інкрустований понад 4000 діамантів, імператриця одягала 25 серпня 1855 року у Версалі — на прийомі з нагоди візиту королеви Вікторії, а також у 1856 році — на хрестинах свого сина.

Діадема з парюри королеви Гортензії

Сапфірова парюра, для якої були використані цейлонські сапфіри природного кольору, створена невідомим майстром у першій третині XIX століття (1801–1835, точна дата невідома).

Ймовірно, вона була виготовлена для доньки імператриці Жозефіни — королеви Голландії Гортензії Богарне. Згодом парюра перейшла до королеви Марії Амалії, а пізніше — до Ізабелли Орлеанської.

Діадему прикрашають 24 сапфіри (10 дрібних і 14 великих) та 1083 діаманти

Намисто з парюри королеви Гортензії

Намисто складається з восьми рухомо закріплених сапфірів різного розміру та 631 діаманта.

Сережка (одна з пари) з парюри королеви Гортензії

Два сапфіри — круглий і грушоподібний — та 59 діамантів.

Намисто з парюри імператриці Марії-Луїзи

Смарагдова парюра, що включає діадему, намисто, пару сережок і гребінь для волосся, була виготовлена ювеліром Франсуа-Рено Ніто (1779–1853) на замовлення Наполеона.

Імператор подарував її своїй нареченій — Марії-Луїзі Австрійській — у березні 1810 року, незадовго до весілля.

На відміну від інших коштовностей, що належали короні, ця парюра була особистою власністю імператриці.

Намисто складається з 32 смарагдів (серед них 10 грушоподібних) та 1138 діамантів, із яких 874 — діамантового огранювання, а 264 — огранювання «троянда». Центральний овальний смарагд вагою 13,75 карата має восьмигранне огранювання.

Пара сережок з парюри імператриці Марії-Луїзи

Шість смарагдів, два з яких грушоподібні (загальна вага — 45,20 карата), і 108 діамантів.