Хто просував легалізацію наркотиків в Україні
Поіменний аналіз 2014–2026.
Громадська організація «Правова держава» перевірила, хто з народних депутатів, посадовців, активістів і громадських організацій з 2014 року вносив законопроєкти, ухвалював рішення, організовував петиції та марші на підтримку легалізації канабісу чи декриміналізації наркотиків.
1. Народні депутати
20 травня 2019 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про використання канабісу для медицини й науки. Його підписали 102 народні депутати, серед ініціаторів — Георгій Логвинський, Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров. За словами Логвинського, комітет з питань прав людини вперше в історії парламенту ухвалив рішення про реєстрацію законопроєкту на підставі електронної петиції. Верховна Рада України VIII скликання цей документ не розглянула.
Ольга Стефанишина в грудні 2020 року зареєструвала законопроєкт № 4553 про обіг конопель у медичних цілях, науці та промисловості. Його розробила ГО «Українська асоціація медичного канабісу». Далі вона стала першою ініціаторкою законопроєкту № 5596 від 02.06.2021 про обіг конопель у медичних цілях і науці. Вона публічно пояснювала, що йдеться про ліки, а не про ринок наркотиків, а також заявляла, що законопроєкт про медичний канабіс фактично заблокували сотнями правок. В усіх трьох висновках комітету до другого читання № 7457 її зазначено співдоповідачкою.
Законопроєкт № 5596 підписали понад 80 депутатів з різних фракцій. Серед них — Михайло Радуцький, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Ірина Геращенко, Ярослав Железняк, Давид Арахамія, Рустем Умєров, Володимир В’ятрович, Галина Третьякова, Вадим Галайчук, Марія Мезенцева-Федоренко та Тетяна Циба. 13 липня 2021 року Рада повернула законопроєкт на доопрацювання.
Михайло Радуцький, голова Комітету з питань здоров’я нації, анонсував законопроєкт про медичний канабіс ще в жовтні 2019 року й був доповідачем № 7457 на всіх етапах. Після ухвалення він наголошував, що легалізовано лише медичний канабіс, а рекреаційний залишається під забороною.
Тетяна Циба — перша ініціаторка законопроєкту № 9028 від 17.02.2023. Співавтори: Тарас Тарасенко, Анатолій Костюх, Олександр Аліксійчук, Руслан Горбенко, Анатолій Остапенко. Це найрадикальніша ініціатива з декриміналізації за весь період. Законопроєкт пропонує виключити з Кримінального кодексу статтю 309, а за виробництво, придбання та зберігання без мети збуту передбачити відповідальність за КУпАП незалежно від розміру.
Альтернативний № 9028-1 від 01.03.2023 внесли Анна Скороход, Віктор Балога, Ірина Констанкевич, Тарас Батенко та Петро Юрчишин. Він має ширшу назву: удосконалення відповідальності за кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотиків та інші злочини проти здоров’я населення. 1 вересня 2026 року обидва документи включено до порядку денного сесії, але вони досі «опрацьовуються в комітеті».
2. Посадовці та політики
Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я, наступного дня після реєстрації петиції (31.01.2019) закликала її підтримати й назвала використання медичного канабісу нормальною світовою практикою. У травні 2019 року вона заявила, що медичного канабісу потребують понад 2 мільйони пацієнтів. Тодішній віцепрем’єр Павло Розенко закликав до «ґрунтовної дискусії».
Володимир Зеленський спершу, у жовтні 2019 року, назвав питання «не на часі», що активісти сприйняли як відмову. Згодом він включив питання про медичний канабіс до «опитування Президента» 25.10.2020. «За» висловилися 64,9% учасників, «проти» — 29,5%. 28.06.2023 у Раді Президент заявив: «Ми маємо нарешті чесно легалізувати для всіх, хто цього потребує, ліки на основі канабісу». Закон № 3528-IX повернуто з його підписом 13.02.2024.
Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я, доповідав урядовий законопроєкт № 7457 у першому читанні. Після ухвалення закону він наголосив, що рекреаційне використання канабісу, «як і раніше, залишиться під забороною». Формальним ініціатором № 7457 як суб’єкт законодавчої ініціативи значиться тодішній прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Кабінет Міністрів 20.08.2025 схвалив Державну стратегію наркополітики до 2030 року. Документ називає серед проблем необхідність переорієнтувати заходи щодо людей, які вживають наркотики, «від кримінально-караних до соціально-виховних, медичних, психосоціальних та профілактичних». Серед завдань — «поступова трансформація кримінально-правових механізмів» щодо зберігання невеликих кількостей для власного вжитку. Тобто декриміналізація вже закладена в урядовий документ, хоча закону під неї немає.
3. Активісти та громадський сектор
«Конопляний марш свободи» — вулична кампанія, яка з 2017 року кілька разів на рік виводила людей під Кабмін і Раду. Ініціатори маршів 2017 року вимагали не лише доступу до медичного канабісу, а й декриміналізації зберігання невеликих кількостей коноплі без мети збуту. У 2018 році головною темою стала медична конопля, організаторами виступили громадські й пацієнтські організації. У жовтні 2019 року марш вимагав від Ради внести законопроєкт.
