Інтимні пристрасті «мінкульту» ​окупованого Криму

В України існує негласне табу на об'єктивне та поглиблене висвітлення подій в окупованому Криму, тому новина про арешт 18 листопада 2021 року "легенди російської весни" – так званого міністра культури Республіки Крим – Аріни (Вєри) Новосельської залишилась майже непоміченою. Бо гроші полюбляють тишу, а головний сенс подій у Криму – це гроші.

Причому, великі гроші, а не лише дрібний для окупаційного «міністра» хабар у 25 мільйонів російських рублів, який Новосельська взяла від близької до колишнього улюбленця Путіна екс-міністра Мединського фірми "Меандр". Переміщення одного з стовпів окупаційній адміністрації Криму до московського слідчого ізолятора стало чудовою нагодою розкрити ці таємниці.

Про життя Аріни (Вєри) Новосельської можна було б зняти серіали, не менш захопливий, ніж "Слуга народу". Причому – на суто документальному матеріалі. Окрасою стрічки, напевно, стала б відома витівка "міністра культури" Криму, коли та під час селекторної наради здобула міжнародне визнання своїм вигуком «Да **б твою мать, поставили как обезьяне»:

Можливо, саме тому й не чути про кримінальні провадження стосовно пані Новосельської, зареєстровані в Україні, що діти лейтенанта Баканова відчувають у ній сценічну колегу президента Зеленського.

Хто така Аріна (Вєра) Новосельська?

Для розбудови "культури російського світу" в Криму росіяни очікувано запросили напівкитаянку. Більш того, Новосельска народилася у 1976-ому – у рік смерті Мао Цзедуна. Дивлячись на її "культурну революцію" у вигляді безжалісного знищення культури та архітектури Криму закрадаються думки що вона щось на кшталт інкарнації Мао, який повторює свої витівки вже у вигляді фарсу. 

Два імені, Аріна та Вєра, у цієї кремезної жіночки, з її слів, тому що батько – обрусілий китаєць, криміналіст Вадим Пітешан хотів назвати її китайським ім’ям. У районному відділі реєстрації актів громадянського стану йому цього не дозволили та записали доньку "Вєра". Але з цієї легенди прикриття не зрозуміло, чому друге ім'я саме "Аріна" – воно не є китайським, у часи СССР це ім'я асоціювалось, хіба, з нянею Олександра Пушкіна.

У 1979 році родина Пітешанів з маленькою донькою переїхала до Криму з російського Свердловська (нині Єкатерінбурґ). У 1995-1999 роках майбутній "міністр культури Республіки Крим" навчалася в Донецької консерваторії. Тоді ж дівчина познайомилася з вже покійним Агасфером української політики, одним з очільників донецького кримінального клану Юхимом Звягильскім, який крутив міжнародні шахрайські оборудки разом зі своїм кримським помічником Борисом (Барухом) Дейчем. Але у ті часі занадто яскравих справ Арині (Вєрі) не доручали, вона навчалась та готувалась до майбутніх пригод.

Чоловіком Аріни (Вери) став такий собі Олександр Новосельський. У нього є легенда саксофоніста, але насправді цей непублічний чолов’яга є "чорним нотаріусом" кримського спецпідрозділу ФСБ РФ – організованого злочинного угруповання "Сейлем". "Саксофоніст" Новосельський у славетні часи, яскравіші за стрічки Тарантіно, гангстерських війн між різними проросійськими кримінальними угрупуваннями Криму завіряв на користь бандитів ОЗУ "Сейлем" права власності на "віджаті" активи.

Так, Новосельський не тільки організував солідне поповнення сімейного бюджету, а ще й завів різноманітні зв'язки серед кримінальних елементів та можновладців. А куратори з російських спецслужб отримали перший істотний компромат на подружжя Новосельських, що є обов’язковим чинником для потрапляння в кадровий резерв брудних спецпроектів Кремля. Звідти у важливі проекти спрямовують лише тих, на кого є жорсткий компромат – тобто осіб, що перебувають під повним контролем.

