Чи перетвориться один з найтяжчих грипів у пандемію?

УКРАЇНА
22.10.2017, 09:28
Чи перетвориться один з найтяжчих грипів у пандемію?

Є добрі і погані новини.

Центри з контролю та профілактики захворювань США (CDC) ведуть список «найбільш затребуваних» вірусів грипу. Агентство оцінює кожен потенційно небезпечний штам і присвоює йому 2 оцінки за 10-ти бальною шкалою: одна відображає, наскільки ймовірно він викликає пандемію, а інша вимірює, наскільки загрозливою буде пандемія. У верхній частині списку зі значеннями 6,5 із ризику виникнення та 7,5 із впливу – H7N9.

Віруси грипу мають багато різновидів: H5N1, H1N1, H3N2 і так далі. H та N належать до двох білків на їхній поверхні, а цифри відносяться до версій білків, які передає певний вірус. H1N1 несе відповідальність як за катастрофічну пандемію 1918 року, коли загинули мільйони людей, так і за нещодавню 2009 року. H5N1 – це підтип пташиного грипу, який хвилює вчених майже два десятиліття. Але H7N9? До недавнього часу його ігнорували.

Віруси H7 заражають птахів і дуже рідко переходять на людей. Зокрема, до несподіваної епідемії у Китаї 2013 року ніколи не було відомо про те, щоб H7N9 інфікував людей. Його відносили до низькопатогенних, оскільки він викликав лише легке захворювання у курчат. Проте у людей усе відбулося по-іншому: з 135 заражених близько чверті загинуло.

Відтоді щороку виникала нова епідемія, а нинішня – найгірша. H7N9 розвивається, набуваючи мутацій, які дозволяють іншим штамам грипу відтворюватися більш ефективно як у птахів, так і у ссавців. Він почав вбивати птахів. За рік високопатогенні штами H7N9 викликали стільки інфекцій, як попередні чотири епідемії разом взяті. Станом на 20 вересня було зареєстровано 1589 випадки захворювання у людей, і 39% з заражених померло. «Мутація штамів – справа часу», – зазначає експерт з грипу Йошіхіро Каваока, з Університету Вісконсін-Медісон, США.

Каваока та його колеги вивчили нові високошвидкісні штами, зібрані в одного з тих, хто помер цього року. Вони виявили, що ці штами ефективно розмножуються у мишей, тхорів та мавп, а також спричиняють більш серйозні захворювання, ніж їхні попередники. Вони можуть поширюватися у повітрі між тхорами, що утримуються в неволі, а в деяких випадках вбивати тварин, на яких вони приземлилися. Можливо, найгіршим є те, що деякі штами вже розвинули здатність протистояти Таміфлю, препарату, який використовується для лікування інфекцій грипу.

Це, звичайно, лише дослідження на тваринах, і воно є недосконалим відображенням того, як віруси поводяться у людей. «Дані, що доступні на сьогоднішній день, не показують збільшення вірулентності для людей, – говорить Малік Пейріс з Університету Гонконгу – Проте це дуже важко оцінити, оскільки ми бачимо лише більш серйозні випадки захворювання, з яким люди потрапляють до лікарень. Це питання, яке слід ретельно контролювати під час майбутнього зимового сезону».

«Якщо порівнювати віруси H5 та H7, я думаю, що H7 є більш загрозливим», – каже Каваока. Віруси H5 потребують ще декількох мутацій на відміну від H7, який не потребує таких удосконалень. Його існуючі штами вже здатні поширюватися між тхорами.

І все ж, немає чітких доказів того, що вони переходять від людини до людини. Цього року були зафіксовані деякі випадки інфікування у сім’ях, проте важко сказати напевне, чи вони заразилися H7N9 одне від одного чи просто отримали його від тих самих птахів. На сьогодні CDC відзначають, що «існує дуже низький ризик для широкої громадськості», оскільки більшість людей, які були інфіковані, перебували у безпосередньому контакті з птахами – чи то на ринках птиці, у транспорті або у власних будинках.

«Зрозуміло, що ми не хочемо, щоб цей вірус став більш трансмісивним серед людей, – каже Венді Барклай з Імперського коледжу Лондона, Великобританія. – Проте він ще недостатньо трансмісивний для того, щоб викликати пандемію, інакше ми б її вже побачили». Вона також зазначила, що дослідження Каваоки свідчать про те, що штами не стали більш поширюваними між тхорами, ніж їхні попередники. Незважаючи на те, що епідемія цього року є безпрецедентно великою, віруси, здається, не є більш трансмісивними, ніж тоді, коли вони вперше виникли у 2013 році.

Існує також позитивний аспект штамів, стійких до Таміфлю. Мутація у їхньому випадку працює шляхом зміни форми білка на поверхні вірусу – протеїну, який Таміфлю зазвичай атакує. Проте цей самий білок є частиною процесу інфікування; змінюючи свою форму, штами послаблюють себе. Вони викликають більш м’яке захворювання як у мишей, так і у тхорів (хоча вони все ще поширюються з такою ж легкістю, як і чутливі до препарату штами).

Це гарна новина, яка, проте, не означає, що можна спочити на лаврах. У 1999 році вчені виявили мутацію під назвою H274Y, яка зробила штам H1N1 резистентним до Таміфлю, проте також знизила його здатність заражати мишей та тхорів. Вчені вважали, що ця мутація «навряд чи матиме клінічні наслідки». Вони помилялися. H1N1 підхопив інші мутації, які компенсували H274Y, створюючи інфекційні і стійкі штами грипу. До 2008 року майже всі сезонні штами H1N1 стали стійкими до Таміфлю. З H7N9 історія може повторитися.

Проте Таміфлю не є нашою єдиною зброєю проти грипу. Існує новий експериментальний препарат, що називається Авіган, який замість того, щоб переслідувати поверхневий білок, атакує фермент, який вірус використовує для копіювання свого генетичного матеріалу. Навіть таміфлю-резистентні штами H7N9 не можуть встояти проти цього препарату, як і інші види грипу, які досліджував Каваока.

Тим часом, розробляються вакцини з урахуванням вірусів, що спостерігалися під час п’ятої та нинішньої епідемії. Також слід не забувати і про інші контрольні заходи. Коли виникла перша епідемія, міністерство охорони здоров’я Китаю закрило ринки та перерізало птахів. Проте у 2015-2016 роках деякі з цих зусиль стали менш радикальними.

Знову ж таки, є хороші новини: H7N9 легко заражає курей, проте, на відміну від H5N1, не поширюється на качок. Це дуже важливо, тому що китайські качки часто знаходяться назовні, а домашні птахи можуть змішуватися з дикими.

Також у певному сенсі це добре, що виникли високопатогенні штами. Низькопатогенні штами дуже важко виявляти, оскільки вони не викликають жодних симптомів. Високопатогенні штами легко можна вистежити на етапі їхнього початкового виникнення та ліквідувати ще до масштабного поширення.

Ед Йонг