Героїв ховають у болоті: вода зруйнувала дамбу на НВМК
НВМК: вода змила дамбу, а влада продовжує ховати Героїв у болотах.
На території Національного військового меморіального кладовища продовжують ховати українських воїнів. Сюди ж держава планує перепоховувати видатних українських діячів і націоналістів із-за кордону. Прах Андрія Мельника та його дружини вже перепоховали саме тут, попри багаторічні застереження щодо непридатності цієї території для такого об’єкта.
Та реальність цього місця дедалі важче приховувати.
Як видно на відео, вода розмила дамбу, якою намагалися перегородити русло природної річки. Конструкція не витримала. І це навряд чи може дивувати. Гідрологи, екологи та місцева громада роками попереджали: будівництво на заболоченій території з природними водотоками неминуче матиме наслідки. Закони природи неможливо скасувати ні урядовими рішеннями, ні важкою технікою.
Особливе занепокоєння викликає те, що в цю ж річку здійснюється скид дренажних вод із території кладовища. Усе, що потрапляє у водотік, рухається далі басейном річок Київщини в напрямку Дніпра. Саме тому питання безпеки, екологічного контролю та реального впливу об’єкта на довкілля потребують не формальних відписок, а відкритих і чесних відповідей.
Сьогодні природа буквально сигналізує про проблему.
Але замість того, щоб зупинитися, переглянути рішення та перенести меморіал на придатну ділянку, чиновники вперто продовжують реалізацію проєкту в місці, непридатність якого неодноразово ставала предметом застережень науковців, експертів, представників громади та судових рішень.
Найболючіше в цій історії — не лише знищення унікального природного середовища.
Йдеться про гідне вшанування загиблих захисників України.
Про повагу до їхніх родин.
Про відповідальність перед майбутніми поколіннями.
Бо національний меморіал має бути символом честі, гідності та пам’яті, а не символом боротьби держави проти природи, здорового глузду та власних громадян.
І щоразу, коли вода зносить чергову дамбу, природа нагадує: її закони сильніші за чиновницькі амбіції.
Питання лише в тому, скільки ще попереджень потрібно владі, щоб почати слухати не лише себе.
Бо сьогодні вода змила дамбу. А завтра наслідки цієї впертості можуть виявитися значно масштабнішими.
Джерело: Київський еколого-культурний центр