Тим часом у Аріни (Вєри) та Олександра Новосельських народжується син Давид. Після декрету через чоловіка та його партнерів у бандитських колах Аріна (Вєра) отримує посаду директора Сімферопольської естетичної школи. Потім жінці "заднім числом" російські спецслужби додають у біографію рядок: «у 2006-2009 роках працювала викладачем Сімферопольського музикального училища».

Та в 2009 році пані Новосельська отримує посаду заступника міністра культури Автономної Республіки Крим. Починає працювати під керівництвом міністра Олександра Єрмачкова, який чимало зробив для замаскованого під культуру агресивного російського наступу на інформаційний простір Криму. Ось вам й міфологічна "українізація Криму Ющенка" –  ключові посади в ті часи займали саме "росіянизатори", але ніяк не "українізатори".

У цей же час Аріна (Вєра) Новосельська встановлює дружні відносини з подружжям Аксенових, голова якого відомий як дивовижна кримська окупаційна істота "Гоблін". Ще кращі стосунки в Новосельської складаються з родиною майбутнього меру Сімеїза Костенка. Прибулий у Сімферополь з Маріуполя Кирило Костенко в 90-і був відомий участю у тяжкому злочині – з спільниками викрав BMW разом з водієм, потім водія катували праскою, після чого кинули в море за каменюкою на шиї.

Ці розбійники скоїли заради заволодіння $2000 та мисливською зброєю. Дивовижним чином потерпілий вижив і дав свідчення, після чого Костенка разом з спільниками затримали. Однак хлоп провів у СІЗО лише 10 місяців та звільнився, отримавши умовне покарання. Завдяки допомозі та зв’язкам у ОЗУ "Сейлем" до якого ще з тих пір причетний чоловік Новосельської.

У 2013 Кирило Костенка, який вже став за домовленістю з тодішнім прем'єр-міністром АР Крим Василем "Бітою" Джарти мером курортного містечка Сімеїз, було розстріляно біля адміністративної будівлі. Є досить схожа на правду версія, що виконувачам замовного вбивства повідомила про те, що Кирило Костенко вже виїхав з дому на роботу саме його дружина, Олеся Костенко. Тому що після розстрілу чоловіка Олеся за допомогою подруги Аріни (Вєри) Новосельської отримала посаду голови Ялтинського кіноконцертного комплексу "Ювілейний" та долучилася до великої гри.

Там Олеся та Аріна організували проросійські шабаші. У тому числі – "концерт на честь 8 березня 2014 року" в ялтинському ККК "Ювілейний", відомий тим, що Костенко з Новосельською надали окупантам приміщення безкоштовно. Але подібні історії чомусь не цікаві українським правнукам Дзержинського навіть попри те, що ККК "Ювілейний" в українських відкритих реєстрах станом на листопад 2021 року дивним чином відзначений як діюча юридична особа на чолі з тією самою пані Олесею Костенко.

Мабуть причина вад зору правоохоронців пояснюють тим, що всі ці події є реалізацією заздалегідь підготовленого сценарію російського вторгнення в Крим. У лютому-березні 2014 року Аріна (Вєра) Новосельська зіграла досить важливу роль у реалізації сценарію захоплення Криму "зеленими чоловічками" та низкою незаконних озброєних формувань з легендами "артистів" та "туристів". 

Кримський провідний спеціаліст "Великого крадівництва"

У 2014 році, коли Володимир Зеленський був ще далеко від сумнозвісного "Великого крадівництва", Аріна (Вєра) Новосельська вже випробувала його на практиці в Криму. У лютому 2014 року у межах сценарію шоу "Кримська весна" Новосельська була "призначена" т.зв. "міністром культури" Криму. У лютому-березні Аріна (Вєра), яка ще до окупації на посаді заступниці міністра культури АР Крим здобула потрібні Москві дані про культурну інфраструктуру півострова, завзято почала забезпечувати потреби окупантів. А саме, сприяти тому, що "казаки", різноманітні бойовики та співробітники російських спецслужб з легендою "артистів" та "туристів" почали прибувати у Крим через Керченську протоку.

