Фінський новатор біохімії
Перший керівник Академії Фінляндії, який був лауреатом Нобелівської премії. А ще, був залучений у процес творення "коктейлю для Молотова".
Так коротко можна описати Арттурі Ілмарі Віртанена (1895-1973) – талановитого біохіміка із Гельсинкі, що зробив світ трохи краще. Він полегшивши життя фермерам, які забезпечують їжею населення планети.
Науковець із Суомі був дуже плідним дослідником, кількість його публікацій перевищила цифру 1300 (ніхто досі не зумів перевершити цей показник – прим. ред.). Серед його учнів – 44 особи, як захистили докторські дисертації та претендували на різні міжнародні нагороди включно з Нобелівською премією.
У 1913 році пан Віртанен вступив на фізико-математичний факультет Імператорського Александрівського Університету у Гельсинкі, де вивчав майже всі предмети, які тоді викладали. Проте найбільше його захопила саме хімія.
Зі слів фінського науковця-новатора, «якось хімія притягувала мене, і в мене було таке почуття, що це та сама наука, яка абсолютно необхідна, а всі [решта – прим. ред.] природничих наук отримають вірний нюанс тільки тоді, коли будуть з'єднані з хімією». Основні праці Віртанена пов'язані з вивченням біохімічних процесів виробництва та зберігання кормів для худоби.
Незадовго до початку Зимової війни (1939-1940) майор Ееро Куйттінен за участі талановитого біохіміка розробив пляшку із запалювальною сумішшю, оснащену двома запальничками. Як стверджував згодом пан Віртанен, він пишався тим, що посприяв появі "коктейлю для Молотова", який із вибухом бойових дій вироблявся щодобово партіями у 40 000 пляшок.
Науковець також намагався допомогти фронтовикам в інший спосіб – зусиллям власної ініціативи розробив інноваційні протигази. По війні Віртанен зосередився на вивченні процесів фіксування атмосферного азоту рослинами.
Експериментальним шляхом він довів, що погіршення якості силосу (корму для сільськогосподарських тварин – прим. ред.) може бути значною мірою сповільнено або зовсім припинено, якщо додати до корму соляну та сірчану кислоти. Цей метод, названий АІВ-методом з ініціалів самого біохіміка, був застосований у багатьох європейських країнах і – у дещо зміненому вигляді – на теренах США.
За ці свої дослідження у 1945 році пан Віртанен отримав Нобелівську премію з хімії. А вже за 3 роки народні депутати парламенту ухвалили закон, яким утворили Академію Фінляндії, чиїм першим керівником обрано саме співрозробника "коктейлю для Молотова".
Арттурі Ілмарі Віртанен був одним із найвідоміших і визначних науковців в історії Суомі. Він до нині є єдиним фінським лауреатом Нобелівської премії саме у науковій галузі, попри те, що його батьківщина славиться своєрідними інноваціями та унікальними технологічними розробками.
Між тим, як раніше повідомляла медіаагенція "Останній Бастіон", Вілгельм Конрад Рентґен – світовий геній і легендарний хам. Співробітники плакали від його грубості, і трималися поруч лише через науковий фанатизм та поклоніння таланту німецького фізика.
