Іноді краще мовчати, ніж говорити...

16 березня 2021 року колишній голова СБУ Василь Сергійович Грицак, більше відомий у народі як «Вася-їбанько», подав ознаки життя й прокоментував запис телефонної розмови між Віктором Медвечуком і Владиславом Сурковим, оприлюднений Інтернет-виданням «Обозрєватєль».

У розмові йшлося про те, що на початку 2015 року Вася-їбанько, який очолював оперативний штаб АТО й керував антитерористичною операцією на Сході України, організував поставки готівки на окуповану територію, але не зміг домовитись з «міністром оборони ДНР» Кононовим. І тому Медведчук (треба думати – на прохання Васі, який у грудні 2014-го призначив Медведчука спецпредставником СБУ) попрохав Суркова передати в ДНР, що Грицак – це «нормальна людина», з якою можна мати справи.

У той час як шанувальники Сивочолого Гетьмана верещали, що запис розмови – це фальшивка, виконана «на синтезаторі мовлення», Василь Сергійович взяв і здуру ляпнув, що запис справжній: «Це абсурд, просто абсурд. Мені хотілося б подивитися в очі тому самому Медведчуку, що він мав на увазі, коли оце верз. Ні про яку взагалі готівку мова не йшла. Нас можна звинуватити в чому завгодно, тільки не в таких речах… Йдеться про цілеспрямовані спроби дискредитації нас. Пояснити я це можу доволі просто. Ми й сьогодні продовжуємо роботу проти російської п’ятої колони в Україні і проти російської країни-агресора».

В очі Медведчуку Вася-їбанько мав можливість дивитись з грудня 2014 року до травня 2019-го – доки Віктор Володимирович у статусі спецпредставника СБУ входив до складу Тристоронньої контактної групи. І якби Вася мав бажання – то вже запитав би. Бо не знати про зміст цієї розмови Василь Сергійович не міг – по-перше, Медведчук телефонував у його присутності, а, по-друге, запис зберігався в Департаменті оперативно-технічних заходів СБУ.

Власне, записати розмову між Медведчуком і Сурковим могли три українських установи – Служба зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони та Служба безпеки України. Але якби запис зробила СЗР, він був ви оприлюднений в інший спосіб, оскільки голова СЗР Кондратюк має лише один медіа-ресурс – програму «Схеми» радіо «Свобода». У той час як перша порція розмов з голосом Медведчука («Обозрєватель» оприлюднив другу порцію) була «злита» виданню «Цензор.нет». Враховуючи, що народний експерт з усіх питань Бутусов належить до обслуги колишнього начальника ГУР МО Бурби, з яким Кондратюк перебуває в стані затяжної війни, СЗР ну ніяк не могла контактувати з Бутусовим. З тих же ж самих причин запис не могли передати Бутусову й з ГУР МО, яке нині належить Кондратюку на праві приватної власності.

Отже, запис розмов між Медведчуком і Сурковим робився або СБУ, або ГУР МО (що одне й те ж – ГУР МО, на відміну від СЗР, не має власних засобів моніторингу ефіру й тому використовує технічні майданчики Контори) і були «злиті» Службою безпеки України. Записи так чи інакше перебували у Фролова в СБУ, який не міг не доповісти про них Васі-їбаньку, але жодних запитань до Медведчука ані в Грицака, ані в Порошенка не виникало – усі вони жили душа в душу й навіть разом намагались запровадити воєнний стан в Україні, щоби зірвати президентські вибори у 2019 році.

Тож нехай тепер Грицак свої претензії висловлює лейтенанту Баканову, який вирішив ці записи оприлюднити, а не розповідає нам казки про свою чесність і непідкупність. Ми таких непідкупних у дитинстві з рогатки розстрілювали.