Будь-яка держава – це організація панування меншини над більшістю
Впродовж 31 року відновленої незалежності політики в Україні маніпулювали гаслом "Чия мова – того й влада", паразитуючи на патріотизмі.
Дарма, що цих відвертих популістів у власних інтересах використовували та подекуди досі використовує Кремль, не даючи українцям назавжди порвати зі змосковщенням свого культурно-історичного простору.
Візьмемо, до прикладу теорію "расової боротьби" польсько-австрійського філософа та соціолога Людвіка Ґумпльовича (1838-1909), за якою держава виникає в ході історичного розвитку в результаті боротьби "рас".
Тобто, шляхом насильницького завоювання та поневолення однієї раси (народу, соціальної групи тощо – прим. ред.) іншою, на порядок сильнішою з різних обставин.
Одразу зауважимо, що на відміну від представників расово-антропологічної школи соціології, Ґумпльович не визначає расу біологічно, вона – історично сформованою етнічною спільнотою, об'єднаною соціокультурними моментами.
Таким чином, за версією польсько-австрійського науковця, із завойовників та їхніх нащадків формується панівний клас, а з переможених натомість – підлегла маса.
За підсумками цих класів і відбувається соціальна диференціація суспільства, тож саме у цьому і полягає джерело всіх політичних систем і держав.
Чужинський панівний клас має свою мову, свою політичну та релігійну культуру, свою ієрархію, підкорене автохтонне населення є масою, якою завойовники правлять.
Але між ними та масою постійно йде обмін, і у різних випадках назви народів і держав, релігії, мови та культура беруть свій початок або від завойовників, або від місцевого населення.
Наприклад, Індія (еліта – "арії", маси – дравіди та інші автохтони), Північна Африка (арабські завойовники та північноафриканські народи), Франція (ґалли-франки), Італія, Іспанія, Португалія...
Показово, але до сьогодні найважливіші праці Ґумпльовича з соціології та державознавства ("Rasse und Staat", "Das Recht der Nationalitäten und Sprachen in Oesterreich-Ungarn", "Rechtsstaat und Socialismus", "Der Rassenkampf", "Grundriss der Sociologie") не перекладені та не видані українською мовою.
