ФСБ вербує українських дітей для підпалів авто ЗСУ
Серед українських підлітків шириться небезпечний тренд – співпраця з ФСБ.
Російські спецслужби масово вербують дітей для диверсій в Україні.
Найчастіше – для підпалів авто військовослужбовців ЗСУ, обладнання «Укрзалізниці» чи будівель ТЦК. Шукають «виконавців», як правило, через телеграм – в групах з пропозиціями заробити «швидкі гроші». Те, що виконувати такі завдання погоджуються діти, вербувальників не хвилює – навпаки переконують «виконавців», що їм за це нічого не буде.
Журналістки Радіо Свобода – ньюзруму та розслідувального відділу «Схеми» – отримали у своє розпорядження фрагменти розмов та листувань вербувальників з малолітніми українськими паліями, поговорили з самими підлітками, які за підпали авто військових перебувають у буцегарні, а також провели власний експеримент – залегендовано написали декільком вербувальникам, щоб з'ясувати, що саме пропонують таким дітям та на яких умовах. Все це дозволило з'ясувати, як вербувальники та куратори пов’язані з російськими спецслужбами та наскільки масштабною є російська дезінформаційна кампанія з підпалу автівок українських військовослужбовців.
«Працюємо виключно вечорами. Зарплата – від тисячі доларів»
Численні пропозиції роботи із привабливими умовами – неповна зайнятість з вільним графіком та щедрою оплатою – українці почали системно отримувати у травні цього року. Такі оголошення розміщують у телеграм-групах з пошуку роботи, знайомств або інформацією про «рейди ТЦК».
Тим, хто зацікавиться, відкривають карти – є нюанс, бо насправді мова йде про диверсії, а саме – підпали авто ЗСУ, обладнання «Укрзалізниці» чи будівель ТЦК.
Зазирнувши в проросійські пабліки, у користувача може скластися враження, що в Україні нібито з’явилося активне підпілля – судячи з кількості роликів, на яких люди в камуфляжі закликають приєднатися до руху спротиву. Щоправда, зазвичай, у них погана українська та камуфляж «горка», який російські формування використовували під час війни на Донбасі.
Та чи справді по всій Україні може діяти підпілля, яке виступає проти загальної мобілізації, спалюючи військові автівки? Чи це створення «картинки» для російської кампанії з дезінформації?
«Головне – щоб потім ми це відео змонтували і виклали його в ЗМІ, що гнівні громадяни єба**ть ТЦК. Це робиться для того, щоб створити дестабілізацію всередині країни і прищепити негативний настрій щодо влади у людей, у народу. Тому взагалі по**й, що там згорить. Найголовніше, що люди подумають. А якщо на ній символіка, то люди подумають те, що треба. Зрозумів?».
Це фрагмент розмови замовника підпалу з майбутнім палієм – неповнолітнім хлопцем з одного із західних регіонів України, який нині у буцегарні. Після того, як він виконав вказівку і підпалив авто військового, його затримали українські правоохоронці.
Затриманих паліїв в Україні – понад півтори сотні. Переважна більшість за гратами очікує на суд.
Фокус на неповнолітніх
У відповідь на запит до Служби безпеки України, Радіо Свобода отримало у своє розпорядження масив даних про неповнолітніх зі списку затриманих і здійснені ними підпали.
Це допомогло зрозуміти, який вони мали мотив, хто саме і як їх вербує, і головне – навіщо. Паралельно журналісти провели також власний експеримент-розслідування.
Задля цього пішли слідами паліїв – спочатку знайшли в телеграмі тематичні групи, зв’язалися з кураторами в Росії і отримали від них чітке завдання – спалити машину українського військового за винагороду.
Спілкуючись із замовником, спеціально запитали про вік:
Журналіст (залегендовано): Щодо оплати, якщо немає 18, усе так само?
«Куратор»: Мені хоч 16. Картка є?
Журналіст: Так, мамина.
«Куратор»: Мені без різниці.
За словами речника СБУ Артема Дехтяренка, неповнолітні – більш вразливі для вербування, оскільки «не можуть усвідомлювати і прораховувати наслідки своїх дій», на чому і роблять акцент російські спецслужби.
Співробітник департаменту контррозвідки СБУ Ігор розповідає: «Були випадки, коли (паліями були – ред.) діти до 14-ти років. Вони ще не мають повністю сформованого бачення, не розуміють всієї серйозності суспільного резонансу і наслідків, і це просто легкий заробіток швидких грошей».
Діти до 14 років в Україні вважаються малолітніми. Заробити на підпалах авто пропонують навіть їм.
Один із таких випадків зафільмувала знімальна група Радіо Свобода – як 12-річний хлопець залегендовано спілкується з замовником. З міркувань безпеки, законів та етики, журналісти не називають ім’я та не показують його обличчя.
