Чорні лісоруби Полтавщини
Правоохоронці завершили розслідування справи про незаконну вирубку дерев у Глобинській громаді. Судитимуть 10 учасників організованої групи.
Про це повідомили в пресслужбі Полтавської обласної прокуратури 13 червня. За даними слідства, вирубка дерев на території Глобинської громади тривала в полезахисних лісосмугах та на двох земельних ділянках приватного власника. Порубки ясенів та кленів відбувалися з жовтня 2024 року до березня 2025 року.
Правоохоронці встановили, що цим займалися 10 осіб: двоє організаторів із Гадяцької та Глобинської громад, а також вісім місцевих жителів. Вони рубали насадження, везли їх до господарства в Глобиному, а потім продавали деревину населенню. Унаслідок цього громада зазнала збитків на близько 2 млн грн, а власник ділянок — майже 660 тис. грн.
Ймовірних учасників групи звинувачують у незаконній вирубці дерев, їхньому перевезенні, зберіганні та збуті, що спричинило тяжкі наслідки, а також у вчиненні організованої крадіжки. Справу розслідувала спеціалізована екологічна прокуратура та поліція.
Виникає запитання: куди дивилися органи місцевого самоврядування Глобинської та Гадяцької громад? Адже вирубка, розпилювання, перевезення та продаж деревини — це досить громіздкий і помітний процес, тим більше протягом мінімум пів року. Та й обсяг проведеної незаконної лісозаготівлі — чималий.
Наразі дві тисячі ділянок під лісосмугами на Полтавщині лише збираються взяти на облік. 30% вартості робіт з інвентаризації лісосмуг профінансує область, а 70% — громади.
До зведеного переліку внесено 1 843 ділянки під лісосмугами на Полтавщині загальною орієнтовною площею 2 624 га. Для їх постановки на облік з обласного бюджету планують виділити приблизно 78 738 грн, від громад має надійти 183 723 грн.
Усі громади Полтавщини мають взяти на баланс земельні ділянки під лісосмугами. Для цього потрібно визначити реальні площі насаджень — провести інвентаризацію. Над цим працюють не всі громади області, посилаючись на брак коштів у бюджетах.
Після реформи децентралізації та змін у законодавстві зелені насадження залишилися без балансоутримувача. Через відсутність стратегії держави щодо поводження з лісосмугами право та обов’язок вирішувати проблеми передали громадам. Таке розпорошення відповідальності, з одного боку, є позитивним, адже місцева влада може контролювати ситуацію. З іншого боку, це ускладнює формування єдиного бачення проблеми збереження й відновлення полезахисних насаджень. Кримінальних проваджень багато, але фактично немає жодної справи, що була б завершена та передана до суду. Адже в переважній більшості лісосмуги не мають балансоутримувача, відповідно — неможливо надати документи про їхню вартість. Логічний висновок: навіщо поспішати ставити лісосмуги на баланс, якщо безгосподарні дерева можна рубати безкарно й заробляти на цьому гроші?
Нині необхідність охорони лісосмуг переважно зумовлена збитками, які завдає їх розкрадання під час незаконної вирубки. Однак через кілька десятиліть проблема може стати глобальнішою — коли знищені лісосмуги призведуть до деградації ґрунтів. Тоді доведеться відновлювати не лише лісосмуги, а й родючість земель — а це вже зовсім інші витрати й можливі збитки.
