ІПСО – інформаційно-психологічний оптимізм, або про з гімна кулю

Рекомендуємо ознайомитися з розлогою думкою блогера Віктора Трегубова під заголовком «Як ми атакуємо росію в інформаційній війні» на «Обозревателе».

Чоловік доступно пояснив нюанси переможного протистояння з бурято-тувино-дагестанським непотребом на дуже актуальній ділянці фронту – на теренах ІПСО.

До слова, звинувачення нас у неповазі до орківських загноблених меншин відкидаємо – радимо переглянути зведення про національну належність втрат рашистів, хоч би й отут.

Якщо посеред згаданих тубільців збереглися рештки людності, у тих решток перепрошуємо. Ні цвяха, ні жезла вашим білим «ладам-калинам». Це – гумор, чорний, якщо що.

Так ось – інформаційно-психологічні операції. В оприлюдненому тексті пан Трегубов чомусь оминув, і з яких міркувань він це зробив – не наше діло, один вельми цікавий аспект українських ІПСО.

Можна подискутувати щодо величних успіхів бійців нашого невидимого інформаційного фронту на рашці й у світі.

Зі світом однозначно не все гаразд, достатньо подивитися на мерехтливу трансформацію натівсько-запутінських засад малоазійського, але теж практично найвеличнішого, Редже́па Тайї́па Ердогана. З того «турка вісімнадцятого» (©) натівець, як з гімна куля. Байрактар у томатному соусі.

А центральноєвропейський «єесівець» Орбан? На епітет «щуряча підстилка» щодо цього одіоза образяться навіть панянки з недостатньою соціальною відповідальністю – загазований мадяр ще ниціший.

А те, що Україна половині топ-двадцятки країн монопенісуальна? Й у тій половині не  Еритрея з Сирією – Китай, Індія, Південно-Африканська Республіка, Саудівська Аравія. І навернення їх на шлях праведний нашими ІПСОвиками, м´яко кажучи, малоуспішне. Якщо по факту, не арествовуючи.

ІПСО з мізками втраченого для планети запоребрика, всупереч переможним реляціям нашого візаві, пана Трегубова, швидше програне, ніж триває.

Дивіться. На момент вияву самозабутнього, аж до очманіння, якогось кріпосницького, тваринного, клінічного лизоблюдства вранці 24 лютого 71 відсоток руського гурту «з гордістю» сприйняв початок спецоперації бункерного щура в Україні, а 86,6 відсотка чекали, що й з походом на Варшаву оленяр а ля тухачевський не зволікатиме!

На шостому місяці повномасштабної агресивної війни з 42-ма тисячами двохсотих орків і звірячого терору останні розкладки навіть російських лібералів (хі-хі-с) не зазнають суттєвих змін у порівнянні з березнем.

Об'єктивна прикидка нашої соціології: 12-13 відсотків руських стікають скаженою слиною в екстазі від бомбардувань Миколаєва, 12-13 відсотків пошепки винуватять піонервожату вована, котра «не углядєла» за майбутнім кадебістом в лєнінградському підворітті, для 74 – пуцін «всьо». Поки що. «Всьо'м» завтра буде патрушев, кадиров, лєнін.

Оце вам й ІПСО. Навіть якщо зважити на статистику їхнього ВЦІОМу, що  35% опитаного глибинного наріду сьогодні вважають Сонце супутником Землі. Цікаво, на скільки би скаконув відсоток, якби в опитувальник внесли запитання: «Землю створив особисто путін, чи удвох з мєдвєдєвим?». 

А до нашого пана Трегубова заувага щодо лакуни у його тексті. Як могли ви, авторе, оминути роль квартальних батьків-засновників усього на світі, з ІПСО включно?! Чи не їхні інформаційно-психологічні операції з власним, поведеним на «аби не» електоратом мають наслідком триваючу трагедію? 

Почали своє іпсо із «весняних посадок», «мільярдів сіянців», «4$ тисяч для педагогів», й по-сьогодні їм як на пню стати!

Йому під носа сунули плани шамана взяти Київ за три дні з конкретними стрілками на Ірпінь, Конотоп, Одесу, а він: «Усі на шашлики!». Західні посольства дременули з країни, а він спав і бачив очі путіна! Щур наступного дня після зернової угоди нищить порт зі збіжжям, а він просторікує про «референдуми як неможливість перемовин»…

Все ще заходять відосики? Виходить, що заходять. Так що ще намордуємося, президенти недоколихані. Захотілося, бачите, кожному побути «аби не». Ще вуха при вас, не пообпадали від  локшини пріснопам'ятної Мендель і подоляків з арісами товічами? 

Атож, не побивайте наші дупи, шановний колего Трегубов. Адже,  розмінування Чонгару – не ІПСО, а пряме порушення Конституції. У тій її частині, де дуже серйозно йдеться про державну зраду. І ваш «інформаційно-психологічний оптимізм» відгонить офісом.

Слава Україні!