Чи переб'є нелохова тисяча нелохові брѐхні?

Бо кобищанські поселяни, для яких термін «критичне мислення» є незнайомим, незрозумілим і вживається здебільшого як «сам ти критик», висвятять Вована ще й на другу каденцію!

Царьок подарував їм можливість нарешті «за так» відвідати спектакль за участю Ольги Сумської «Майстер і Маргарита»! То таке, що у борг – спектакль в «Листопаді» афішовано на 26 листопада, а вованова тисяча почне сипатися з небес після 19 грудня.

Комусь із дебілів © при владі здалося, що тяга наспіх  щеплених дядька з тіткою до високого, до можливості на дурняк з'ясувати філософський підтекст альянсу кота Бегемота з Воландом, зрештою – вийти на люди у новій жилетці, непорівнянна з якимось вагнергейтом! Та й те, яким макаром той «вагнер» до кобищанських штахетників?!

Призначення вованової тисячі очевидне як божевілля Ківи: повернути хоч би якусь дещицю із тих невдячних попутників, котрі сторчголов кинулися під корогви Разумкова, махом скостивши рейтинг найвеличнішого на суттєві відсотки, і відвернути увагу від "Bellingcat".

Визнаємо, образ доброго царя у відосику Зе з промоушеном фінансового забезпечення чи не бухарінського кличу «Щеплюйтесь!» (Микола Іванович колись кричав: «Збагачуйтесь!», і докричався) був, як завше, переконливим. Цього у блазня не забереш – коли треба, у нього навіть пуцька хапає за душу. А тут – ти-ся-ча!

Та якщо абстрагуватися від конструктиву ідеї щодо «пряника» у стимулюванні вакцинації проти ковіду, доведеться визнавати – і Зе, і його радники – таки дрімучі дилетанти. Ось логіка ситуації, яку осилить аматор: найвразливішою і найчисленнішою категорією пандемії є літні невакциновані злидарі з хуторів.

Саме тамтешнім підстаркуватим посполитим у школі важко давалася фізика, а сьогодні на раз заходить маячня камельчуків про чіпи і молебні РПЦвУ про божу кураторію. Цих загартованих пенсів з колгоспним бекграундом батогом не залякаєш, саме вони клюнуть на пряник.

Так і зробіть їх цільовою групою! Хоч з кукурузника розкидайте їм по тисячі! Адже «Дією в смартфоні» людей в тих краях можна довести хіба що до заїкання. Дайте людям грошей на ліки, на хліб, на чорний день.

Дивіться, як елементарно це можна організувати. Приїздить мобільна бригада «ПфайЗЕ'р – в маси! АстраЗЕ'неку – туди ж!» до села, розвішала біг-борди про Велику Президентську Ширку на руїнах свиноферми, через гучномовці оголошує роздачу готівкової шари.

Будьте певні, за півгодини на вигоні збереться уся громада. Баби, ніби на крилах, летітимуть! Дідів онуки на руках нестимуть!

А якщо підігнати бочку з пивом, підтягнеться й молодь, сором'язливо, бочком-бочком, ніби нехотя, причалапають й антиваксери. Під вечір черга стоятиме за третьою дозою.   

А от пропозиція фітнесу і туризму «від Вована» для заохочення до щеплення груп ризику у поважному, м'яко кажучи, віці є виразним симптомом хворобливого уявлення Зе про навколишнє. Якщо тебе скрізь переслідують Звіробій з Фединою, ввижається палець Лероса, а  ревнощі до П'ятого у піт кидають, то це, Нелоше – параноя.

У такому стані можна грати на роялі, садити дерева, «рубати» корабельні сосни, фоткатися з Мендель, тертися з Єрмаком. Управляти державою протипоказано для держави.