Хлопець: Дивись, я запропонував двом друзям. Одному – 11 років, другому – 12. Як узагалі це зробити?
«Куратор»: Швидко, 5 хвилин роботи, облив, підпалив, на відео (зняв – ред.) і втік. Я тобі скидав же відоси. Так і зробиш усе.
Хлопець: А які саме машини, без різниці? Військові або якого плану?
«Куратор»: Без різниці. Головне, щоб були або хрести на них, або зелені з чорними номерами. Сфотографуйте, надішліть, і якщо вони підходять, ми можемо сьогодні їх спалити. Візьми друга свого, нормально по 500 доларів заробите.
Розмова, свідками якої стали журналісти, для хлопця вже не перша. Він продемонстрував переписку, яку напередодні вів з тим же «куратором».
«Просто чоловік написав в телеграм, надіслав запит на розмову. Я подумав, що це якийсь жарт. Кажу: «ну давай», бо мені смішно стало. Потім він сказав: «знайди автівку, надішли мені фото, і я тобі надам відповідь, чи можна з нею працювати, чи ні», – розповів журналістам 12-річний хлопець.
Те, що виконавець малолітній – «куратора» не зупинило, а, схоже, навпаки – здалось перевагою:
Хлопець: Я просто трохи боюся, тому що мені 12.
«Куратор»: Ну якщо тобі 12, взагалі за це переживати немає чого, тобі взагалі нічого не буде, максимум по дупці настукають.
Згодом підліток видалив чати і заблокував замовника, але той написав з іншого акаунту. Пропозиція підзаробити змінилась на погрози:
«Куратор»: Ти навіщо мені ї**в голову 2 тижні, щоб заблокувати? Даремно ти це! Якщо сьогодні не спалиш тачку, тобі пі**а, я в СБУ відправлю твою розвідку і наші розмови з тобою, у мене все збережено. Я тобі кажу, не спалиш сьогодні тачку, тобі пі**а.
Проте батьки хлопця до СБУ звернулися раніше.
«Хлопець розповів батьку, і той звернувся вже в органи СБУ. У зв'язку з тим, що дитина нічого не зробила, він звільняється від відповідальності», – каже співробітник департаменту контррозвідки СБУ Ігор.
Що відбулося б, якби малолітній хлопець продовжив розмову з замовником?
Із допомогою переписок з різними російськими «кураторами» журналісти з’ясували, що схема у більшості випадків виглядає однаково. Після того, як замовник отримує згоду від виконавця або щонайменше помічає зацікавленість, озвучуються пропозиції:
«Палію пропонують на свій вибір – це можуть бути релейні шафи на «Укрзалізниці», підпал будівель або автомобілів військовослужбовців. Вони «б'ють» на автівки, мотивуючи тим, що це простіше, це безпечніше, і за це більше заплатять», – розповідає співробітник СБУ Ігор.
«Почни поки що з малого, моя порада. Якраз і придивимося один до одного. Релейна шафа на залізниці, машини. Ну щось дріб’язкове спочатку зроби, а далі вже найбільші куші», – написав в одному з повідомлень «куратор», коли з ним залегендовано спілкувались журналісти.
Неочікувано, але під час листування подальші інструкції від «кураторів» надходять українською, утім, з помилками: пишуть «на Україні» та розшифровують ТЦК як «територіальні ціни комплектування». У повідомленні зазначають, що поліцейське авто чи «бібіка СБУ» – для підпалу не підходять.
Після того, як замовник отримує першу згоду від потенційного виконавця, далі, як правило, йому доручають провести розвідку, для затвердження. Часто вимагають робити фото через спецдодаток, що фіксує координати, час та дату знімка.
«Без усіляких хитрощів. Щоб не було там якихось лівих фотографій, лівих відео, це в жодному разі не пролізе, з цим працювати не вийде, все має бути чесно», – казав один з «кураторів» в аудіоповідомленні 12-річному хлопцю.
За розвідку платять від 20 до 50 доларів.
«Це суто бюрократичні моменти. Те, що ти робиш, я відправляю ще вище. У нас структура. Ми не ТОВ фірма, бл**ь, яка продає на**й телефони. Усе, нам сказали згори, «так» чи «ні», все, по-іншому не буває», – казав одному з хлопців «куратор» в розмові, доступ до якої журналістам надала СБУ.
Після отримання фото «куратор» нібито перевіряє машину у своїй базі – і її або затверджують, або відправляють шукати іншу.
Наприклад, в переписці з журналістами «куратор» не погодив два позашляховики – на вигляд вони цивільні, без розпізнавальних знаків, але насправді належать бійцям – військові погодились надати фото для експерименту без прив’язки до місцевості.
Журналіст (залегендовано): По тій машині є добро?
