Чи стане Укргазвидобування «зіркою», чи залишиться «складною дитиною»
Як назвати ситуацію в компанії, коли витрати збільшуються, а ключові виробничі показники скорочуються?
Приблизно саме така ситуація склалась у найбільшій державній газовидобувній компанії – Укргазвидобування, яка входить до корпоративної структури Нафтогазу України.
Колись Бостон консалт груп склали так звану матрицю оцінки компаній – «модель БКГ».
Модель БКГ виділяє чотири групи компаній
- «зірки» — вимагають великих витрат, але і обіцяють великі прибутки у майбутньому;
- «дійні корови» — невеликі витрати, але постійні прибутки, які, одначе не зростають;
- «проблемні діти» — вимагають постійних інвестицій, але прибуток незначний;
- «собаки» — невеликі витрати, невеликі прибутки.
Тобто компанії розподіляються за декількома базовими показниками: прибуток, зростання частки ринку, витрати на їхнє утримання та діяльність.
Після 2014-го року розпочались так звані реформи в енергетичному секторі країни і епіцентром цих змін став саме Нафтогаз.
Задача збільшення частки ринку видобутку природного газу перед державною компанією Укргазвидобування ніколи не стояла, адже ця структура і так контролювала 75% ринку видобування.
Водночас стояла задача нарощення абсолютних показників газовидобутку, безвідносно, яка це буде частка ринку.
Крім того, перед УГВ було поставлено ще декілька задач: збільшення прибутку та скорочення накладних витрат.
До 2014-го року, Укргазвидобування було класичною "дійною коровою" - в неї мало вкладали і багато забирали. Так звані «вишки» Бойка" - це були інвестиції у «Чорноморнафтогаз», за яким стояли при владі потужні лобісти.
А УГВ просто висотували, особливо зірку компанії – «Шебелинку», тобто Шебелинське газове родовище, старе і досить виснажене внаслідок інтенсивної експлуатації.
Реформатори обіцяли зробити з компанії «зірку» — потужне зростання внаслідок не менш потужних інвестицій.
Але на виході держава отримала «проблемну дитину» - показники видобутку природного газу скорочуються, витрати на утримання з урахуванням інвестицій – зростають.
Починаючи з 2015-го року, «Укргазвидобування» отримало справжній карт-бланш на виконання стратегічної місії — забезпечення енергетичної незалежності країни.
Але програма 20/20, яка означала видобуток державою 20 млрд м куб природного газу у 2020-м році, так і не була реалізована.
Єдиний «позитив» — програма «20/20» стала хорошою наживкою для витягування «фінансових коропів» у вигляді збільшеного фінансування, спрямованого на «буріння».
Якщо раніше Україна прославилася «вишками Бойка», то з 2014-го року — «Свердловинами Коболєва».
У грудні 2018-го держструктури з видобутку газу стали фігурантами декількох серйозних інцидентів. Почалося все з обшуків в «Укргазвидобуванні». Слідчі прокуратури звинуватили тоді менеджерів компанії у зловживанні на десятки мільйонів гривень. Приблизно в той же час з'явилася інформація (не підтверджена компанією офіційно) про те, що в буровому підрозділі «Укргазвидобування» сталася аварійна ситуація з поломкою дороговартісного верхнього приводу (Top Drive). Постраждало куплене у компанії Bentec обладнання, яке представники постачальника відмовилися ремонтувати по гарантії.
Слід зазначити, що бурова установка Bentec була вперше за багато років запущена в Україні на свердловині на Перлинній площі в Полтавській області (забурились там 22 грудня 2018-го року, але вже через тиждень система верхнього приводу вийшла з ладу). До речі, дана бурова установка була однією з п'яти, які в межах контракту на $110 млн мала поставити німецька компанія Bentec GmbH Drilling & Oilfield Systems.
У 2018 р. на посаду керівника закупівель «Укргазвидобування» прийшов уродженець Узбекистану, громадянин США, який отримав ступінь МВА у приватному католицькому коледжі, Фелікс Черні. Бюджет закупівель в «Укргазвидобуванні» виріс до десятків мільярдів гривень. При цьому в 2014-му цей показник склав всього $300 млн.
Загалом на програму 202/20 за різними оцінками було витрачено еквівалент до 2 млрд дол. державних коштів.
У підсумку Україна отримала «новий газ» ледь не за ціною «арктичного».
