Ferrexpo заплуталося у своїх поясненнях

Полтавський ГЗК прокоментував заяву ДБР щодо справи про незаконний видобуток та збут корисних копалин. Але щось пішло не так...

Полтавський гірничо-збагачувальним комбінат, який є дочірнім підприємством групи Ferrexpo, розповсюдив відповідь на заяву Державного бюро розслідувань від 5 червня 2024 року щодо завершення досудового розслідування у справі про нібито незаконний видобуток та збут корисних копалин на суму 400 мільйонів гривень.

5 червня у ДБР заявили, що ​за матеріалами розслідування ДБР судитимуть посадовців Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, який належить олігарху-втікачу Жеваго.

«🔹 ДБР продовжує системно доводити протиправні дії колишнього народного депутата Костянтина Жеваго та афільованих до нього підприємств.

🔹 Працівники ДБР завершили досудове розслідування стосовно сімох посадовців та службових осіб ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат». Менеджмент товариства, яке належить олігарху – втікачу Костянтину Жеваго, привласнив десятки мільйонів гривень.

🔹 Керівництво комбінату протягом 2019-2021 років протиправно розпоряджалося корисними копалинами загальнодержавного значення. Не маючи спеціального дозволу на користування надрами воно незаконно реалізувало тонни мінеральної сировини на майже 80 млн грн.

🔹 Потім через залучені до схеми підприємства перепродали цю ж саму сировину, але набагато дорожче. Зокрема, топменеджмент продавав без відповідних дозволів щебеневу сировину, яка виготовлялась з відходів, видобутих у кар’єрі корисних копалин.

🔹 Сума оборудки становила понад 370 млн грн.

🔹 Наразі матеріали кримінального провадження за ч. ч. 3, 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. ч. 3,5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України відкрито для ознайомлення підозрюваним та їх захисникам.

🔹 Санкція статей передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна» — зазначили у ДБР.

У своїй відповіді Полтавський ГЗК запевняє партнерів, інвесторів та громадськість, що інформація про нібито викриття службових осіб підприємства у привласненні мільйонів гривень є некоректною.

«У червні 2023 року ДБР оголосило про підозру чотирьом посадовим особам Полтавського ГЗК - трьом представникам вищого керівництва та керівнику одного з департаментів.

ДБР підозрює посадовців підприємства у тому, що вони у 2019-2021 р. створили злочинне угрупування, яке здійснювало незаконний продаж щебеневої сировини, а саме нефракційного відсіву  на суму 400 мільйонів гривень і цим завдало державі збитків на аналогічну суму. Незаконність діяльності слідство визначає у тому, що нібито підприємство не отримувало окремого дозволу на видобуток щебеневої сировини, продавало її за заниженими цінами і, що це робилося з метою особистого збагачення менеджменту.

Полтавський ГЗК рішуче не погоджується із висунутими підозрами, посилаючись на наступні аргументи:

1. Полтавський ГЗК не видобував і не продавав щебінь. Технологічний процес видобутку корисних копалин на підприємстві здійснюється у відповідності до затвердженого державними органами проєкту розробки родовища. Комбінат володіє спецдозволом на видобуток залізної руди і здійснює її видобуток, перероблення та збагачення відповідно до чинного спеціального дозволу на користування надрами та затвердженої державними інстанціями проєктною документацією. Інших корисних копалин, які не зазначені в спеціальному дозволі на користування надрами, Полтавський ГЗК не видобував. 

2. Нефракційний відсів не є корисною копалиною. Під час переробки корисної копалини, процесу сухої магнітної сепарації, підприємство отримувало побічний продукт – нефракційний відсів, який слідство називає «щебінь».  Згідно з висновками фахівців Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені професора М.С. Бокаріуса», нефракційний відсів не є корисною копалиною. Процес його отримання не може бути віднесений до видобування корисних копалин, а його продаж не є заборонений.

3. Кодекс про надра зобов'язує надрокористувачів раціонально використовувати надра. З 1978 року нефракційний відсів збувався підприємством і використовувався покупцями для різноманітних цілей: від підсипки доріг у карʼєрах до засипки ям та облаштування паркових зон. Багато підприємств, зокрема і державних, купували відсів у Полтавського ГЗК. Ці заходи дозволяли підвищити ефективність використання природних ресурсів при одночасному захисті та збереженні навколишнього природного середовища. 

4. Після отримання припису у 2021 році підприємство зупинило збут відсіву. Протягом десятиліть підприємство регулярно проходило перевірки Державної служби геології та надр України щодо наявних порушень використання ліцензії на видобуток і перероблення залізних руд, і до 2021 року не мало жодних застережень щодо продажу відсіву третім сторонам. 

5. Ціна збуту продукції регулюється принципом свободи договору. Згідно із законодавством України, два суб’єкти господарювання вільні у погодженні усіх умов договору. Те, що на думку ДБР ціна реалізації є нижчою, не є кримінальним правопорушенням. Полтавський ГЗК продавав нефракційний відсів підприємству, яке орендувало складські потужності на території комбінату, також у дану ціну не входив чинник доставки. Це підприємство на своїх потужностях збагачувало відсів, фракціювало, виготовляло щебенево-піщані суміші, які збувало різноманітним споживачам в Україні. 

6. У слідства відсутні факти особистого збагачення підозрюваних представників топменеджменту. 

7. З отриманих за збут відсіву коштів сплачувалися всі податки, РЕНТА, податок на прибуток тощо. 

8. Згідно з українським законодавством, підслідність ДБР не передбачає проведення слідчих дій щодо приватного бізнесу. Полтавський ГЗК є приватним підприємством, яким володіє публічна компанія із широким колом поважних міжнародних акціонерів.

«Підприємство діє з максимальною прозорістю, відповідно до законодавства України та високих стандартів корпоративного управління, і співпрацює зі слідством. Консультуючись із юридичними радниками, підприємство дотримується позиції, що у цій справі немає ні складу, ні події злочину», - йдеться у розповсюдженому повідомленні.

Хочемо зауважити, що Ferrexpo заплуталося у своїх поясненнях. Так у пункті 2 вони вказують, що: «нефракційний відсів не є корисною копалиною», а у пункті 7 представники підприємства ззначають: «з отриманих за збут відсіву коштів сплачувалися всі податки, РЕНТА, податок на прибуток тощо».

Якщо нефракційний відсів не є корисною копалиною, то за що підприємство сплачувало рентну плату?