«Куратор»: Ні. Не дали ні по одній, ні по другій.
Журналіст: А що не так?
«Куратор»: Не можуть перевірити, що вони військовим належать.
Проте такими прискіпливими є не всі замовники.
Нижче – уривок з однієї з розмов неповнолітнього палія з російським «куратором», яка є у розпорядженні журналістів. Разом із товаришем їх затримали за підпал двох автівок у Львові влітку цього року.
«Куратор»: Знайди будь-яку їб***у тачку, мені взагалі по**й, що ти спалиш.
Хлопець: Дивись, я просто знаходжу якісь їб**уті тачки, найдешевші, їх перефарбовую, ху**ю якусь символіку військову – і ху***тесь скільки хочеш собі, бл**ь. І мені безпечно, і вам добре.
«Куратор»: Так, але головне, щоб це виглядало якісно. Зовсім лайно теж не катить.
Виходить, деякі замовники просто заявляють – їм байдуже, яка машина буде спалена, головне – створити «картинку».
«Були навіть такі випадки, коли пропонували хлопцям, що можна знайти вже на шроті (звалище, де розбирають вживані авто – ред.) згорілий побитий автомобіль, головне, щоб в ньому хоч щось було вціліле. Наклеїти туди наклейку ЗСУ – і спалити. Тобто, це знову ж таки підтверджує, що це не більше, ніж просто їхня кампанія з пропаганди», – розповідає співробітник департаменту контррозвідки СБУ Ігор.
І ця кампанія «спрацьовує»: на неї реагують неповнолітні шукачі «швидких грошей».
«Серед затриманих СБУ підпалювачів абсолютно різні люди. І єдине, що їх об'єднує, це мотивація – не ідеологічна складова, не любов до «русского міра», а гроші», – каже речник СБУ Дехтяренко.
Мотивація підлітків – бажання підзаробити і «боротьба з ТЦК»
Щоб самим почути про мотивацію неповнолітніх паліїв, знімальна група Радіо Свобода вирушила до Миколаєва. Там на початку серпня цього року троє підлітків підпалили військове авто.
«Друг лив бензин і знімав на відео. Підпалював я» – розповідає 13-річний «Денис» – ім'я хлопця, як і всіх неповнолітніх героїв цього матеріалу, змінене.
«Був страх. Тільки страх, більше нічого. Зазнялися – і тікати, бо страшно було», – каже головний організатор трьох миколаївських паліїв «Дмитро».
Йому – чотирнадцять. Саме він запропонував друзям – «Денису» та «Максиму» – підзаробити.
На той момент він вже спалив одну машину військового, а за 37 тисяч гривень, які отримав за це від замовника з Росії, купив собі та другу два мотоцикли – «Іж Юпітер» та «Дніпро»:
«Перший раз я робив все сам, брав пляшку бензину, обливав капот автомобіля і підпалював».
В інтерв’ю Радіо Свобода хлопець розповідає – нібито не хотів палити авто, втім спочатку думав, як легко заробити гроші: його ідея полягала в тому, щоб сфальшувати відео підпалів і за це отримати винагороду. Але ця ідея провалилася. Він змонтував відео, втім «куратор» зрозумів, що воно підроблене.
Тоді, каже хлопець, вирішив відпрацювати по-справжньому. За словами «Дмитра», він знайшов дві машини, які погодив для підпалу куратор: «Він представлявся, що працює в якійсь там службі, що він проти ТЦК, що нібито миколаївці скидають йому гроші, щоб ТЦК-шникам палити машину».
«Денис», який разом з «Дмитром» палив авто, розповів, що їм поставили завдання – знайти машину: «Друг фоткав ці номери і відправляв тому чоловіку, який говорив, це ТЦК чи не ТЦК. І він давав добро. «Дмитро» сказав мені, щоб я з ним пішов на це діло, він знайшов цього чоловіка, мені і «Максиму» сказав, що треба йти і підпалити цю автівку. Ми пішли».
Під час підпалу хлопці потрапили на камеру відеоспостереження. 16-річний «Максим» – найстарший з них – підтвердив, що на відео дійсно він з друзями: «Це ми втрьох йдемо, якраз біля камери, а згодом вони вже біжать після підпалу».
«Максим» нині – під домашнім арештом, в таких умовах, каже, «дуже погано». Через відключення світла внаслідок ракетних ударів армії РФ по Миколаєву журналісти отримали дозвіл поговорити з ним на вулиці.
Як і всі – хлопець наголошує, що нічого поганого робити нібито не хотів. Але саме у той день посварився з мамою, через що не хотів повертатись додому і не придумав нічого іншого, ніж піти з друзями палити авто, за компанію.
– Я думаю, постою «на шухері» просто, – розповів «Максим».
