Гонка озброєнь без держави: як бізнес і громада рятують Україну

Шановна громадо і великий бізнес!

Повідомляю вам як людина, яка дотична до процесів і в тилу, і на фронті, і яка в силу своєї біографії розуміється на обох середовищах щонайменше на рівні впевненого користувача:

Зараз у нас порятунок країни буквально лежить на вулицях!

Підходь і бери.

Пояснюю на прикладах.

Проблема: збільшилася кількість «шахедів».

Рішення: приватні виробники створили (за власною ініціативою) відповідне рішення, низові військові — теж за своєю ініціативою — його взяли й по-партизанськи збивають (на жаль, їх поки що мало, тому це не набуло масштабів).

Увага, участь держави: приблизно нуль.

Проблема: ворог вибиває логістику ФПВ начисто — в нуль.

Рішення: приватні виробники — знову ж таки з власної ініціативи — розробили рішення; низові військові його використовують. На жаль, ефективного й недорогого рішення поки що мало, а неефективних — багато.

Увага, участь держави: приблизно нуль.

Проблема: ворог масово застосовує по нас ФПВ на оптоволокні, а ми — ні.
Рішення: приватні виробники розробили (знову ж самотужки), низові військові — взяли й використовують. Та, на жаль, цього працюючого рішення все ще недостатньо.

Увага, участь держави: у розробці й виробництві — нуль.

Можна продовжувати, але не хочеться далі копіпейстити — досить.

Я не буду розписувати, який у росіян графік. Просто пообіцяю: те, що зараз є у росіян — по «шахедах» у тилу, по ФПВ на фронті тощо — це лише вступ. Основна фаза буде такою, що ми згадуватимемо 2023 і 2024 роки як часи дуже «лайтової», майже непомітної дронової війни.

Нам треба терміново розробляти власні засоби.

Дуже часто пишуть оці три слова: «Влада повинна…»

Давайте поки без цього. Будь ласка.

Влада у нас є. Вона контролює так звану правоохоронну систему — тобто слідчих, оперативників і суди. Можливо, у нинішній ситуації це й на краще. Гм, так — скоріше на краще.

Але вигравати війну, тобто гонку озброєнь, держава поки що не навчилася.

І не факт, що вчиться. Бо, як кажуть, за три з половиною роки й ведмедя можна навчити їздити на велосипеді й палити.

Тому я знову звертаюся до великого, середнього й малого бізнесу, а також до активних громадян, які просто хочуть захистити країну і себе від загроз, що їх безупинно винаходять, розробляють і впроваджують наші вороги — рф, Північна Корея, Білорусь, Іран тощо.

Панове, давайте формувати центр рішень для порятунку України.

Нам потрібно всього три компоненти:

1. великі гроші;

2. інженерна частина (розробники і виробники);

3. Не тупі військові — типу мене, які навоювалися й знають, які технологічні розробки потрібні для перемоги.

Ну, справді — хіба це багато?У нас майже все це вже є. Треба лише — як лінзою — звести усе це світло в одну точку.

P.S. Якщо розголос не подіє, я перейду до погроз ;)