Економіка України на межі, — WP
Захід профінансує лише половину потреб у 2025 році.
Економіка України перебуває в стані критичного напруження через затягування війни, повідомляє The Washington Post.
Обрання президентом Дональда Трампа викликало великі очікування, що принаймні цього року буде досягнуто перемир'я, але, схоже, конфлікт лише загострюється.
На саміті НАТО цього тижня президент Дональд Трамп висловив здивування тим, що війна між Україною та росією все ще триває, визнавши, що російський президент владімір путін був «складним».
«Я здивований ним, я думав, що ми владнаємо це легко», — сказав Трамп на пресконференції в середу, додавши, що конфлікт між Україною та росією «виявився складнішим за інші війни».
Надія на швидке завершення війни, яка виникла з приходом Трампа, була широко поширеною серед українців. Але нині стало зрозуміло, що, незважаючи на деякі зусилля з боку США, війна може тривати роками — і потягне за собою економіку, яка й без того ледве тримається.
Поки що українська економіка тримається — хоча й за значної підтримки Заходу.
Але, як кажуть офіційні особи та аналітики, існує ризик, що фінансова допомога надалі не буде достатньою. Єдиний великий інвестиційний проєкт — нещодавно підписана угода зі США щодо розвитку мінеральних ресурсів України — може почати діяти лише через кілька років.
З огляду на обіцянки Трампа про швидке завершення війни, ділові кола як в Україні, так і за кордоном, були готові скористатися "дивідендами миру" та можливостями для відбудови. Оптимізм у деяких секторах досяг піку — ціни на українські державні облігації підскочили в середині лютого.
Але ці сподівання розвіялися: увага Трампа перемкнулася на інші конфлікти — хоча в середу він пообіцяв зателефонувати путіну, щоб «урегулювати ситуацію», — і російські сили посилили бомбардування українських міст.
Серед українських посадовців і бізнесу відбулася різка переоцінка ситуації.
«Перемир’я було закладене в основу всіх економічних прогнозів — що воно може настати десь у середині 2025 року», — сказав один високопосадовець з Офісу президента на умовах анонімності.
Тепер, за його словами, «позитивний вплив на економіку» цього року «вже не розглядається», хоча залишаються певні надії на 2026 рік. Українські чиновники зосереджуються на тому, як залишатися на плаву.
Минулого тижня Володимир Зеленський повідомив країнам «Групи семи» на саміті в Канаді, що для збереження життєздатності Україні необхідна щорічна підтримка бюджету в розмірі $40 млрд.
Наразі країни Заходу покривають немілітарні витрати України — пенсії, охорону здоров’я, освіту — за рахунок доходів від заморожених російських активів.
Але вже наступного року ця підтримка, за словами українських чиновників, покриватиме лише половину з потрібних $40 мільярдів.
Міністр фінансів Сергій Марченко повідомив парламенту цього місяця, що країна має бути готова до того, що війна триватиме до кінця 2026 року. Навіть якщо цього не станеться, уряд, ймовірно, буде змушений скоротити мільярди у держбюджеті.
«Це серйозні цифри», — сказав Марченко депутатам, згідно з повідомленнями місцевих ЗМІ.
Такі організації, як МВФ, що надали Україні майже $16 мільярдів з початку повномасштабної війни, також переглядають прогнози. Їхній останній звіт передбачав, що війна завершиться наприкінці цього року.
«Якщо ці припущення руйнуються, то в [МВФ] виникає проблема», — сказав Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки. «Підтримка США відсутня. Підтримка Європи обмежена — рік за роком, а витрати можуть зростати. У таких сценаріях стійкості немає».
«Але скоротити особливо нічого», — додає Віталій Ваврищук, колишній керівник департаменту фінансової стабільності НБУ. «Не можна скорочувати освіту чи охорону здоров’я. У 2025 році уряд не підвищував мінімальну зарплату, доходи бюджетників зросли лише незначно. У цих статтях практично немає простору для скорочень».
За оцінками Ваврищука, економіка України, ймовірно, «протягне» з ростом менше ніж 3% цього року й наступного. «Загалом картина — не дуже обнадійлива».
Іноземні та українські бізнесмени в Києві сподівалися на прорив за участі Трампа, але тепер пристосовуються до реальності. Хоча прибутки з’являються лише в ключових секторах, інвестори не поспішають залишати країну.
Багато хто максимально скоротив витрати і реінвестує прибутки лише в підтримку поточної діяльності в Україні.
«Інвестиції, які ми робимо і плануємо, — тільки за межами України», — сказав один впливовий український бізнесмен на умовах анонімності. «У самій Україні ми лише утримуємо бізнес».
«На мою думку і в моїй компанії — ми ще три роки житимемо в такій ситуації. Ми складаємо бізнес-план на рік, але реально дивимося максимум на місяць уперед».
Міжнародні організації, такі як Європейський банк реконструкції та розвитку, продовжують фінансувати проєкти в Україні, але приватні інвестори стримуються через безпекові ризики.
«Ми не можемо залучити гроші для цих фондів», — сказав західний бізнесмен, який працює в Києві. «Ми мали кілька обговорень з приватними інвесторами. Але вони кажуть: “Цікаво. Ми хотіли б інвестувати, але тільки після припинення вогню.”»
На тлі обстрілів міст і наступу на сході, безпека залишається головною темою для всіх, хто працює в Україні.
«Швидкість відступу суттєво впливає на бізнес-довіру і готовність інвестувати. Тож усі щодня дивляться, скільки квадратних кілометрів ми втратили», — сказав один бізнесмен. «Ракетні та дронові атаки шкодять бізнесу, демотивують населення, змушують людей емігрувати та впливають на електропостачання».
Та є й промінчики надії. Банківський сектор України виявився несподівано стійким — завдяки реформам і роботі НБУ до війни.
Бум спостерігається у сфері відновлюваної енергетики та біопалива. Виробництво зброї в Україні також різко зросло, і офіційні особи тепер прагнуть експортувати його. Зеленський повідомив, що вже залучено близько $43 млрд на оборонну промисловість з внутрішніх і зовнішніх джерел і планується запуск виробництва зброї в Європі.
Потенційно найпотужніший поштовх може дати угода зі США щодо розвитку українських ресурсів — нафти, газу, мінералів тощо. Після кількох місяців складних переговорів (що ледь не зірвалися після гарячої суперечки між Зеленським і Трампом в Овальному кабінеті), парламент України ратифікував угоду в травні.
«Це справді велика можливість для України», — сказав один високопосадовець. «Ніхто не вважає цю угоду нав’язаною або невигідною. Ми відстояли наші інтереси на етапі переговорів».
Але, як зазначають деякі спостерігачі, диявол криється в деталях. Два додаткові документи з «усіма технічними деталями необмежених зобов’язань України» досі не оприлюднені, написала депутатка Ірина Геращенко з опозиційної партії «Європейська Солідарність».
Зрештою, угода має «величезні можливості», вважає Ваврищук з НБУ.
«Це процес у розвитку», — сказав він. «Ми ще на етапі, де все може піти в будь-який бік. І все залежить від того, як діятиме українська влада».
