Наталія Козаєва |
Українська держава, попри всі виклики та труднощі, активно рухається до цифрової трансформації. Однак, саме це прагнення до модернізації стало однією з причин, чому хакери та зловмисники звернули свою увагу на електронні державні реєстри. Результат таких атак може бути катастрофічним: не тільки загроза безпеці персональних даних громадян, а й серйозний удар по інфраструктурі держави. Хакерські атаки на електронні реєстри стали частиною кібервійни, яка ведеться з боку агресора, але виявляється, що не меншою проблемою є непрофесійність та байдужість чиновників. Блюзнірство, корупція та бездіяльність чиновницького апарату лише погіршують ситуацію. |
Під загрозою: електронні реєстри України
В Україні налічується понад два десятки важливих електронних реєстрів, таких як реєстр прав на нерухомість, земельний кадастр, реєстр юридичних осіб, транспортних засобів та інші. Ці реєстри містять критично важливу інформацію не лише для держави, але й для її громадян. Доступ до таких даних створює загрози для безпеки національного рівня, адже саме через ці бази можна маніпулювати власністю, реєструвати фальшиві документи або ж отримувати інформацію для організації шахрайств.
Починаючи з 2014 року, в Україні зафіксовано низку кібератак на державні інституції. Одним з найбільш гучних інцидентів став напад на систему електронних реєстрів у 2017 році, коли зловмисники намагалися втрутитися в роботу реєстру нерухомості. Вже тоді експерти попереджали, що подібні атаки лише питання часу, якщо не будуть вжиті належні заходи безпеки. Проте реформа системи безпеки цих реєстрів відбувалася вкрай повільно і з численними порушеннями.
У 2023 році ситуація тільки погіршилася, і виявилось, що національні реєстри знову стали об’єктами кібератак. Кіберзлочинці вразили не тільки урядові платформи, але й критично важливі бази даних, з якими працюють органи місцевого самоврядування. Інциденти, що сталися влітку 2023 року, підкреслили повну відсутність належного контролю та захисту цих систем.
20 грудня 2024 року відбулася наймасштабніша хакерська атака держави-агресора на систему електронних реєстрів України, в результаті якої повністю припинилася робота органів нотаріату та державних реєстраторів. Тільки вчора, 30 листопада, була частково відновлена робота трьох реєстрів: спеціальних бланків нотаріальних документів, довіреностей та заповітів. Після цього у Верховній Раді України на базі Тимчасової спеціальної комісії з питань захисту прав інвесторів створено робочу групу для перевірки причин блокування роботи єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України. Про це повідомила голова ТСК Галина Янченко.
Нові комісії та сумнівні призначення: хто буде відповідати за кібербезпеку?
Серед численних інституцій, що займаються питаннями цифрової трансформації та захисту даних, окремо виділяється ініціатива Наталії Михайлівни Козаєвої, голови відділення Нотаріальної палати України в місті Києві. За інформацією від джерел, наближених до тимчасової слідчої комісії, Козаєва вирішила створити нову Комісію з питань інформаційної безпеки та трансформації, яка буде спеціалізуватись на запобіганні кіберзлочинності серед нотаріусів.
Однак у профільних колах не приховують занепокоєння щодо цієї ініціативи. Ряд експертів вважає, що створення нової комісії може стати черговою корупційною годівницею для чиновників. Натомість, приватні нотаріуси, за словами деяких джерел, можуть стати зручними «цапами-відбувайлами» у випадку чергової хакерської атаки на електронні реєстри. Така ситуація загрожує не лише зловживаннями з боку чиновників, але й підвищенням фінансового тиску на нотаріусів, що опиняються під загрозою санкцій за порушення кібербезпеки.