– Коли ми йшли, він («куратор» – ред.) казав: «сфотографуй салон, номери, боковину автомобіля». Казав, що пробиває по базі ТЦК-шники це, чи ні, – сказав «Дмитро».
– А що це за база? – уточнила журналістка.
– Я не знаю, він не казав мені, я не питав, – відповів «Дмитро».
– Він сказав: «підпалюй». Я одразу швидким кроком пішов в той бік, куди повинні були тікати, і чую щось починає шипіти, дивлюся назад, а там спалах величезний. Щось горить. Я з переляку почав максимально швидко бігти звідти, – згадує «Максим».
– Висловлюючись тією ж термінологією, «стояти на шухері» – на вашу думку, не означає співучасть? – запитала журналістка в «Максима».
– Означає. Я вже розкаююся, я вже зрозумів, що зробив помилку.
За підпал другого автомобіля «куратори» заплатили хлопцям 40 тисяч гривень. На них юнаки придбали ще два мопеди. Але покататися не встигли – їх затримали вдень, одразу після нічного підпалу.
– Ми на заправку заїхали заправити мопеди. І зловили нас, – розповів «Дмитро».
– Що ти відчув в цей момент? – запитала журналістка.
– Не знаю, великий страх. Тому що за це все доведеться відповідати. Що ми підпалили машину, – відповів «Дмитро».
– Я одразу ж почав все розповідати. Все розказав, одразу легше стало, – зізнався «Максим».
Правоохоронці кваліфікували підпал за статтею «перешкоджання законній діяльності ЗСУ». Тепер хлопцям загрожує від п'яти до восьми років ув'язнення, в кращому випадку – умовний строк.
Батьки – у війську, діти – палять машини ЗСУ
За схемою, після розвідки на місцевості замовники дають рекомендації – як підготуватись до підпалу.
«Куратор»: Маска, рукавички, головний убір, телефон у режимі польоту, коли виходиш із дому, вимкнути режим, коли повернешся.
Інший «куратор»: Хлопці у мене працюють тепер так: знаходять тачку, знімають хату на 2-3 дні поруч і роблять справу, потім на хаті відсиджуються.
Але, наприклад, згаданим миколаївським паліям знімати житло не довелося – вони вирішили палити машину просто в сусідньому районі, куди вночі прийшли пішки. Від «куратора» отримали дбайливі поради, як не попастись з пляшками пального:
«Куратор»: Їх треба сховати десь, зрозумів? Щоб не ходити в розвідку і не шукати тачку з пляшками. Якщо раптом натрапите на когось. Вам перевірять пакет, а там п**да.
Отримали хлопці і вказівки щодо фільмування підпалу:
«Куратор»: Пишеш ось цей напис (умовний знак, який би свідчив, що відео записане по-справжньому – ред.) і запалюєш. Постояв рівно п'ять секунд, подивився, як вона спалахнула. П'ять секунд достатньо. Усе, і можеш валити звідти. Усе, завдання вважається виконаним.
Такий же інструктаж від кількох різних кураторів отримали і журналісти у листуванні з ними.
«Куратор»: Найголовніше, коли відео зніматимеш, щоб було видно папірець і як горить машина.
Безпосередньо перед підпалом, якщо неповнолітні виконавці вагаються – йти на це чи ні – куратори наполегливо переконують, що покарання за скоєне не буде. Так казали куратори у листуванні з журналістами, так було і з трійцею з Миколаєва.
– Він сказав: «ти неповнолітній, тобі нічого не буде», – сказав «Дмитро».
– І ви повірили? – запитала журналістка.
– Так.
–Чому? Не бачили новин?
– Ні. Я не дивлюся новин.
«Вони, скажімо так, називають їх просто «одноразовими». Тобто вони використовують громадян України в своїх методах, для того, щоб отримати це відео, запустити його по своїх телеграмах, запустити його по своїх засобах масової інформації, використовують в пропаганді», – каже співробітник департаменту контррозвідки СБУ Ігор.
– Як батьки відреагували? – запитала журналістка в «Дмитра».
– У батька була злість, а у мами – здивування. Батько сказав, що приїде і голову мені відірве.
«Дмитра» з друзями затримали за підпал військової автівки в серпні. За кілька місяців до цього його батько приєднався до лав ЗСУ.
Тож про батьків журналісти запитали і в інших хлопців. Виявилось, воює і вітчим «Максима» – з 2022 року.
– Якою була його реакція? – запитала журналістка в «Максима».
– Так само, як і у мами – шок.
– Якою була би ваша реакція, якби хтось із ваших друзів спалив автівку вашого вітчима?
– Я би одразу подзвонив в ДСНС і сказав: «підпалили машину».
З початку російсько-української війни, з 2014 року, у війську і тато «Дениса».
