Чим небезпечна четверта «гуманітарна капость» Путіна?
Гібридна війна Росії проти України дуже багатогранна - крім військової інтервенції, інформаційної агресії, економічного тиску в перелік загроз з боку Сходу тепер включена гуманітарна складова. Точніше, під прикриттям гуманітарної місії російська сторона намагається вирішувати військові завдання на східній Україні.
Колони білих авто, які нібито поспішають на допомогу нужденним людям, виконують не зовсім гуманітарні завдання.
Організація Росією гуманітарної допомоги для постраждалих областей України стала приводом для неоднозначних суджень в українців і спостерігачів ООН.
По-перше, слід згадати, як все починалося. Росія в односторонньому порядку ініціювала гуманітарну місію. Потім Москва весь час намагалася втримувати «лідерство» в питанні з «гуманітаркою», а вся система організації нагадувала «гру в наздоганялики» - Кремль визначав умови, а українська сторона, МКЧХ, ООН та ЄС намагались знайти вирішення.
Для прикладу, Москва проінформувала Київ, що готується гуманітарний конвой. Саме «проінформувала», без погодження та дотримання будь-яких міжнародних норм. Можна ще сказати, що Москва поставила Київ перед фактом - «готуйтеся, буде конвой»;
По-друге, всі пункти плану «гуманітарної місії» Путіна залишалися закритими не тільки для української сторони, але і для Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) і, звичайно ж, для ЗМІ. Напрошується питання: Для чого потрібна секретність в гуманітарній місії, і що може бути таємного в допомоги постраждалому населенню?
По-третє, інформацію про конвої першим дізнається глава Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу з телефонного дзвінка Путіна. Це відбувається одночасно з початком руху конвою в сторону України. Але як і раніше в таємниці тримається маршрут пересування колони з 280 білих вантажівок.
МКЧХ інформується в останню чергу, а українська сторона взагалі ігнорується до самого останнього моменту.
Все це призводить до того, що перший «гуманітарний конвой» зосередився поблизу російського Донецька (Ростовська обл.) Та ЗМІ Кремля, як по команді, підняли «шум» про те, що нужденним людям на Донбасі не пропускають необхідну допомогу. Тоді російські медіа звинувачували українську сторону і МКЧХ в умисному затриманні місії.
Інформаційний сплеск російських ЗМІ створив привід для того, щоб гуманітарна колона, всупереч всім нормам міжнародного права, самостійно проникла на територію України. В той момент вже не виникало ніяких сумнівів, що це спеціальна операція, і керують нею люди з Кремля.
По-четверте, кому і як лунала гуманітарна допомога, і наскільки вона допомогла нужденним жителям окупованого Донбасу - про це інформації було мізерно мало. Якщо порівнювати інформаційний супровід гуманітарного конвою з освітленням гуманітарної роздачі продуктів людям «ЛНР-ДНР», то пропорції будуть приблизно 20:1.
І на цьому зупинимося докладніше.
Перший конвой. 22 серпня 2014 280 російських вантажівок з напівпорожніми фургонами, не маючи дозволів, в'їхали на територію окупованого Донбасу. Через кілька днів ті ж машини виїжджали невеликими групами з різних напрямків окупованої зони. Характерно, що білі автомобілі «гуманітарного конвою» на зворотному шляху були завантажені по вазі більше, ніж на шляху в Україну. Це підтверджують прикордонники обох сторін.
За офіційними даними української сторони, на вантажівках російського «гуманітарного конвою» було вивезено обладнання українських стратегічних підприємств. Одне з таких - Луганський машинобудівний завод, який переїхав до Чувашії. Російські «Вести» підготували репортаж про нього 26 серпня 2014. Всі дати збігаються, як за графіком: 1 день - погрузка, 2 дні на подолання півтори тисячі кілометрів, 1 день - розвантаження та встановлення обладнання. За словами коментатора, половина верстатів до того часу була в ще шляху, але незабаром весь завод буде повністю евакуйований у місто Чебоксари.
Другий конвой. 13 вересня 2014 216 білих машин конвою зробили другий етап спецоперації. Цього разу Кремль особливо не «заморочувався» на міжнародних процедурах: самі заїхали, а на наступний день самі виїхали. І, як наслідок, буквально через день, лідер «ДНР» А.Захарченко заявив, що Росія для «ДНР» прислала підкріплення.
