Джохар Дудаєв – незламний лідер вільної Ічкерії
15 лютого 1944 року народився Дудин Муса-кӀант Джохар, він же – Джохар Дудаєв. Людина-символ, постать-смолоскип, який не скорився імперії!
За декілька днів після народження майбутнього лідера незалежної Ічкерії, 23 лютого, розпочалася депортація чеченського народу. Родина Дудаєва була переселена до Казахської CСР.
На землю своїх предків Дудаєв повернувся уже підлітком, у 13 років. 1962 року Джохар вступив до Тамбовського вищого військового авіаційного інженерного училища, 1966-го розпочав службу військового-авіатора.
Попри етнічне походження Дудаєв зумів досягти успіхів на військовій службі, а у 1987 році став першим генералом-чеченцем. У травні 1990 року на прохання земляків Дудаєв переїхав до Грозного і поринув у вир політичного життя.
23 листопада 1990 року генерал прибув на 1-й Чеченський національний з'їзд. За 2 дні, 25 листопада, з'їзд затвердив виконавчий комітет, головою якого було обрано саме Дудаєва.
27 вересня 1991 року у Чечні пройшли вибори, Дудаєва було обрано президентом. 1 листопада 1991 року Дудаєв підписав свій перший указ "Про заяву суверенітету Чеченської республіки"европа, яким проголосив незалежність Чеченської республіки Ічкерія від Російської Федерації.
Росія 3 роки не наважувалася розпочати проти незалежної Чечні воєнні дії. Активні бойові дії розпочалися лише в грудні 1994 року.
Впродовж російсько-чеченської війни, аж до моменту загибелі, Дудаєв поєднував виваженість і готовність до переговорів із непохитністю у питанні незалежності Чечні. Джохар Дудаєв був убитий 21 квітня 1996 року.
Пам'ять про Дудаєва бережуть не лише чеченці. Так, вулиці на його честь названі в Латвії, Литві, Польщі, Туреччині, Україні...
У біографії Дудаєва є кілька українських сторінок. І мова йде не лише про українських добровольців, які воювали на боці Чечні, бо знали, що Росію потрібно ослабити будь-яким доступним способом, аби не допустити її агресії проти України.
Дудаєв із 1985 по 1987 роки жив у Полтаві, командуючи 13-ю важкою бомбардувальною авіаційною дивізією. Тут сім'я Дудаєвих мешкала в будинку за адресою вул. Нікітченка, 4.
Дудаєв запам'ятався у Полтаві не лише як чудовий командир, але й як людина зразкових моральних чеснот. Ті полтавці, які були знайомі з ним особисто, бережуть про нього теплі спогади незалежно від політичних поглядів.
