Священне та світське: два досвіди буття
Глибока прірва розділяє два досвіди — священний і світський.
Достатньо нагадати, яким змістом наповнені поняття «місце проживання» і «житло», «природа», «інструменти» або «праця» для сучасної нерелігійної людини, щоб зрозуміти, чим вона відрізняється від людини традиційного суспільства.
Для сучасної свідомості фізіологічний акт (харчування, статевий акт тощо) — це звичайний органічний процес, навіть якщо кількість пов’язаних із ним табу (правила поведінки за столом, моральні обмеження у сексуальній сфері) досить велика.
Але для традиційної людини подібний досвід ніколи не оцінювався лише як фізіологічний. Він був або міг стати для неї певним «таїнством», причетністю до священного.
Простір, час, кожна дія, що здійснюється нами у створеному Богами світі, є частиною священного світотворення. Їжа, сон, секс, дітонародження, праця здатні наблизити й поєднати людину зі Священним через обряд, міф і Рідну Віру.