Третій конвой. 20 вересня 2014 170 автомобілів з Росії під егідою «третього гуманітарного конвою» перетнули кордон з Україною. При цьому, українська сторона як і раніше не отримувала ніяких звісток про вантаж і його призначення. Єдина інформація про конвої «просочилася» у ЗМІ від одного з водіїв конвою. Водій пояснив, що вони везуть в Луганськ продукти харчування, питну воду, предмети першої необхідності, електрогенератори і більше 30 тонн медикаментів. І тут, знову проблема, конвой замість Луганська побачили в Донецьку, на підприємстві «Донецький казенний завод хімічних виробів», що входить до складу ДК «Укроборонпром».
За даними з достовірних джерел, до 10.00 на завод заїхало 154 автомобіля з «гуманітарної» колони. Через півгодини на цьому заводі прогримів вибух величезної сили. За попередніми оцінками, епіцентр вибуху припав на місце розвантаження автомобілів гуманітарного конвою. При цьому було пошкоджено і виведено з ладу до 50 російських «гуманітарних машин». Вночі конвой залишив межі заводу, але як стверджують очевидці, в конвої бракувало вантажівок, які постраждали від вибуху.
Про те, скільки життів забрав вибух силою до 3 кілотонн, преса не повідомляє. «ДНР» -івські газети також воліють не говорити про реальний призначення «гуманітарного вантажу».
На думку військових експертів, потужний вибух в Донецьку можна вважати наслідком скупчення величезної кількості вибухової речовини на обмеженій території. І ось чому:
Донецький казенний завод хімічних виробів - підприємство військового призначення. Він виконував завдання з опорядження боєприпасів і збірці ракет, ремонту, оновленню та реставрації боєприпасів, виготовленню вибухових речовин.
Ведення бойових дій російськими терористами з застосуванням звичайного стрілецького і важкого артилерійського озброєння передбачає періодичне поповнення їх запасу боєприпасів та вибухівки.
З урахуванням того, що артилерійський снаряд 155,2 мм важить приблизно 35-45 кг, а крім цього, є системи РСЗВ, міномети та інше важке озброєння, для поставки боєприпасів необхідно було б один-два ешелони на місяць (за приблизними підрахунками).
Тому Шойгу передбачив варіант з використанням місцевих виробничих потужностей в інтересах забезпечення своїх найманців і терористів. Це пояснює вивіз устаткування Луганського патронного заводу і згадане обладнання цехів недалеко від українського кордону.
Отже, з великою ймовірністю можна стверджувати, що Донецький казенний завод хімічних виробів працював на обороноздатність бойовиків.
У цій схемі роль «гуманітарного конвою» досить проста - доставка з Росії хімічних компонентів для виробництва вибухових речовин, які потім будуть використані терористами.
За відгуками мешканців Донецької і Луганської областей, особливої допомоги від конвоїв для звичайних людей немає. Одні думають, що білі фури приходять «тільки для ополченців», інші просто не розуміють, де ж продовольство, про який Путін по телевізору говорить вже два місяці.
На цьому фоні в Горлівці, окупованій терористами, бойовики роздавали «допомогу від Безлера» - живих курей, незаконно вивезених з місцевої птахофабрики. І люди брали, тому, що окупанти їм не пропонували іншої допомоги ...
В Луганську ситуація не краща, там хліб продають прямо з машин. За ним шикуються великі черги. Жителі міста занепокоєні тим, куди поділася обіцяна російська гуманітарна допомога. Зате всі спроби доставити українську «гуманітарку» терористи блокують. Крім, природно, гуманітарних «конвоїв» Ахметова.
Таким чином, гуманітарна допомога Кремля для постраждалих областей Донбасу - це не що інше, як спеціальна операція в рамках сценарію гібридної війни Росії проти України.
За час проведення помилкових «гуманітарних конвоїв» російське керівництво налагодило логістичну підтримку терористів і регулярних сил ЗС Росії, вивезло унікальне обладнання з українських підприємств, організувало виробництво боєприпасів на Донецькому казенному заводі хімічних виробів і доставку туди необхідних хімічних компонентів.
В'ячеслав Гусаров,
експерт Центру військово-політичних досліджень,
група «Інформаційне Опір»