– Тобто твій батько військовий, і ти вирішив все ж таки підпалити машину іншого військовослужбовця? – запитала журналістка в «Дениса».
– Так.
– Які в тебе плани на майбутнє?
– Я хочу стати військовим.
«Просто в той момент хотіли заробити гроші»
У Запоріжжі журналісти зустрілися з військовослужбовцем 141-ї окремої піхотної бригади, яка днями також втратила авто. Не в зоні бойових дій.
«Автівка виконувала задачі для роти зв'язку. Цей відділ, окрім того, що займається забезпеченням зв'язку наших підрозділів, також виробляє антидронові РЕБи для бійців, які працюють на даний момент на Запорізькому напрямку, Роботине, в тому числі. Це важлива задача», – розповідає офіцер відділення комунікації 141 окремої піхотної бригади Юрій Мате.
Нині машина у непридатному стані. Вціліли хіба що окремі запчастини.
«Ми не опускаємо руки, звісно, ми продовжуємо боротьбу, але це, як мінімум, псує настрій і нерви. І матеріально, звісно – це ж треба знову знайти гроші, знайти цей транспорт, відновити, це все втрата логістичних якихось моментів, часу, сил. Це все спричиняє проблеми і, в тому числі, зменшує наші можливості рятувати наших бійців», – каже Юрій Мате.
Втрата такого потрібного військовим автомобіля – справа рук двох неповнолітніх жителів Запоріжжя.
17-річний «Назар» – нині у буцегарні, куди його зі спільником помістили за рішенням суду, після затримання за підпал двох машин у серпні цього року. Там у присутності матері з ним змогли поспілкуватись журналісти. «Назар» – студент місцевого училища, де навчається на електрогазозварювальника та слюсаря. У вільний від навчання час хлопець працював: пік хліб у місцевій пекарні. Грошей, каже, вистачало. Але перед спокусою заробити більше і швидше – не встояв.
«Там стояла, грубо кажучи, місячна зарплата. Але потім вже починає доходити те, що я б зараз на роботі попрацював, додому пішов. Ніж тут сидіти», – розповів «Назар» журналістам під час інтерв'ю в СІЗО.
Про можливість підзаробити Назар дізнався, як і інші, з телеграму. Далі все сталось по вже відомій та відпрацьованій схемі – пропозиція, розвідка, інструктаж і, зрештою, підпал.
–Мені сам написав невідомий аккаунт в телеграмі, запропонував работу. Він розумів, що я неповнолітній. Питав, навчаюсь я, чи ні. Я відповів, що так. Скинув мені відео, відеоурок, як це робити. Цей хлопець, який написав мені – його вигода була в тому, що за кожну приведену людину він отримував 200 доларів. А вже мене він перевів на хлопця, який в Росії сидить, – розповів «Назар».
– А як ви дізналися, що він в Росії? – запитала журналістка.
– Спочатку я з акценту зрозумів, а потім він просто сказав, що сидить в Росії. Сказав, якщо ввечері зробити, то підвищать ціну. Спершу до 700 доларів, потім до 800.
Гроші планував поділити із другом «Микитою». Як сказав на допиті СБУ «Микита», від «Назара» за першу спалену автівку отримав близько 14 тисяч гривень, а за другу – не встиг отримати нічого.
Натомість, нині обидва хлопці – у слідчому ізоляторі, в очікуванні суду. «Назар» стверджує, що все сталося спонтанно.
– Пройшлися, побачили машину, скинули йому (замовнику – ред.). Він сказав – «підходить». Ми вийшли, взяли розчинник і повернулись вже підпалювати. Це якось так швидко сталося. Просто в той момент хотіли заробити гроші, – розповів «Назар».
– І ви не думали, що це послаблює українські сили оборони? – запитала журналістка.
– Про це почали думати вже, коли зробили.
– А як ви взагалі ставитеся до Росії?
– Більш негативно.
– Сьогодні ви усвідомлюєте, що за ваш вчинок вам, ймовірно, доведеться нести відповідальність?
– Так.
Гроші за перший підпал, кажуть, просто «прогуляли». Але вирішили відмовитись від подальшої співпраці з невідомим абонентом з Росії. Причиною цьому стали новини про те, що СБУ та Нацполіція все частіше стали затримувати паліїв автівок.
«Ми побачили, що в новинах це все сильно поширюється, і ми хотіли відмовитись. Але він почав писати. Спершу дзвонив, вмовляв, потім я перестав слухавку брати. Ввечері він написав, що «вы можете совершить необратимое». Я запам'ятав фразу», – згадує «Назар».
Зрештою, юнаки погодилися. Спалили другу автівку, але гроші отримати не встигли – рано-вранці після скоєного, коли поверталися додому, їх зупинила поліція і знайшла на телефоні відео підпалу.