|
|
Метою створення цієї комісії є перевірка робочих місць нотаріусів на так звану «кібер гігієну». Відтепер, за підписом такого «експерта» в галузі кібербезпеки, як Козаєва, чиновники вирішуватимуть, чи допускати нотаріусів до роботи з електронними реєстрами після їх відновлення, чи забороняти їм доступ до цієї важливої інформації. Козаєва також буде затверджувати план перевірок нотаріусів та підписувати висновки за результатами таких перевірок. |
На початку червня 2023 року, за інформацією джерел, наближених до слідства, Головне слідче управління СБУ провело обшук за місцем проживання Козаєвої в рамках кримінального провадження за підозрою в державній зраді. Причиною обшуку стала її зв’язок з громадянином рф, Максімовим Андрієм Валерійовичем., який є офіцером Служби зовнішньої розвідки рф (СВР). Максімов, зареєстрований у Москві, виявився бенефіціаром кількох українських компаній, таких як ТОВ «Солес» (ІПН 23708061), ТОВ «Астрі» (ІПН: 33939557), ТОВ «Мастер Інгредієнтс» (ІПН: 43415101), а також низки інших підприємств у Німеччині та Хорватії, пов’язаних з бізнесом, який може використовуватись для відмивання грошей і легалізації кримінальних доходів, здобутих в росії.
Зокрема, компанії Максімова, такі як московське ООО «Ирекс Триэр», є постачальниками продуктів харчування для російської Служби зовнішньої розвідки, а також для об’єктів, пов’язаних з кремлівським режимом, зокрема, для готелю «Золотое кольцо» в Москві, що є штабом кадирівців, та для Управління справами президента рф.
Водночас, під час активної фази російської агресії в Україні, з червня 2022 року по липень 2023 року, Козаєва, як нотаріус, здійснювала незаконні перереєстрації часток компаній, які належали Максімову, на іноземця — номінала, громадянина Хорватії Чопу Релі. Ці дії суперечать чинному законодавству України і порушують принципи національної безпеки, адже багатомільйонні активи підприємств російського розвідника Максімова мали бути передані в управління АРМА та приносити користь потребам нашої держави.
Пояснюючи слідчим, як так могло статися, що вона допомогла уникнути конфіскації російських активів, Казаєва стверджує, що ці реєстраційні дії провела не вона, а її шахрай-помічник, якому вона довірила флешку з «ключами» від реєстру підприємств, а той її надурив. У світлі цих фактів, виникає питання про моральність і доброчесність Козаєвої як фахівця, відповідального за перевірку нотаріусів на «кіберчистоту». Її зв’язки з агресором та потенційна роль у схемах, що можуть загрожувати безпеці країни, ставлять під сумнів ефективність та неупередженість її ініціатив.
Проблеми з кібербезпекою нерідко супроводжуються корупційними проявами, коли мільйони гривень виділяються на забезпечення захисту, а реальні заходи не проводяться. У 2023 році виявлено кілька великих афер, пов’язаних з державними тендерами на закупівлю програмного забезпечення для захисту даних. Програми, що продавалися за завищеними цінами, виявлялися неефективними або ж зовсім не відповідали вимогам безпеки.
Захист електронних державних реєстрів має стати одним із пріоритетних завдань для української влади. Але без реальних змін у політиці, управлінні та боротьбі з корупцією на рівні чиновників ми ризикуємо залишитися вразливими до нових хакерських атак. Це не тільки питання безпеки, але й питання довіри громадян до влади та їхнього майбутнього в цифровому світі. Член Комітету Верховної Ради з питань правової політики, голова підкомітету з питань діяльності органів юстиції, органів виконання покарань та пробації народний депутат Фріс Ігор та народний депутат Член Комітету з питань економічного розвитку Галина Янченко разом з Козаєвою та під новим дахом міністерки Стефанішеною і під лозунгом посилення стійкості до кіберзлочинності намагаються створити потужну корупційну вертикаль управління нотаріусами в ручному режимі. Всі проти нотаріусів України, ніхто і не виявить в цих «добрих ініціативах» підлу схему по узурпації неабиякої системи органів впливу як нотаріат.
Джерело ОРД
