Хто доводить до банкрутства ДП «ДПІ «Міськбудпроект»
Державне підприємство «Державний проектний інститут «Міськбудпроект». Сама назва говорить про те, що це підприємство є державним, створеним для проектування в інтересах міста житлових будинків, магазинів та інших споруд. І здавалося б ніхто не може і не повинен цього робити краще аніж ДЕРЖАВНИЙ інститут, адже у ньому були зібрані кращі архітектори та інженери, яких готували роками кращі ВУЗи України та інших республік колишнього СРСР.
Проте, не дивлячись на те, що на сьогодні у Полтаві будівельні організації змогли встояти перед випробуваннями економічної кризи та продовжують будувати нове житло, з якоїсь дивовижної причини цей інститут вже не має такої кількості спеціалістів.
Якщо поглянути детальніше на механізм нинішньої діяльності інституту, то стає зрозумілим, що умови сьогодення змушують висококваліфікованих та досвідчених проектувальників, архітекторів та інженерів шукати кращої долі, аніж отримання зарплати в 200грн. за місяць за виконання робіт у режимі повної економії коштів.
Водночас, як свідчить європейський досвід архітектори поряд з лікарями та юристами є найбільш високооплачуваними спеціалістами у розвинутих країнах.
До речі, якщо поглянути на паспорти будівельних об’єктів, розміщених поруч з будмайданчиками, можна побачити, що всі підприємства-забудовники Полтави та Кременчука є замовникам и проектної документації саме у ДП «Міськбудпроект» для будівництва новобудов-красенів у нашій області.
Довідково: вартість таких проектних робіт є досить значною – від 10% від вартості об’єкту.
То куди ж діваються кошти замовників та чому проектувальники ДЕРЖАВНОГО інституту отримують таку мізерну зарплатню, що спонукає звільнитися та шукати кращої долі або у приватних господарів, або взагалі у іншому ремеслі?
Відповідь, мабуть, може надати або Державна фінансова інспекція, яка має щороку перевіряти діяльність державного інституту або «успішний» керівник установи, яка укладає договори з замовниками, а потім «героїчно вибиває» з них кредиторську заборгованість. Так, наприклад, відбулося з корпорацією «Полтавабудінвест». У відносинах з останнім лише за втручання прокуратури було досягнуто перемогу на стягнення аж 114 тисяч гривень за виконані роботи з розробки проект планування на забудову мікрорайону «Сади-3» в м.Полтаві, а також житлового будинку по бульвару Боровиковського, 11.
Ряд інших замовників також з якихось причин (за мовчазної згоди міських чиновників чи навіть за їх порадою) не поспішають оплачувати виготовлену проектну документацію, хоча кошти на будівництво фактично мають, так як люди продовжують купувати житлову площу у новобудовах і дуже часто на початку будівництва за пільговими цінами.
Що стосується використання керівництвом інституту коштів, які все ж таки добропорядні замовники сплатили, то з’ясовуються непоодинокі факти непрофесійності у організації роботи установи або ж заангажованості. Так, маючи у штаті інституту спеціалістів вузької спрямованості різного напрямку, з якоїсь дивної причини вони не мають замовлення на виконання ряду робіт. Для їх виконання залучаються інші приватні фірмочки, які у свою чергу, за дивним збігом обставин мають відповідних спеціалістів. Таким чином, кошти отримані від приватних та державних замовників просто транзитом проходять через ДЕРЖАВНИЙ проектний інститут та осідають на рахунках приватних фірм, з яких вже на розсуд власника останніх переводяться у готівку та витрачаються на власні потреби. А от далі – саме цікаве та відноситься воно до компетенції правоохоронних органів (МВС, СБУ, податкової міліції): які ж такі ці «власні потреби» та чи не пов’язані з ними працівники ДЕРЖАВНОГО проектного інституту або тих же забудовників.
Проте, не слід замовчувати головну причину занепаду ДП «ДПІ «Міськбудпроект» - це його місце розташування: чотириповерхова капітальна споруда забудови сталінського періоду, у самому серці міста в будинку №25 по вул.Гоголя – навпроти кінотеатру «Колос», яке можна вдало використати, реконструювавши у торговельно-розважальний або офісний центр. Для цього лише необхідним є прийняття Полтавською міськрадою відповідного рішення про передачу будівлі у оренду якомусь новоствореному підприємству (як це було до речі з дитячою бібліотекою) або ж взагалі продажу її.
А де ж у цей час буде Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України? - запитаєте Ви. До цього часу під чиїмось умілим делегуванням підґрунтя для прийняття такого рішення Міністерством вже створено. Так, на сьогодні за штатом Державний інститут налічує близько 40 спеціалістів, які розміщуються разом з їх приладдями у такій будівлі. Сам інститут, невзмозі оплачувати роботу своїх проектувальників та суміжників, а також сплачувати велетенські рахунки за спожиті енергоносії. У зв’язку з цим природнім є подальше зменшення кількості працівників до мінімуму, підшукування міськрадою іншої будівлі взамін нинішньої, а тому закономірним є і згода Міністерства.
Тепер давайте, обміркуємо кому є вигідним така ситуація. В першу чергу, прослідивши хронологію подій можна зробити висновок, що перші проблеми з розрахунками перед інститутом з боку замовників почалися у 2006 році, коли Полтавським міським головою став колишній керівник податкової Матковський А.В.
Більш того, до 2010 року взагалі такий сценарій майже вже був реалізований, звільнення співробітників інституту набуло найбільшого розміру.
Сьогодні ж, напередодні виборів до Верховної ради України та Полтавського міського голови знову активізувалися процеси щодо збільшення заборгованості по зарплаті, звільнення архітекторів та інженерів інституту, почастішали «випадки» несвоєчасних розрахунків з боку забудовників.
Через це, прийняття вже сьогодні відповідних превентивних заходів щодо попередження розкрадання державного майна у майбутньому є завданням будь-кого з свідомих полтавців, які здатні аналізувати та відстоювати інтереси громади, а не розводити руками вже після того як це станеться та не звинувачувати когось, у тому, що ми самі зобов’язані робити.
Одночасно, слід замислитися над тим, що за нашого невтручання до цього часу відбувалося фактичне доведення до банкрутства Державного підприємства «ДПІ «Міськбудпроект», розбазарення фахівців, знищення ядра його спеціалістів, що вже завтра призведе до втрати громадою високорентабельного підприємства, передачу до приватних рук функції проектування житлових будинків, де можливим за умов корупції є потурання державних будівельних норм та елементарних заходів безпеки.
Слід замислитися, що нашим дітям жити в будинках, які мають проектувати справжні фахівці, а нам нести відповідальність за їх майбутнє житло.
Геннадій Сікалов
