Цегла Навуходоносора II як ключ до розкриття таємниць магнітного поля Землі
Жителі Месопотамії залізного віку були носіями унікальних знань. Про це свідчать давні архітектурні та писемні пам'ятки тієї доби.
Автори дослідження запропонували новий метод датування викопних знахідок у межиріччі Тиґру та Євфрату: використовуючи його, можна отримати не лише історичні дані, а й дізнатися про геомагнітні аномалії минулого. Науковці виклали свої висновки у галузевому журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Йдеться про опис нового методу датування стародавніх предметів, який назвали цей метод «археомагнетизмом». Найпростіший та найнадійніший метод датування археологічних знахідок віком не більше 50 тисяч років — радіовуглецевий, і хоча у Месопотамії залізного віку вже була писемність, проблеми з її розшифровкою змушують вдаватися до підтвердження хронології подій за допомогою саме цього методу.
Але, щоби його застосувати, необхідно знайти органічні залишки, котрі не завжди зберігаються на кераміці або будівельному глиняному матеріалі. Автори нової наукової роботи вирішили знайти інші маркери, якими можна визначити час виробництва предмета.
Для опрацювання нового методу вони звернулися до Музею міста Сулейманія (другий за розмірами археологічний музей Іраку — прим. ред.). З дозволу установи вчені отримали доступ до 32 глиняних цеглин, на кожному з яких вибито імена 12 царів, які правили в момент виготовлення тієї чи іншої цегли.
Археологічний контекст (тобто фактичне місце знахідки) усіх їх невідомий, оскільки музей придбав цеглу із рук, у торговця старовиною. Науковці відокремили від цегли невеликі вкраплення оксиду заліза та за допомогою магнітометра досліджували магнітні властивості цього матеріалу.
Магнітне поле то слабшає, то посилюється і ці коливання залишають сліди на крупинках оксиду заліза. Вивчивши частки оксиду заліза з п'яти цеглин, на яких стояло ім'я правителя Нововавилонської імперії Навуходоносора II, дослідники виявили, що за його царювання магнітне поле Землі різко змінилося.
Навуходоносор II був старшим сином Набопаласара — засновника Нововавилонської імперії, — посів трон у 605 році до Різдва Христового й володарював до 562 року. Історики переконані, їхні дані підтвердили існування так званої левантійської геомагнітної аномалії залізної доби, котра досі вважалася лише теорією.
З 1050 до 500 року до Різдва Христового зі незрозумілої причини магнітне поле в районі регіону Левант (сучасна територія Сирії, Лівану, Палестини, Ізраїлю та Йорданії) різко посилилося. Фізики виділяли 3 максимуми цього посилення: у 950, 750 і 500 роках до Різдва Христового; останній навіть зачепив всю Європу.
Дослідники вважають, що за допомогою їхнього методу можна буде краще уявити хронологію давньої історії Передньої Азії (так званого Близького Сходу — прим. ред.). Річ у тому, що досі наші знання про деякі періоди цієї історії є досить фрагментарними й неточними.
Сам собою клинопис не становила хронологію події, а для цього потрібні чіткі послідовності радіовуглецевих дат та/або дендрохронологічні дані, а нічого подібного для Південної Месопотамії епохи ранньої бронзи ми не маємо. Новий метод дозволяє датувати по цеглах (у тому числі інших держав) ті чи інші будівельні споруди, про час створення яких немає письмових джерел.
Між іншим, медіаагенція «Останній Бастіон» нагадує читачам, як 6000 років тому на території теперішнього Іраку існувало величне поселення під назвою Урук. Його заснували та населяли шумери, а згодом там запанували аккадці.
