Досвід війни в Україні полегшить росії протистояння з НАТО в Балтії – аналітики
IISS: Кремлю не обов'язково захоплювати Сувалкський коридор – досить тримати його під постійними ударами.
Бойовий досвід, здобутий російською армією у війні проти України, дасть Кремлю змогу суттєво ускладнити НАТО переброску військ і техніки до країн Балтії – як сухопутним шляхом через Сувалкський коридор, так і морськими маршрутами. Про це йдеться у дослідженні Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS).
Чому вразливий Сувалкський коридор
Аналітики IISS зазначають, що росії більше не потрібно фізично контролювати Сувалкський коридор, аби серйозно обмежити його використання – досить тримати маршрут під постійною загрозою ударів. Коридор завширшки близько 65 км пролягає між Калінінградською областю та Білоруссю і є єдиним сухопутним зв'язком між Польщею та балтійськими державами. За оцінкою дослідників, головна небезпека – російські оптоволоконні FPV-дрони, які не піддаються радіоелектронному придушенню і вже здатні діяти на відстані близько 40 км. У поєднанні з ракетними та дроновими ударами, мінуванням, диверсіями й атаками на дороги й залізницю це може різко знизити пропускну спроможність коридору й змусити Альянс постійно відволікати засоби протиповітряної та протидронової оборони лише на підтримку маршруту в робочому стані.
Про те, що Варшава та Вільнюс усвідомлюють цю загрозу вже кілька років, свідчить формування Польщею спеціального саперного батальйону для захисту перешийка.
Загроза для морських маршрутів
Схожа логіка, зазначають в IISS, діятиме і на Балтійському морі. росії не потрібно повністю перекривати судноплавні шляхи: кількох успішних атак, підозри на мінне поле чи демонстрації здатності постійно відстежувати судна може бути достатньо, щоб уповільнити рух конвоїв і змусити НАТО виділяти додаткові кораблі супроводу та засоби протимінної оборони. Калінінградська область і Ленінградська область рф забезпечують авіаційне, берегове ракетне та радіоелектронне прикриття, а міни, підводні човни й безпілотні системи здатні загрожувати портам і критичній інфраструктурі узбережжя.
Дослідники наголошують, що Балтійське море та Сувалкський коридор взаємопов'язані: тиск на один маршрут автоматично підвищує залежність НАТО від іншого, тому Альянсу доведеться захищати обидва напрямки одночасно.
Дрони над країнами Балтії
За оцінкою IISS, близько 56% сукупної території Естонії, Латвії та Литви лежить у межах 100 км від кордону з росією чи Білоррусю, включно з Калінінградською областю. Спираючись на досвід війни в Україні, аналітики прогнозують:
- зону щільної розвідки та ударів дронами радіусом 30–40 км від лінії зіткнення;
- можливість вибіркових ударів на відстані понад 100 км за допомогою далекобійних систем та важких БПЛА;
- формування росією окремого дронового полку в Ленінградському військовому окрузі та додаткових дронових батальйонів у складі 6-ї загальновійськової армії рф;
- використання ретрансляторів для збільшення дальності FPV-дронів і перехід на оптоволоконні системи у зонах щільного глушіння.
Це означає, що російським військам не знадобиться така сама щільність безпілотників, як на всьому українському фронті – досить контролювати дороги, мости, райони зосередження військ і логістичні вузли, необхідні НАТО для маневру всередині Балтійських держав.
Чому систему стримування важко знищити
В IISS звертають увагу, що подібні системи стримування здатні витримувати значні втрати, продовжуючи впливати на хід бойових дій. Мобільні пускові установки розосереджуються, недорогі вузли швидко замінюються, а розвідувальні дані про цілі стрімко втрачають актуальність. Аналітики наводять приклад операцій США проти хуситів у Ємені та Ірану: попри тисячі завданих ударів, обидва противники зберегли здатність загрожувати судноплавству та перекривати проходи повторно вже за кілька місяців.
Промисловий потенціал росії, за оцінкою української розвідки, влітку 2025 року дозволяв виробляти близько 170 дронів типу «Шахед» щодня – цей ресурс, зазначають в IISS, дає Кремлю змогу відновлювати мережу розвідки й ударів навіть після відчутних втрат.