Відповідно обіцяну тисячу доларів за друге авто хлопці вже не отримали.
«Я думаю, ти добре розумієш, з ким ти спілкуєшся»
Діапазон розцінок, які пропонують за роботу виконавцям – що журналісти побачили з переписок з кількома «кураторами» – варіюється від кількох сотень доларів до кількох тисяч.
Куратор: Спершу фото і координати, обговорюємо ціну і тільки після цього - на завдання. Приблизно 9000 гривень, може, й більше. Залежить від об'єкта і завданої шкоди.
Куратор: 1 машина – 3000 доларів.
Зможеш більше, буде оплата відповідна.
Куратор: Ціна фікс прайс від 1000 доларів. Торг недоречний.
Та подекуди неповнолітніх вербують, пропонуючи захмарні суми. Як, наприклад, львівським хлопцям, про яких журналісти розповідали на початку – їм запропонували за підпал автівок 12 тисяч доларів.
Вони спалили кілька автівок, але гроші отримали тільки за одну. І не 12 тисяч доларів, а півтори. Причому під час перемовин куратор повідомив хлопцям – за підпали платять із державних коштів. Якої держави – не уточнив.
Куратор: Ми ж не їб***та компанія, яка займається ху**ею і підпалює автомобіль ТЦК, нам що робити не**й. Я думаю, ти добре розумієш, з ким ти спілкуєшся. Мені тобі пояснювати не потрібно. Мені взагалі наср**и, я до цих грошей стосунку буквального не маю, це державні гроші. Мені сказано, ось три цілі, я тобі даю три цілі, ти їх відпрацьовуєш, усе, за**ісь, отримав гроші, працюємо далі. У мене за тебе йде вислуга. У тебе – бабки, усе.
Проте сподіватися на обіцяне кураторами також не варто.
«Були навіть випадки, коли палій здійснив підпал транспортного засобу, скинув відео як підтвердження, як результат своєї роботи. Але куратор з тієї сторони сказав, що воно зроблено неякісно, він йому за це не заплатить і запропонував ще зробити в ту ж ніч або наступного дня ще один підпал. Як результат, не заплатили взагалі нічого, заблокували переписку в телеграмі і буквально в той же день йому в двері постукала СБУ», – каже співробітник спецслужби.
Оплату куратори зазвичай надсилають на криптогаманці або українські банківські картки, які також беруть в оренду через організовану для цього мережу в телеграм-каналах.
Щодо криптогаманців, то вони, як журналісти особисто пересвідчилися, здебільшого ведуть не до конкретних людей, а до обмінників чи так званих «міксерів» – це сервіс, який ускладнює відстеження транзакцій. Через це відслідкувати за допомогою руху коштів, хто саме організатор підпалу – складно. Але можливо.
Так, наприклад, вдалось вийти на Олексія Ваніфатова – громадянина Росії з міста Електросталь Московської області.
За даними слідчих СБУ, які встановили його особу та криптогаманець, в червні цього року Ваніфатов почав шукати потенційних паліїв військових авто в Україні через телеграм. Та знайшов 16-річного юнака з Київщини, який за вказівкою Ваніфатова підпалив військовий Mercedes. За що отримав близько 2000 доларів – двома траншами на криптогаманець. Неповнолітнього підпалювача затримали, а Ваніфатову в Україні оголосили заочну підозру за «організацію терористичного акту» та «втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність».
Журналісти вирішили зв'язатись із Ваніфатовим, щоб перевірити, чи продовжує він свою діяльність. Спочатку у телеграм-групах знайшли оголошення про роботу, які він залишав.
Ось одне з таких: «Хочеш заробляти від 2000 доларів за завдання? Робота з будь-якої точки України. Вік від 16 до 50 років».
Від імені потенційного палія журналісти переслали Ваніфатову його ж оголошення із проханнями надати деталі. Він все заперечив.
«Виконавець» (залегендовано): Я з приводу роботи.
Ваніфатов: Якої роботи?
«Виконавець»: Твій пост у групі.
Ваніфатов: У мене немає постів у групі.
«Виконавець»: Та як це немає, якщо ти там писав.
Ваніфатов: Ти хто взагалі?
«Виконавець»: Нафіга ти пишеш у групі про роботу і потім морозишся?
Втім, коли Олексій отримав повідомлення з російського номера, вже не став заперечувати свою діяльність.
– Якась людина на вас вийшла, запропонувала заплатити досить великі гроші, щоб ви спалили автівку. Нащо це цій людині, як думаєте? – запитала журналістка в «Назара».
– Він мені не казав. Чесно, навіть не здогадувався.
– Зараз як ви думаєте, навіщо ця кампанія?
– Потім ми вже зрозуміли, що це від Росії все.
– Для чого?
– Щоб армію послабити.
