Чур – захисник Роду, домашнього вогнища та землі предків
Ось і приходить наступне свято нашого календаря – свято Домовика!
Його завжди святкували наші пращури 14 січня. Дзеркальне відображення цього свята відзначають 14 липня – свято Семагрла!
Чур – один із найпопулярніших давньоукраїнських Богів.
Бог домашнього вогнища, охоронець земельних кордонів, Бог миру, злагоди та домашнього затишку. Він вважався захисником людини та обійстя від усього злого, оберігав вогонь Роду і пам’ять про предків.
До нього зверталися як до охоронця права власності: «Чур, моє!». У давнину його кумир часто встановлювали на подвір'ї для охорони кордонів домівки та своєї землі.
Тепла затишна хата, піч – місце проживання Чура. Адже він береже на землі вогонь, який дав людям прабог Сварог. З давніх часів зберігся найсильніший захист: «Чур тобі, Пек!» і жест дуля – це найсильніший оберіг від усякого зла. Наші пращури використовували ці слова у разі небезпеки, бо вірили, що Чур може захистити від уособлення зла і чвар – Пека.
У чарівному світі Чур уособлює архетип охоронця та захисника!
Чур – один із давніх Богів-хранителів в українській духовній традиції, пов'язаний із захистом Роду, оберіганням домашнього вогнища та землі предків. Ім'я Чура часто вживали як звернення або заклик до захисту, особливо у критичні моменти, коли була потрібна допомога надприродних сил для збереження життєвого порядку. Заклик до Бога «Чур тобі, Пек!» означав відлякування злих людей, сутностей, духів або неприємностей – своєрідний захисний оберіг.
Чур уособлював дух предків, захисника Роду, який стояв на сторожі домашнього спокою та благополуччя. Він був покровителем меж – оберігав кордони володінь Роду та землі, втілюючи невидиму могутню силу, що стежила за порядком. У давніх віруваннях межі полів і господарств часто освячували молитвами та жертвами, щоб забезпечити захист від злих сил і поганих врожаїв.
Ім'я Чура тісно пов'язане з культом предків. Наші пращури глибоко шанували своїх попередників і вірили, що вони продовжують допомагати нащадкам навіть після смерті. Бог Чур був втіленням зв'язку між живими та мертвими, символом збереження традицій та родових цінностей. Шануючи предків і Чура, наші пращури вірили, що отримають підтримку Богів у важкі часи.