Під виглядом "музикальних інструментів» ці «діячи» провезли в Крим зброю та спецзасоби російських внутрішніх військ. Усіх цих осіб та їх вантажі Новосельська розмістила в будинках культурах і відомчих санаторних закладах. Маючи таку базу, "артисти" й "туристи" збиралися на центральних площах кримських міст і селищ та створювали потрібну російському телебаченню картинку про буцім-то масові стихійні заходи, на яких "населення Криму" волає "росія, путін, пріді".

Також розміщені та забезпечені необхідним завдяки Новосельській "артисти" й "туристи" зіграли важливу роль у збройних нападах на українські адміністративні будівлі, військові частини. Не зважаючи на домовленості різних рівнів, росіяни були налякані тим, що щось піде не так та мали великі розрахунки не стільки на свій Чорноморський флот, скільки на новітні принципи гібридної війни на кшталт "десанту масовиків-затійників" за сприянням "міністерства культури".

Подейкують, що на один зі стовпів кумедного проекту "Крим. Росія. Назавжди" Аріна (Вєра) Новосельська перетворилася завдяки знайомству з емісаром Путіна, куратором захоплення Криму Олегом Белавенцевим. Кажуть, що у Белавенцева, попри на похилий вік, зберігся особистий шкіряний мопед, на якому подобалось гойдатися Новосельскій, що тішило товариша Шойгу. Але масштаби діяльності "міністра культури" у 2014-2021 роках вийшли далеко за межі наближеної до путінських посіпак чиновниці.

Після сумнозвісного 18 березня 2014 року Новосельска супроводжувала пограбування музеїв, галерей, палаців російськими чиновниками, бандитами та спецслужбовцями. Сприяла підміні справжніх витворів мистецтва на копії – тільки цей шар російського "Великого крадівництва" в Криму завдав Україні збитків на мільярди доларів, але ця делікатна тема не порушується правоохоронцями, ЗМІ та різноманітними ґрантовими організаціями.  

Новосельська не тільки сприяла цьому варварству в межах виконання наказів окупантів, а й мала власний інтерес. Серед іншого, на тлі російського вторгнення 2014 року, в України було викрадено багато картин Куїнджі, Айвазовського, Шишкіна та інших майстрів. Це відома історія, коли посадовці маріупольського музею віддали емісарам окупантів колекцію картин Сімферопольського музею. За офіційною версією, маріупольські музейні посадовці в березні 2014 року передали українське державне майно в кількості 52 картин XVIII-XX ст. російським окупантам, за що в 2018 році були засуджені до умовного покарання.

У російських ЗМІ для внутрішньої аудиторії з'явилася заява Новосельської, що "бійці самооборони" виконали спецоперацію, "викрали в Маріуполі в України 80 картини Куїнджі та передали їх російській владі у Сімферополі". Українські посадовці це спростували, але це правда.

У 2014-2017 Новосельска тісно співпрацювала з таким собі Сергієм Михайловичем Шкаповим, яким був куратором кримінального світу Донбасу та Криму від ФСБ РФ. Ця особа є випускником навчального закладу КДБ СССР у Самарі. Чоловік багато років мешкав у Горлівці Донецькій області, свою економічну діяльність Шкапов виконував, зокрема, за допомогою фірми "Прогрес-А", партнери з якої продовжують займатися в Україні подібними до шкаповських справами в різних сферах економіки.

Цей кремезний чолов’яга ще з кінця 90-х років є власником елітного особняку в Приморському парку Ялті, в якому, власне, і зберігалися викрадені в України витвори мистецтва. Тут потрібно знати, що земля, а, тим більше, у відомому парку в Ялті, коштує колосальних грошей і майже вся ще з 90 контролюються російськими спецслужбами та підконтрольними їм ОЗУ.