Геннадій Шабас, адвокат, керівник ГО «Українська асоціація медичного канабісу», оголосив, що петиція 2019 року набрала потрібні 25 000 підписів. Під зверненням підписалися 20 громадських організацій. Його асоціація розробила законопроєкт № 4553, а у 2021 році разом із «100% Життя» публічно критикувала урядову постанову про два канабісні препарати.
Дмитро Шерембей — голова БО «100% Життя» (колишня Всеукраїнська мережа ЛЖВ) та БФ «Пацієнти України» та батько-засновник псевдо-громадської організації «Центр протидії корупції». Серед «активістів» він найпослідовніше просував медичний канабіс протягом усього періоду:
19.05.2018 — виступ на марші «Право жити без болю»;
16.03.2021 — колонка в «Українській правді» «Канабіс за $640, або Податок на біль для українців»: урядовий проєкт, що дозволяв лише два дорогі препарати, він назвав «прямою корупцією» й вимагав закону, який дасть доступ усім пацієнтам;
квітень 2021 — подкаст «Кляті питання» про легалізацію медичного канабісу;
2023 — ефір Radio NV після ухвалення закону;
16.08.2024 — заява «100% Життя» про набрання чинності законом.
Інші пацієнтські організації: Ніна Резніченко (ГО «Афіна. Жінки проти раку») виступала на марші 2018 року.
МБФ «Альянс громадського здоров’я» з 2013 року проводить в Україні кампанію «Підтримай. Не карай». У 2020 році він оприлюднив дані, за якими кожен 9-й засуджений в Україні — засуджений за зберігання наркотиків, і назвав декриміналізацію «неминучою» в демократичній державі. Альянс вимагає переглянути «порогові» розміри наркотиків за наказом МОЗ № 188. Саме від цих розмірів залежить, коли адміністративне правопорушення стає злочином.
БФ «Здорові рішення для відкритого суспільства»: його консультант Олексій Харитонов у 2026 році закликав переглянути наказ № 188 і запровадити механізм перенаправлення людей на лікування замість покарання.
4. Гроші: хто фінансував
05.10.2018 Міжнародний фонд «Відродження» за програмою «Громадське здоров’я» надав Альянсу громадського здоров’я 558 600 грн на проєкт «Drugstore: розвиток програми зменшення шкоди від вживання рекреаційних наркотиків». Варто розрізняти: програма зменшення шкоди — це не лобіювання легалізації, проте вона входить до тієї самої моделі «лікувати, а не карати».
БО «100% Життя» — виконавець проєктів Глобального фонду та USAID в Україні. За 25 років організація залучила й розподілила близько 12 млрд грн донорської, благодійної та гуманітарної допомоги. Які саме кошти йшли на адвокацію канабісу, організація публічно не розкривала.
Фінансування адвокаційних кампаній за легалізацію й декриміналізацію загалом залишається непрозорим: у відкритих джерелах ми не знайшли зведених даних про те, хто і скільки платив за марші, петиції чи аналітику. Це питання для окремого запиту.
5. Хто був проти
«Батьківщина». У першому читанні № 7457 (13.07.2023) 58% фракції проголосували «проти»; «за» була лише Альона Шкрум. Найвищу підтримку дали «Голос» (95%) і «Слуга народу» (77%).
Юлія Тимошенко заявляла, що через урядовий законопроєкт «Україна буде засіяна наркотичною марихуаною».
Микола Хавронюк (Центр політико-правових реформ) розкритикував № 9028: за таким підходом не каралося б зберігання навіть кілограма фентанілу, якщо не доведено мету збуту.
Аргументи сторін
Прихильники декриміналізації наводять такі аргументи. Засуджені за ст. 309 КК становлять 84,4% усіх засуджених за наркозлочини. «Невеликий розмір» канабісу — лише до 5 г. Штраф не лікує залежності, а судимість закриває людині шлях до роботи. До того ж проблема дедалі більше зачіпає військових.
Противники й скептики вказують на інше. Декриміналізація без меж розміру знімає відповідальність за великі партії. Штрафи за КУпАП люди, які переважно не працюють, просто не сплачуватимуть. Також є ризики для неповнолітніх і для контролю обігу.
Висновки:
Медичний канабіс просувала широка коаліція: пацієнтські ГО та активісти. Закон підтримали депутати майже всіх фракцій, крім більшості «Батьківщини».
Декриміналізацію рухають громадські організації сфери зменшення шкоди та невелика група депутатів. Урядова стратегія до 2030 року вже закріпила цей напрям, але закону й механізмів під нього немає. Законопроєкт № 9028 у нинішній редакції має суттєві вади щодо розмірів.
Потрібна прозорість фінансування. Громадські організації, що лобіюють зміни до кримінального законодавства, мають публічно розкривати джерела фінансування адвокаційних кампаній. Це стосується всіх сторін дискусії.
Пропонуємо: провести публічні слухання щодо № 9028 і № 9028-1 до їх розгляду; оприлюднити оцінку виконання Закону № 3528-IX (кількість пацієнтів, ліцензій, порушень); ухвалити рішення щодо перегляду наказу МОЗ № 188 на основі даних, а не гасел.