Ціна втрачених можливостей
Три трильйони гривень щороку: куди зникають гроші, необхідні для посилення оборони.
Я бачу, що люди не розуміють, що таке трильйон гривень. Це 22 млрд доларів. Одна ракета коштує 3 млн доларів. Тобто на 1 трлн грн можна придбати 7300 ракет.
Я не знаю, скільки ракет «Патріот» було поставлено в Україну. У відкритих джерелах пишуть, що десь 600. Українські інтелектуали й аналітики дуже люблять писати, що в нас просто немає грошей, немає чим захистити небо.
UPD. Також: «нам не продають», «нам не дають ліцензії», «у нас немає свого», «ніхто не хоче з нами співпрацювати», «нам прилітає»...
Як відомо з відкритих джерел, тіньові схеми та схеми з ПДВ «виносять» із бюджету 1 трлн грн на рік. Тобто 7 тисяч ракет щороку «виносять» ті, хто долучений до адміністрування та контролю податків, а також до нагляду за податковою та митницею.
Другий трильйон «лежить» без належного застосування в депозитних сертифікатах НБУ. А мав би перетворитися на кредити для ОПК хоча б на трильйон гривень на рік. Тобто щороку в обіг і капітальні інвестиції підприємств ОПК мало б додаватися 1 трлн грн. Це ще 7 тисяч ракет на рік.
Разом це 14 000 ракет «Патріот». Знаю, що зараз якийсь український експерт напише, що стільки ракет «Патріот» не виробляється. Але я вже писав, що було побудовано в радянській Україні за 35 років. Південноукраїнська АЕС — за 5 років. Запорізька АЕС — за 3,5 року з нуля. Ви вважаєте, що запустити виробництво ракет у країні, де це вже було, займе більше часу, ніж будівництво АЕС?
Третій трильйон — у Кабміні. Його проїдають чиновники та спецпенсіонери через захмарні, неринкові зарплати, премії й пенсії. Цей трильйон через Prozorro зливається на державних закупівлях, закатується в асфальт і бруківку за розписаними бюджетними схемами в Мінфіні. А разом із попередніми двома трильйонами це вже понад 20 000 ракет.
Проте подивіться, яку активну діяльність розгорнули штаби Пишного, Гетманцева та Марченка — вони цілодобово дають інтерв’ю, виступають на форумах, їхніми статтями та стильними портретами забитий увесь інформаційний простір. На них працюють найкращі стилісти та політтехнологи.
Три трильйони щороку знаходять краще застосування, ніж виробництво ракет.
UPD. На всяк випадок напишу, що допис присвячений наявності ресурсів, а не наявності ракет на ринку.
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»