Згаданий Сергій Шкапов крім того, що виконував завдання ФСБ у кримінальному прошарку Донбасу, також є куратором т. зв. "народних мерів" Маріуполя – братів Дениса та Дмитра Кузьменків. Дмитра Кузьменка було звільнено з ізолятора СБУ восени 2014 року, у тому числі завдяки зв'язкам Шкапова в Україні та Росії. Та саме бойовики Шкапова й Кузьменків вивезли з Маріуполя в 2014 році картини Куїнджі та інших майстрів, частину яких поцупили Шкапов, Кузьменко та Новосельська. Як мінімум, станом на березень 2019 року вкрадені картини ще перебували у особняку співробітника ФСБ з в Ялті.

Шкапов продовжує відвідувати Україну, хизується тим, що, окрім зв'язків у Москві, має добрі дружні стосунки з командами Зеленського та Порошенка, завдяки чому в нього не питають про крадіжки українських картин. Мабуть, це є також і причиною відсутності в Україні кримінальних проваджень щодо діяльності Вери (Аріни) Новосельскої. 

З відкритих джерел відомо, що картини Айвазовського, Куїнджі, Шишкіна та інших майстрів коштують від $700 000 до декількох мільйонів. Цілком імовірно, що частину поцупленого Аріна (Вєра) Новосельска встигла розпродати через зв'язки Шкапова у кримінальному світі.

Велике крадівництво з "общака Путіна"

Так звана "Федеральна цільова програма розвитку Криму та Севастополя на 2014-2020 роки", на яку з російського федерального бюджету було спрямовано 13 мільярдів доларів – це відмивання коштів в інтересах ОЗУ "Озеро" Путіна. Значна частина з цих грошей відмивалась через Аріну (Вєру) Новосельську. У кулуарах окупаційної влади розповідають, що вона завдяки статусу коханки куратора захоплення Криму Олега Белавенцева отримала у Кремлі дозвіл красти та не лякатися російських "силовиків".

Підґрунтям цьому є вражаючи суми грошей, якими під видом "реставрації визначних пам'яток" та розвитку культури донедавна оперувала Аріна (Вєра) Новосельська. Т.зв. "мінкультури республіки Крим" створило 47 юридичних осіб, за допомогою яких виконувало оборудки з російськими бюджетними грошима. Звичайно, значна частина грошей поверталась у Москву в якості відкатів.

Крім того, усі ці підпорядковані Новосельській російські "юридичні особи" керували господарською діяльністю музеїв, театрів, видатних пам’яток, палаців тощо. Таким чином генерувався значний потік готівки, яку без проведення через касові апарати та банківські рахунки розподіляли між собою Аріна(Вера) Новосельська, Сергій Аксьонов, Олег Белавенцев та їхні партнери в Москві. Відомо, що Аріна (Вера) та її любі друзі цупили не по рангу з так званого "общаку Путіна", який затіяв Крим не тільки як політичний проект а й як годівницю для власного близького кола.

Ще одна годівниця – в Криму окупанти найбільш дорогі земельні ділянки масово визнавали «територією культурної спадщини», яку можна було знищувати будуванням багатоповерхівок лише після сплати офіційних та неофіційних взносів "міністру культури". У цієї справі Новосельску з 2020 року підсилили одіозним товаришем "голови Криму" Аксьонова – Андрієм Ростенком, якого завдяки таємним домовленостям з пограбування Криму в 2018 році витягнули з московського СІЗО.