Чи розуміли інші неповнолітні палії, якою була мета таких замовлень від «кураторів»?
«Денис» сказав, що не знає, а «Дмитро» заявив, що робив це, бо він «проти ТЦК, бо бачив купу відео, як заламують, закидають в бусик і відправляють воювати».
– Україна має захищатися від російського вторгнення? – запитала журналістка в «Дмитра».
– Так.
– Хто має це робити, на вашу думку?
– Військовослужбовці.
– Ви вважаєте, що зараз не потрібно мобілізовувати населення?
– Треба, тільки не так.
Саме про боротьбу з ТЦК як мету підпалів у розмовах з виконавцями називають більшість вербувальників:
Куратор: Наша мета тільки одна, щоб не забирали конкретно роботяг, щоб був якийсь облік
Інший куратор: У нас організація, ми конкретно боремося з ТЦК. Нас фінансують, нам виділяють великі суми грошей на все це.
Цей наратив в Росії обрали не випадково – куратори поцілили в болюче місце, фактично підігравши настроям частини суспільства у період, коли набув чинності новий закон про мобілізацію. Все для того, аби створити картинку, мовляв, більшість громадян України з цим не погоджуються.
«За усіма випадками підпалів стоять російські спецслужби. Це або ФСБ, або ГРУ. Вони намагаються створити штучну картинку, щоб підпали, які здійснюються насправді за гроші, вчиняють звичайні українці, які чекають «русского міра» в нашій державі, які таким чином подають сигнал росіянам і нібито хочуть зірвати мобілізацію. Насправді це все частина російських ІПСО, яку вони потім розганяють відповідним чином», – каже речник СБУ Артем Дехтяренко.
Ієрархія вербувальників
Після аналізу десятка спільнот в телеграмі, журналістам вдалося з’ясувати, що групи, які працюють в українському інформаційному середовищі і видають себе за внутрішніх українських диверсантів, насправді створюються, наповнюються та куруються з Росії. По-перше, як журналісти почули під час інтерв’ю, ніхто з паліїв не має відвертих проросійських поглядів, тобто вони керувались не ідеологічними переконаннями, а намірами заробити швидкі гроші.
По-друге, після ретельного аналізу можна побачити – хоч всі групи вербувальників мають різні назви, власні боти і сторінки в соцмережах, більшість з них пов’язані між собою. Це прослідковується по репостах публікацій між ними.
У замовників підпалів є певна внутрішня ієрархія. Головний – той, хто вирішує підпалювати конкретне авто або будівлю, чи ні, та керує рухом коштів. Другорядні та посередники, чиї ролі схожі між собою – ті, хто шукає та спілкується з потенційними виконавцями, приймає звіти про роботу і від цього має свій відсоток. Посередниками можуть бути навіть кол-центри.
«Російські спецслужби в окремих випадках, безпосередньо виходять на громадян України. Для того вони створили ці кол-центри. Кол-центр – це так звана прокладка між фінансуванням за пророблену диверсійну роботу на території України», – розповів співробітник департаменту контррозвідки СБУ Ігор.
Один із таких кол-центрів СБУ вдалося ідентифікувати в Москві. В переписці один з «кураторів» поділився геолокацією, яка вказала на адмінбудівлю на Кадашевській набережній в центрі російської столиці.
В переписці з куратором одного із нібито диверсійних рухів в Україні журналісти також попросили надіслати геолокацію чи фото у реальному часі. Він повідомив, що перебуває у в’язниці.
Журналісти звернули увагу на колючий дріт на надісланому ним фото. На відміну від «єгози», яку зазвичай встановлюють для охорони тюремних об’єктів в Росії, на цьому дроті немає характерних колючок і загострень.
Тож найімовірніше, що фото зроблено на території іншого режимного об'єкта з обмеженим доступом – наприклад, будівлі правоохоронного органу, тобто він може взагалі не бути в’язнем.
Під час листування куратор натякнув, що після виконання всіх вказівок допоможе з виїздом до Росії.
Журналіст (залегендовано): Допоможеш із документами?
«Куратор»: Допоможу. ФСБ поговорить і все.
Журналіст: Так подивляться, що з України хлопець і все, без батьків
«Куратор»: Та ти не парся, у Рашці по-людськи ставляться, а якщо ще встигнеш пару-трійку тачок спалити – як додому пустять
Журналіст: На слово повірять?
«Куратор»: Для цього є я.
Тобто «куратор» стверджує, що може владнати з ФСБ та іншими органами питання виїзду в Росію неповнолітнього українця, який погодиться спалити військове авто за винагороду. При цьому, сам в ФСБ, каже, не працює.
Хто ще міг би бути зацікавленим у такій діяльності на території України? Наприклад, 316-ий розвідцентр головного управління російського Генштабу РФ. Сам центр спеціалізується на проведенні розвідувально-підривної діяльності проти України, в тому числі готує диверсантів та шпигунів.
