Донат замість покарання: як працюють індульгенції від САП
Перекази приватним фондам стають умовами угод, тоді як контроль за використанням цих грошей залишається ключовим питанням.
Інформаційний простір збурило повідомлення про те, що суддя Вищого антикорупційного суду Ірина Тесленко ухвалою від 28 вересня 2026 року у справі № 991/11316/26 відмовила в затвердженні угоди між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури й народним депутатом Олександром Качним про визнання винуватості в незаконному збагаченні в розмірі 12,7 млн грн.
Відповідно до проєкту угоди умовою звільнення Качного від покарання був переказ 3 млн грн приватному фонду, що належить професійному «громадському активісту» Тарасу Чмуту. Але суддя зазначила, що подібна вимога суперечить закону й не відповідає інтересам суспільства.
Негайно по тому керівник САП Олександр Клименко виступив із різкою заявою про те, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура «категорично не погоджується з рішенням ВАКС» і «таке рішення ВАКС створює негативний прецедент та штучні бар’єри для застосування інституту угод зі слідством у топкорупційних справах».
Істерика Клименка є зрозумілою: в українському політикумі давно кружляють чутки, що директор НАБУ Кривонос і керівник САП Клименко через фонди Чмута й Стерненка отримують хабарі від підозрюваних та обвинувачених, а гроші з рахунків цих фондів виводять на свої криптогаманці. На доказ цього в соцмережах неодноразово публікувалася інформація про обсяги криптовалют, якими оперує Стерненко, а також про добробут цього «волонтера», який придбав фешенебельне житло в Києві та пересувається на броньованому автомобілі в супроводі охорони.
Втім, в угодах, які прокурори САП підписують з обвинуваченими або підозрюваними, переказ коштів на приватні рахунки Стерненка й Чмута (до речі, обидва є військовозобов’язаними, які ухиляються від мобілізації) іменується «допомогою Збройним Силам України». Тому суддя Тесленко наголосила на тому, що переказ Качним коштів на рахунок приватного фонду не має нічого спільного з пожертвою на ЗСУ:
«…направлення вказаних коштів саме на потреби Збройних Сил України перебуває поза межею контролю підписантів угоди та суду. Крім того, суд враховує, що Національним банком України було відкрито спеціальний рахунок для потреб Збройних Сил України. Окремо відповідний рахунок для донатів має і Міністерство оборони України».
З такої нагоди завсідники соцмереж зробили припущення, що після скандалу з екснародним депутатом Сергієм Пашинським, якого Вищий антикорупційний суд звільнив від покарання за обіцянку переказати Стерненку та Чмуту 500 млн грн, у ВАКС нарешті схаменулися. Але це не так. Можна не сумніватися, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура повторно направить на затвердження у ВАКС угоду з Качним, але тепер цю угоду розгляне інший суддя, який її і затвердить. У «справі Пашинського» саме так і трапилося.
Загальновідомою є історія про те, як попередній директор НАБУ Артем Ситник, працюючи на посаді начальника слідчого відділу прокуратури Київської області, придбав у 2008 році двокімнатну квартиру в Броварах. Для цього козинський селищний голова Валерій Гартік та його дружина Лілія відкрили благодійний фонд «Правозахисна фундація «Вільна громада»», у якому збирали з підозрюваних хабарі для співробітників прокуратури Київської області. Зокрема, цей фонд подарував Ситнику квартиру, придбану на гроші, отримані від фігурантів кримінальної справи № 47-1022 та громадянки Вінокурової, яким у такий спосіб вдалося уникнути кримінальної відповідальності.
Досвід, набутий Ситником, новий директор НАБУ Семен Кривонос значно розширив. Уже понад рік у всіх кримінальних провадженнях, які розслідує НАБУ, фігурантам пропонується переказати певну суму до одного з двох благодійних фондів, які обслуговують Кривоноса та керівника САП Клименка, — до фонду Стерненка чи до фонду Чмута. У разі згоди підозрюваного або обвинуваченого прокурор укладає з ним угоду про звільнення від покарання за вчинення злочину, суддя ВАКС цю угоду затверджує, а сума, сплачена за фактичне закриття справи, іменується «добровільною пожертвою на Збройні Сили України». Бо писати, що ці гроші потім виводяться на криптогаманці керівництва НАБУ та САП, ясна річ, ніхто не стане.
Таким чином покарання уникнули колишній міністр екології та природних ресурсів Микола Злочевський, народний депутат України VIII скликання Олександр Грановський, ексначальник Головного управління Національної поліції в Одеській області Дмитро Головін, легендарний шахрай Владислав Каськів, який за часів Януковича очолював Державне агентство з інвестицій та управління національними проєктами України, знаменитий дует у складі Бориса Кауфмана й Алекса Боруховича, які вкрали в Одеси аеропорт (при цьому на підставі угоди з прокурором САП аеропорт залишився у злодіїв, які навіть не відшкодували одеській громаді завданих збитків), і десятки інших топкорупціонерів, що відкараскалися символічними штрафами.
При цьому всі угоди про визнання винуватості є секретними; встановити, скільки, кому й за що саме заплатив той чи інший фігурант, неможливо, а приватні фонди Стерненка та Чмута ніколи й ніким не перевірялися. Чим займаються ці два військовозобов’язані замість того, щоби захищати Батьківщину, і на які цілі витрачають отримані гроші — невідомо.
Але є два судді ВАКС, які намагаються протистояти цьому беззаконню: окрім Ірини Тесленко, на заваді «добровільним пожертвам», які Кривонос і Клименко збирають із підозрюваних і обвинувачених, стоїть суддя Олег Ткаченко. Зокрема, 5 червня 2026 року суддя ВАКС Ткаченко відмовив Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі в затвердженні угоди про визнання винуватості із Сергієм Пашинським.
Згідно з фабулою кримінального провадження у 2014 році держава конфіскувала майже 97 тисяч тонн нафтопродуктів, які належали «сім’ї Януковича» — структурам олігарха Сергія Курченка. Невдовзі Сергій Пашинський, який виконував обов’язки керівника Адміністрації Президента, та його спільники заволоділи цими нафтопродуктами, що були передані на зберігання державному підприємству «Укртранснафтопродукт», і продали їх за заниженими цінами підконтрольній компанії «Укройлпродукт», після чого реалізували паливо за ринковою ціною.
У 2020 році суд ухвалив рішення про спеціальну конфіскацію на користь держави цих нафтопродуктів та грошових коштів, отриманих від їх реалізації. Однак жодної копійки до бюджету не надійшло, оскільки, як виявилося, весь обсяг нафтопродуктів та всі виручені від їх реалізації кошти були привласнені учасниками злочинної організації, яку очолював Пашинський. Сума збитків, завданих державному бюджету, становила 967 млн грн.
Але замість того, щоби ініціювати ув’язнення Пашинського на десяток років із конфіскацією майна, здобутого злочинним шляхом, керівник САП Клименко розпорядився укласти з обвинуваченим угоду, згідно з якою Пашинський буде лише оштрафований на 850 тис. грн. А за це Пашинський за рахунок вкрадених у держави коштів зобов’язався переказати 400 млн грн «військовому аналітику» Чмуту і 100 млн грн — «сліпому артилеристу» Стерненку.
Суддя ВАКС Олег Ткаченко відмовився освячувати цю угоду, після чого Клименко направив її у ВАКС повторно. Угода з Пашинським потрапила на розгляд іншого судді й була, ясна річ, затверджена.
Можна не сумніватися, що у випадку з Качним буде те саме. Бо гроші самі себе не зароблять.
Джерело: Grant Watch Ukraine “Стоп-паразит”