Тому що як не було у 2014 році "всенародного бажання кримчан на вступ до Росії" так і не з'явилося протягом 7 років та 8 місяців окупації. Навпаки. На рівні керівників взагалі глузують з фактів існування у суспільстві "проукраїнського" та "проросійського" світогляду, та заробляють гроші за підвищеними тарифами на існуванні російської окупації Криму. Вона тримається на тому, що топ-посадовці з обох боків адміністративної межі Херсонської області з АР Крим дотримуються домовленостей щодо високоприбуткового бізнесу за допомогою російської окупації. Ці домовленості передбачають, що основні функціонери мають умовний імунітет від уваги правоохоронних органів та спецслужб України та РФ.

Але восені 2021 року емісари ФСБ почали просувати тезиси, що всіх "героїв кримської весни» відправлять до в'язниць за корупцію". Після чого сформують окупаційну адміністрацію "технократів" із "путінського кадрового резерву". Мовляв за 7 років російського знищення прав та свобод кримчан ті вже перетворилися на свійську худобу та масово погодяться на ще більше погіршення умов.

Мабуть після 7 років російської окупації кримчани й втратили багато здібностей щодо відстоювання прав. Але справа у тому, що в такому випадку Крим та його суспільство припинять виконувати ті функції, завдяки яким проект "Крим. Росія. Назавжди"несе прибуток багатьом гравцям. Після пограбування Крим цікавий лише як рана, страждання якої можна монетизувати. Для цього потрібні медійно розкручені персонажі та діячі, добре зсередини знайомі з Кримом та його особливими якостями. Саме під це налаштована система, яка тримається на таємних домовленостях. Як путінська військова база з повністю деградованим населенням регіон Російській Федерації, насправді, не потрібен.

Дуже цікаво те, що проблеми в Новосельскій почалися після того, як Нацполіція України заявила про затримання вбивці мера Сімеїза Кирило Костенка, з родиною якого Аріна (Вєра) тісно пов'язана. Ще цікавіше те, що "чорну мітку" Новосельській передали через сайт "Крим.Реалії", який 13 листопада 2021 року, за 5 днів до затримання Аріни (Вєри) без видимих на той момент причин і будь-якого інформаційного приводу виклав сюжет про те, як російський шоумен Іван Ургант глузує з матерної лайки Новосельскої у березні 2021 року:

Взагалі ситуація, коли бенефіціари проекту почали жерти друг друга дуже лячна для багатьох. Тим більш, що ті ж Порошенко, Аваков та інші передовики патріотичного форнту зробили власне "велике крадівництво" 2014-2019 років за допомогою російського вторгнення у Крим. Воно, зокрема, надало їм можливість відволікати увагу суспільства від власних злочинів "боротьбою з російською агресією" та отримати чималий зиск від поставок електроенергії у "Кримський федеральний округ" (саме так українські чиновники офіційно йменували окупований півострів).

P.S. На щастя, російські окупанти не тільки виробляють своїми вчинками різноманітний жах, а й ще здатні веселити кумедними витівками. Пані Новосельська відома у Криму, в тому числі в кулуарах окупаційної адміністрації під прізвиськом "Лєопердиха". Справа в тому, що одного разу Аріна (Вєра) Новосельська посварилася з севастопольськими «героями кримської весни» Олексієм Чалим та його друзями, у яких на утриманні працювала одна з провідних пропагандонш російського вторгнення в Україну Єкатеріна Петухова.

Отримавши завдання "старших товаришів", Петухова розповсюдила на головних сторінках великих російських сайтів історію, що Новосельська позбавила музикантів кримської філармонії умов для нормальної праці та призначила на керівну посаду свою подругу Олесю Костенко на підставі підробленого диплому. Це супроводжувалось викладенням у загальний доступ відео, на якому подруга Новосельської Костенко їде в машині, ймовірно у нетверезому стані, та співає кабацьку пісну "Мама люба давай". До цього компромату Петухова додала фото пані Новосельської в позбавленій художнього смаку "леопардовій сукні", що, на думку Петухової, додатково свідчить про те, що Новосельська, насправді, не фахівець з питань культури, а хабалка, якій пасує прізвисько "леопердиха".