Порівняно з 2014 р. обсяг видобутку газу в Україні (державні компанії) впав з 17,2 млрд м куб до 14,2 млрд, особливо темпи падіння прискорились з 2020 року, коли обсяг видобутого газу впав спершу до трохи більше 15 млрд м куб, потім до 14,8 і у минулому році – до антирекордних 14 млрд м куб.
І лише за рахунок катастрофічного падіння рівня споживання газу економікою та населенням (зменшення з 30 млрд м куб у 2020 році до 19,5 млрд у 2022-му) ми майже збалансували в нуль внутрішній газовий видобуток (з урахуванням приватних компаній) із внутрішнім попитом на газ.
Може причина всьому – війна? Якщо говорити про споживання – так.
А якщо про видобуток? Істотного впливу війна на нього не здійснила: значних робочих свердловин на окупованих територіях не було, ракетних ударів по родовищах теж майже не завдавалось. Працюють в робочому режимі навіть свердловини у прифронтовій Харківській області.
То в чому ж причина?
Скоріше за все – в неефективному управлінні з боку топ-менеджерів Укргазвидобування.
Про деякі проблемні питання в цьому контексті згадує Тетяна Ніколаєнко у своїй статті:
Ось деякі цитати з публікації:
«Операційний збиток компанії за 2022 рік становить 79 мільярдів гривень, тоді як за попередній 2021 він був лише – 12 мільярдів. Тобто компанія втратила 2 мільярди доларів США».
Згадує вона і про топменеджмент:
«…..з травня 2022 по сьогоднішній день керівника УГВ не звільнено, а тільки відсторонено. При цьому до січня 2023 року т.в.о. був Олександр Романюк, а потім його змінив новий т.в.о. Олег Толмачев.
Є обʼєктивні сумніви стосовно управлінських компетенцій Толмачева. Компанія Eclipse Resources в, якій він займав керівні посади з 2013 по 2020 роки фактично збанкрутувала.
Після ліквідації Eclipse Resources Толмачев більше року ніде не працював аж до працевлаштування в «УГВ».
Також донедавна у приймальні Толмачева працювала помічниця Дар’я Таранова. Чим саме Таранова допомагала – невідомо, але звільнили її лише після втручання СБУ з приводу її російського громадянства….».
«…. Інший «фахівець», громадянин Азербайджанської Республіки Акшін Мехдієв став директором з буріння та внутрішньо-свердловинних операцій УГВ. Це ключовий підрозділ компанії, від якого залежить видобуток газу.
Мехдієв не має профільної вищої освіти. Він подав неправдиві дані в своєму резюме. Навмисно приховав відомості про досвід роботи з ТОВ «Шлюмберже Сервісез Україна» (яка була визнана НАЗК міжнародним спонсором війни) на свердловині №888 Шебелинського газоконденсатного родовища та досвід роботи в рф протягом 2006- 2009 років.
Мехдієв був прийнятий на роботу в УГВ, незважаючи на те, що ще в 2022 році була порушена кримінальна справа № 6202200000000638 (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України) за фактом завищення вартості послуг інженерного супроводу (за які відповідав саме Акшін Мехдієв) на загальну суму більше 154 мільйонів гривень.
Він також залишився власником нафтогазового бізнесу, що в принципі є прямим конфліктом інтересів. Зокрема, є Директором УЕЛПАС ЛІМІТЕД (WELLPATH LIMITED) у Британії, і на сайті цієї компанії зазначаються проекти в Україні….».
Попри наявні проблеми, керівники компанії, зокрема Толмачев, активно і бравурно звітують про «успішні результати» своєї діяльності у соціальних мережах.
Водночас компанію залишають або планують це зробити дійсно ефективні менеджери. Наприклад, ходять чутки, що заяву написав Андрій Охотніков, керівник «Шебелинкагазвидобування».
Отже, абсолютно не дивно, що в Україні почали активно кружляти чутки про те, що керівник Нафтогазу Олексій Чернишов планує звільнити керівництво Укргазвидобування.
Це рішення вже давно має бути прийняте, адже під час війни Україна має посилювати свій енергетичний суверенітет та зменшувати дефіцитність енергетичного балансу.
Головне, щоб ці кадрові зміни призвели до появи дійсно ефективної стратегії розвитку УГВ. Аби все не завершилось лише кадровими рокіровками.
І держава не отримала «компанію-собаку», тобто падаючий видобуток на тлі замороження всіх інвестиційних програм розвитку.
