Хто насправді гальмує посилення санкцій проти РФ?
Прямуйте негайно у вашинґтонський Білий дім. Саме в його кабінетах американські урядовці виступають рішуче проти будь-якого тиску на Москву.
Поки Європейський союз вживає нових каральних заходів, щоби змусити нелегітимного узурпатора путіна сісти за стіл переговорів, у США все загальмувалося, стверджує німецьке видання Der Spiegel. Законопроєкт про нові санкції, як і раніше, припадає пилом у сенатських комітетах.
Особисто президент Дональд Трамп блокує процес, а сенатори-республіканці бояться відкрито йому суперечити. Атмосфера страху перед американським лідером та його можливою помстою сковує навіть таких яструбів, як Ліндсі Ґрем, який загрожує 500%-м митом країнам, які купують московитську сировину, але насправді зробити нічого не може.
Попри підтримку 75% сенаторів, у тому числі 39 республіканців, 35 демократів та 1 незалежного, верхня палата Конґресу не наважується суперечити господареві Білого дому. Бажання приборкати ресурсну федерацію московію в американської влади є, відсутня згуртована політична воля.
«Я повинен визнати, що московити грають із нами в ігри... Звичайно, волію просувати перемовний трек і сподіваюся, що президент Трамп сприйме їх серйозно. Але, якщо не схвалить — у Сенату вистачить рішучості завдати потужного удару. Ми не можемо дозволити цьому продовжуватися вічно», — стверджує сенатор Ґрем.
Проте з того часу нічого не змінилося, законопроєкт, як і раніше, припадає пилом у комітетах Конґресу, не доходячи до голосування. Попри тиск з боку ЄС, де міністри закордонних справ у вівторок знову вжили обмежувальних заходів проти РФ, у Вашинґтоні — цілковита тиша.
Після гучно розрекламованої, але провальної телефонної розмови між Трампом та путіним у понеділок анічогісінько не змінилося. До того, здавалося, що ось, настав той ідеальний момент для рішучих дій, але ні, Білий дім свідомо, добровільно, показово й відверто плазує перед Кремлем.
Особисто Трамп блокує процес, а сенатори бояться відкрито протистояти йому. Атмосфера суцільного страху перед президентом та його можливою помстою сковує навіть тих, хто виступає за санкції; на берегах річки Потомак підлабузницьке пристосуванство — запорука збереження займаної посади.
Це підтверджує сенаторка Ліза Мурковскі, одна зі співавторів указаного законопроєкту, відкрито говорила про це ще навесні своїм виборцям. Вона представляє штат Аляска: «Ми все боїмося. Я часто дуже нервуюсь і двічі подумаю, перш ніж виступати проти Трампа. Президент доволі мстива особа».
Ця атмосфера тиску пояснює і метаморфозу Ліндсі Ґрема: від жорсткого критика Трампа він перетворився на слухняного придворного лакея, що давно стало предметом спекуляцій в американських медіа. Тепер його стратегія говорити, але не діяти й він у цьому не самотній.
Сенатор-республіканець Джон Тун, лідер більшості у верхній палаті Конґресу, заявив, що законопроєкт «готовий до запуску і має підтримку переважної більшості», але все впирається у Білий дім. Потрібно отримати лише «зелене світло» від президента». Отже, по суті Трамп паралізував парламент США, хоча саме цей орган повинен відігравати ключову роль в американській зовнішній політиці.
Проєкт Ґрема передбачає удар по самій серцевині економіки РФ — що в минулому, начебто, відповідало риториці Трампа, але наразі його позиція кардинально змінилася. На пресконференції після розмови із путіним він сповістив: «Я думаю, у нас є шанс досягти чогось. Санкції зараз — це погана ідея».
Його підтримав і державний секретар Марко Рубіо: «Якщо ми почнемо загрожувати санкціями, росіяни просто припинять говорити з нами». За логікою Вашинґтона, санкції тепер не інструмент тиску, а загроза переговорам із Москвою, яка уже неодноразово демонструвала відсутність інтересу до миру.
Але Трамп, замість того, щоби дотримуватися закликів Володимира Зеленського та європейських лідерів-партнерів України посилити тиск на РФ, підтримав основні тези путіна: перемовини — так, припинення вогню — ні, посередництво США — виключене. Кремль грає Білим домом, як циган сонцем.
Чому ж Трамп так боїться запровадження санкцій? Відповідь наступна, її дали чиновники з адміністрації президента США: «Будь-які санкції можуть не лише нашкодити перемовному процесу із РФ, а й майбутнім американським економічним інтересам. Для Трампа бізнес важливіший за Україну».
Саме цим пояснюється вся логіка: заради примарної вигоди для американського бізнесу в майбутньому після можливого перезапуску відносин з Кремлем марнославний Трамп свідомо відмовляється від тиску на путіна і вносить розкол у НАТО, поглиблюючи суперечності між США і ЄС. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадепфуль, як і раніше, сподівається, що республіканці переглянуть свою позицію, але поки що це виглядає скоріше як дипломатичний оптимізм, ніж реальний сценарій.
Медіаагенція «Останній Бастіон» також нагадує читачам, як президент Трамп допоміг Роману Абрамовічу повернути «заморожені» статки. Підсанкційний московитський олігарх єврейського походження знову може тринькати крадені мільйони.