Журналісти з’ясували справжнє ім'я «куратора» та вже з іншого номера запитали напряму:
Журналіст (залегендовано): Мені потрібен Андрій із 316-го. Правильно?
«Куратор»: Звідки?
Журналіст: 316-й центр
«Куратор»: Що хотів?
Журналіст: Є завдання додатково на Україні. Зрозумів, який центр?
«Куратор»: Звісно.
Журналіст: Мені правильно скинули контакт?
«Куратор»: Продовжуй. (через паузу – ред.) Слухай, ти мені пишеш із такими питаннями і нічого не кажеш. Хто дав мій контакт? Що хотів? Якщо дали контакт, значить, віриш людині.
І поки українські правоохоронці встановлюють російських замовників, в першу чергу відповідатимуть ті, хто погодилися виконати їхні вказівки в Україні.
Відповідальність
За підпали авто українське законодавство передбачає відповідальність для усіх, навіть неповнолітніх. Залежно від обставин злочину, його можуть кваліфікувати за п'ятьма статтями Кримінального кодексу. Це державна зрада, диверсія, терористичний акт, а також пошкодження майна і перешкоджання законній діяльності ЗСУ.
Покарання залежить від віку. Наприклад, підлітки від 14-ти до 16-ти, як «Дмитро» з Миколаєва, можуть притягатися до відповідальності лише за окремими статтями. А вже з 16-ти, як його товариш «Максим» чи «Назар» з Запоріжжя, можуть відповідати вже сповна.
«Якщо ми говоримо про дитину від 14 років, то це від трьох до семи років. І можливо, що це буде умовний строк. Якщо неповнолітньому, який здійснив підпал, виповнилося 14 років, він вже є суб'єктом кримінальної відповідальності, як мінімум за умисне знищення або пошкодження майна шляхом підпалу. Для особи, якій не виповнилося 18 років, максимальна міра за тяжкий злочин – це 7 років», – розповів юрист Армен Нерсесян.
Якщо дитині немає 14-ти, наслідки все одно будуть.
«До них можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру, передбачені Кримінальним кодексом України, як один з них – зобов'язання відшкодувати завдану шкоду. І власник автомобіля, це або військова частина, або безпосередньо військовослужбовець, має право подати позов про відшкодування завданих збитків», – каже юрист.
В СБУ повідомили, що починаючи з травня цього року затримали вже більше 160 паліїв, різного віку. Частина справ – вже у суді.
«Навіть видалена переписка підлягає відновленню. Це стосується і зняття інформації по мобільних зв'язках, по телеграм-каналах, по криптогаманцях, по відеокамерах. Перші матеріали, які вже були скеровані до суду, досить позитивно розглядаються», – розповів співробітник департаменту контррозвідки СБУ Ігор.
І поки журналісти готували цей матеріал, в публічному реєстрі з'явився один з перших вироків суду.
Київський райсуд Одеси наприкінці вересня ухвалив рішення – 5 років позбавлення волі для 19-річного палія. Щоправда, після визнання винуватості та угоди з прокурором, повного відшкодування збитків за спалене авто, експертизи, йому дали шанс – випробувальний рік на волі.
«Коли російські спецслужби виходять на наших громадян, коли людина вже дійсно погодилася на співпрацю, здійснила той чи інший підпал, але усвідомлюючи всю суспільну небезпечність і те, що вона може бути притягнутою до кримінальної відповідальності, вона приходить і йде на співпрацю з слідством СБУ – це враховується як пом'якшуюча обставина», – каже співробітник відомства.
Про що тепер кажуть палії в очікуванні суду замість швидких грошей?
«Я вже це зрозумів після другого підпалу, що я накоїв. Це дуже погано. Такого робити не можна, точно не треба. Це дуже погана справа», – сказав «Максим».
«Я міг цього не робити. Мене ніхто не змушував, це мені було не потрібно. Якщо це станеться (ув'язнення – ред.), то відсиджу. Добре все обдумаю. Буде час», – розповів «Дмитро».
«Після суду, мабуть, одразу, як посадили в машину, думаю – якщо їду в СІЗО, то це, скоріш за все, там я вже і досиджу. Хотілося б домашній арешт. Починаєш усвідомлювати, коли вже тут перебуваєш. Тобто, якщо б мене якось раніше привезли, показали і розказали, то, мабуть, воно якось швидше б дійшло, – згадує «Назар». – Ці гроші не вартують того, щоб потім тут сидіти. Краще ці гроші піти нормально заробити – і бути з чистою душею».
Автор: Ірина Сисак, Валерія Єгошина, Юлія Химерик
Джерело: Радіо Свобода
