Депрес-конференція

Це жахливо. Катастрофічно плінтусний рівень усіх компонентів публічної політики без винятку. Це навіть не рівень району чи містечка. Це взагалі навіть не політичний рівень. Це навіть і не театр, бо КВН до театру взагалі ніякого стосунку не має.

Навіть натяку нема на компетентність і обізнаність. У жодному з питань. Хаотизм думки. Розірваність вербального мовлення. Майже патологічний плеоназм і тавтології (надлишковість і дублювання одних і тих же одноманітних висловів). Повне нерозуміння контексту. Хапання за старі звороти риторики, які, проте, вже давно охололі й вистуджені навіть для самого мовця. Абсолютна негнучкість ні в мисленні, ні в реакціях, ні в акцентах, ні навіть у тілесній кінесиці.

Цілковита неспроможність мотивувати свій народ. Ущент вигасле полум’я. Дотла вичахла ватра. Лідерські якості й харизма — навіть не нуль, а мінус. Пропаганда втоми, виснаги, знемоги, інтелектуальної поверхневості й астенії.

Абсолютна влада — в руках абсолютної пересічі. Це навіть не бліда серединка. Це щось украй аутсайдерське, притуплене, побіжне, плитке, мілке, застійне, прибите, пригнічене.

Коли з копій копії робляться наступні копії — кожна з них стає все блідіша.