Чума на росії: The Times звернув увагу на суперечливі заяви Москви
Британське видання нагадало про випадки замовчування небезпечних подій російською владою.
Російська влада заперечує наявність чуми після смерті співробітниці протичумного інституту в Іркутській області та заявляє, що небезпечних патогенів не виявлено. Водночас видання The Times звернуло увагу на відсутність детальних пояснень із боку Москви та масштабні протиепідемічні заходи, які породили додаткові запитання.
Про це повідомляє The Times.
ВООЗ просить росію надати більше інформації
Йдеться про смерть 28-річної співробітниці Іркутського протичумного інституту Дар’ї Шипілової. Жінку госпіталізували з тяжкою пневмонією. Вона померла 2 жовтня. Російські органи охорони здоров’я назвали причиною смерті пневмонію невстановленої етіології та заявили, що дослідження не виявили мікроорганізмів, пов’язаних із професійною діяльністю померлої.
Після смерті співробітниці російська влада взяла під медичне спостереження приблизно 200 контактних осіб. Росспоживнагляд заявив, що серед них не виявили чуми чи інших небезпечних інфекцій. Російські посадовці також наголошують, що епідемічної загрози немає.
Водночас Всесвітня організація охорони здоров’я попросила Москву надати додаткові відомості. Зокрема, організація хоче отримати результати лабораторних досліджень померлої жінки та осіб, які з нею контактували, а також пояснення щодо масштабних протиепідемічних заходів.
ВООЗ також звернула увагу на повідомлення про ще одного працівника протичумного інституту, який нібито захворів на пневмонію. Цю інформацію поки не вдалося незалежно підтвердити.
Чому виникли підозри на чуму
Запитання виникли не лише через смерть співробітниці спеціалізованого інституту. The Times звертає увагу на характер заходів, яких вжила російська влада після інциденту.
За даними британського видання, серед працівників установи та контактних осіб проводили перевірки, а територію інституту обробляли дезінфекційними засобами. На тлі цих заходів з’явилися припущення про можливий контакт із небезпечним патогеном.
Брак детальної інформації про результати аналізів також викликав запитання в окремих російських журналістів. Водночас доказів того, що померла жінка була інфікована саме чумою, наразі немає.
The Times наводить слова Олени Трифонової, головної редакторки видання «Народ Байкала», яка вважає, що надмірно жорсткі заходи влади могли свідчити про наявність додаткових підстав для занепокоєння. Водночас вона не вважає Іркутський протичумний інститут секретною лабораторією з розробки біологічної зброї.
The Times нагадало про історію замовчування
Автори британського видання пов’язують нинішню недовіру з попереднім досвідом Радянського Союзу та росії, коли суспільству повідомляли про небезпечні події із запізненням або офіційна версія тривалий час відрізнялася від даних, які ставали відомими пізніше.
The Times згадало спалах сибірської виразки у Свердловську 1979 року. Радянська влада тоді пояснювала смерті людей іншими причинами, хоча згодом стало відомо про витік спор збудника сибірської виразки з військового об’єкта. У 1992 році Борис Єльцин визнав зв’язок трагедії з діяльністю цього об’єкта.
Ще одним прикладом видання називає Чорнобильську катастрофу 1986 року. Радянська влада не повідомила громадянам про аварію одразу після вибуху реактора, а інформація про масштаби катастрофи почала з’являтися після повідомлень з інших країн.
Окремо The Times згадує пандемію COVID-19. росію тоді критикували через офіційну статистику смертності, яка, за оцінками дослідників і міжнародних організацій, не повністю відображала реальну кількість померлих.
У росії вже виникали підозри через хвороби тварин
Свіжішим прикладом британське видання називає ситуацію із захворюваннями великої рогатої худоби в російських регіонах.
У 2026 році в Сибіру влада проводила масштабне вилучення та знищення худоби через спалахи захворювань. Офіційно російські ветеринарні служби в окремих випадках називали причиною пастерельоз або вузликовий дерматит. Водночас фермери та незалежні журналісти припускали, що частина випадків могла бути пов’язана з ящуром.
Сумніви посилювалися через масштаби ветеринарних заходів. В окремих регіонах після виявлення хвороб проводили масовий забій тварин та встановлювали обмеження на переміщення худоби.
Російська влада заперечувала припущення про прихований спалах ящуру. Підтверджених даних, які б давали змогу стверджувати, що Москва свідомо приховувала масштабний спалах цього захворювання, також немає.
Саме такі випадки The Times використовує для пояснення того, чому нинішні заяви російської влади щодо можливої чуми привертають особливу увагу.
Водночас британське видання не стверджує, що росія зараз приховує спалах чуми. Йдеться про брак відкритої інформації та недовіру, яку він породжує. Офіційно випадків чуми серед контактних осіб не виявлено, а ВООЗ продовжує запитувати додаткові дані для повної оцінки ситуації.
