Гуманітарний фасад спецслужб РФ за кордоном

Коли йдеться про перегляд світу ставлення до московії, як загрози, то мова не лише про офіційних осіб, НАТО чи публічні дії. Проблема ширша.

На тижні американська газета The New York Times викрила руйнівну для людства фабрику шпигунів і не де-небудь, а у Бразилії. У цій південноамериканській країні ще від часів Холодної війни діє кремлівська агентурна мережа, котра здатна впливати на місцевий політичний і бізнес-клімат.

Спеціальні служби РФ (ФСБ і ГУ ГШ, також відоме як ГРУ) перетворили Бразилію на конвеєр із підготовки глибоко законспірованих шпигунів. Так, спільне розслідування журналістів і правозахисників виявило, що так званий «Фонд підтримки та захисту прав співвітчизників, які проживають за кордоном» (далі — «Правфонд») московитів по той бік Атлантичного океану, це:

• Масштабна мережа впливу.

«Правфонд» діє у 48 країнах, фінансуючи юридичний захист осіб, пов'язаних зі спецслужбами РФ, а також підтримуючи пропагандистські ресурси, спрямовані на просування кремлівських наративів. Бразилія — головний осередок.

• Зв'язки із розвідкою.

Керівництво фонду включає колишніх співробітників розвідувальних органів, зокрема Служби зовнішньої розвідки та Головного управління Генерального штабу. Це свідчить про тісну інтеграцію «Правфонду» у структури державної небезпеки РФ.

• Фінансування пропаганди.

«Правфонд» (і подібгі йому структури Кремля за кордоном) витрачає значні кошти на створення та підтримку медіа-платформ, які поширюють путінську брехню, зокрема щодо «русофобії» та «захисту російської мови». Ці ресурси часто маскуються під незалежні ЗМІ.

• Підтримка осіб, засуджених за шпигунство та інші злочини.

«Правфонд» фінансував юридичний захист таких осіб, як Віктор Бут (торговець зброєю, пов'язаний із ГРУ) та Вадім Красіков (вбивця, пов'язаний із ФСБ), демонструючи готовність захищати інтереси РФ навіть у випадках міжнародного резонансу. Тут «захищати» — порушувати міжнародне право.

• Підрив національної безпеки європейських країн.

Діяльність фонду викликає занепокоєння серед європейських спецслужб. Воно й не дивно, оскільки він отримує державні субсидії у деяких країнах, де має представництва, що ставить під сумнів ефективність заходів безпеки та контролю за іноземним впливом.

У цілому, велике розслідування вивело сумнозвісний «Фонд підтримки та захисту прав співвітчизників, які проживають за кордоном» на чисту воду. Вся ця московитська мігрантська тусовка, а особливо бізнесюки й дипломати прикриваються гуманітарною місією, але насправді служать інструментом впливу Кремля у світі.

«Правфонд» є яскравим прикладом того, як РФ використовує псевдогуманітарні організації для просування своїх геополітичних інтересів. А головне, — ширить свій вплив на громадську думку та підриває стабільність в інших країнах.

Це підкреслює необхідність посилення контролю за діяльністю подібних структур та координації зусиль між країнами для протидії гібридним загрозам. Захід мав би не лише фіксувати, але протидіяти кремлівським «активним заходам» на власній території.