Дискримінаційні підходи до оплати військовослужбовцям

Чи вирішать підвищені виплати проблему мобілізації в Україні?

Bloomberg повідомляє, що Володимир Зеленський планує звернутися до європейських союзників із проханням допомогти профінансувати підвищення виплат українським захисникам, аби розв’язати проблему дефіциту новобранців.

Зважаючи на непопулярність мобілізації, уряд хоче мотивувати більше добровольців стати на захист України, пропонуючи суттєві виплати тим, хто підпише контракт.

росія вже давно пропонує масштабні бонуси та виплати новобранцям, щомісяця набираючи до лав армії десятки тисяч солдатів без загальної мобілізації.

Самостійне збільшення виплат українським воїнам посилить навантаження на держбюджет України, дефіцит якого у 2024 році перевищив 20% ВВП. Україна покладається на мільярди доларів допомоги від союзників, які досі відкидали ідею прямого фінансування українських воїнів.

Хоча Міжнародний валютний фонд, який надає кредитну програму на суму близько 16 мільярдів доларів, закликає Київ скоротити дефіцит бюджету, уряд не планує підвищувати податки, повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко в інтерв’ю Bloomberg News. За її словами, світові донори виділили лише половину з приблизно 75 мільярдів доларів, необхідних для бюджету протягом наступних двох років.

За словами Зеленського, Україні щорічно потрібно 25 мільярдів доларів на виробництво безпілотників, засобів РЕБ та ракет для захисту від росії, що призведе до дефіциту бюджету до 65 мільярдів доларів наступного року.

Він сказав, що Україна розпочала обговорення цього питання з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, президентом Франції Еммануелем Макроном та прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, а також із американськими посадовцями.

«Це дуже складна тема», – додав Зеленський.

Українські компанії почали виробляти безпілотники-перехоплювачі, і для нарощування виробництва терміново потрібно близько 6 мільярдів доларів, сказав Зеленський.

Але не лише недостатнє фінансування є проблемою оплати військовослужбовців. У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 13449 «Про внесення змін до деяких законів України щодо проходження військової служби в умовах воєнного стану та осучаснення рівня грошового забезпечення військовослужбовця».

В умовах багаторічної війни питання гідного грошового забезпечення військовослужбовців має бути аксіомою в державі. Проте сам факт подання до ВРУ зазначеного вище законопроєкту логічно наштовхує на думку, що потреба у змінах зумовлена наявністю певних недопрацювань та проблем.

Станом на сьогодні грошове забезпечення військовослужбовців здійснюється згідно з постановою КМУ № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова № 704) та відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Вказаною постановою № 704 затверджено розмір посадових окладів військовослужбовців, які розраховуються, виходячи з розміру 1762 гривні, та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт.

Однак розрахунок здійснюється відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2018 рік. З огляду на інфляцію та інші соціально-економічні чинники ця норма є застарілою та дискримінаційною, оскільки з незрозумілих причин саме для військовослужбовців сума в 1762 грн залишається незмінною вже понад сім років.

Водночас низкою профільних законів, що регулюють діяльність окремих силових структур, передбачені фіксовані мінімальні розміри посадових окладів для їхніх працівників, які розраховуються множенням на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня поточного календарного року.

Наприклад, у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн. Незрозуміло, чому саме військових виокремили з-поміж інших державних службовців і зафіксували 1762 грн.

Окрім цього, автори законопроєкту наголошують на потребі визначення підстав рівня інтенсивності проходження військової служби, оскільки військове законодавство передбачає можливість виплати розміру грошового забезпечення залежно від інтенсивності проходження служби. Це ґрунтується на тому, що військові віднесені до категорії держслужбовців (ст. 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»).

Проте законодавство не містить визначення оціночних критеріїв проходження служби і не ставить її у залежність від наявності чи відсутності бойових завдань.

Ще однією підставою для ініціювання цього законопроєкту стало питання пенсійного забезпечення військовослужбовців, оскільки нині виконання бойового завдання за своєю суттю визнається як разова дія, винагорода за яку не включається до системи визначення розміру грошового утримання, у тому числі для перерахунку пенсії. Це, на думку авторів законопроєкту, є дискримінаційним.

Законопроєктом передбачається внесення змін до двох законів України, а саме: «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб».

Зміни полягатимуть у запровадженні коефіцієнтів для визначення розміру додаткових доплат військовим, а саме:

• якщо військовослужбовець служитиме в районах безпосереднього ведення бойових дій — застосовуватиметься коефіцієнт 3;

• якщо братиме участь у боях на лінії зіткнення з військовими підрозділами ворога — застосовуватиметься коефіцієнт 5.

Коефіцієнт 3 пропонується застосовувати до щомісячного грошового забезпечення військовослужбовців, які несуть службу чи забезпечують боєздатність підрозділів безпосередньо в районах бойових завдань під час воєнного стану.

А коефіцієнт 5 — до щомісячного грошового забезпечення захисників, які є учасниками боїв на лінії зіткнення або обороняють Україну в районах бойових дій, на тимчасово окупованих територіях, між позиціями сил оборони та військ агресора або на території держави-агресора під час воєнного стану — за кожну добу виконання таких завдань.

Варто зазначити, що в пояснювальній записці до законопроєкту автори не навели реального розрахунку, який би доводив, що застосування цих коефіцієнтів позитивно вплине на рівень грошового забезпечення військовослужбовців.

Незважаючи на те, що зафіксована постановою № 704 сума в 1762 грн, з якої розраховуються розміри посадових окладів військовослужбовців, визнана авторами проєкту дискримінаційною, питання про зміну саме цієї норми в законопроєкті не порушується.

Натомість пропонується ввести коефіцієнти, ефективність яких також практично не доведена.

Автори визначають мету законопроєкту як необхідність законодавчого врегулювання питань удосконалення системи та механізму визначення виплат грошового забезпечення військовослужбовцям в умовах воєнного стану.

Водночас у пояснювальній записці автори акцентують на тому, що на практиці існує низка проблем із нарахуванням грошового забезпечення військовослужбовців, оскільки попри чинні інструкції, розпорядження, накази та постанови КМУ, вони за змістом не є однозначними для тлумачення при застосуванні.

Тому логічним є питання: запровадження коефіцієнтів створить новий простіший механізм нарахування чи ще більше ускладнить уже існуючий?

Окремої уваги заслуговують зміни щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців.

Пропонується закріпити на законодавчому рівні норму про те, що загальний розмір грошового забезпечення, який враховується при обчисленні військових пенсій, має включати всі додаткові доплати (окрім одноразових), передбачені законодавством.

Таким чином, під час розрахунку суми пенсії військовослужбовцю мають ураховувати відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), премії та додаткові винагороди, виплачені в умовах воєнного стану за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення боєздатності військових підрозділів у районах їх виконання. Це включає території між позиціями сил оборони та військ держави-агресора, територію держави-агресора та інші напрямки виконання бойових завдань, у розмірах, установлених законодавством, із яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року — страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Кожен військовослужбовець повинен мати впевненість, що його щоденна нелегка праця буде належним чином оцінена, а старість – забезпечена.

Станом на сьогодні законопроєкт ще не розглядався жодним комітетом, проте, найімовірніше, потребуватиме значних доопрацювань та уточнень, щоб у результаті отримати справді удосконалений працюючий механізм, а не ускладнений старий.