Ірина Фаріон боронила українське слово

Дорогі мої українці, вельмишановна громадо!

У ці тривожні, доленосні дні, коли наша нація виборює своє право на існування, кожен із нас мусить усвідомити: боротьба триває не лише на лінії фронту, а й у самому серці нашої держави — за наш дух, нашу пам’ять і справедливість.

Підступне вбивство Ірини Фаріон — це не просто трагедія однієї родини. Це підлий і розрахований удар у саме серце української ідентичності. Ірина Дмитрівна все своє життя безкомпромісно і жертовно стояла на сторожі нашої мови, нашого духу та нашого права бути господарями на своїй Богом даній землі. Вона говорила правду тоді, коли багатьом зручніше було мовчати.

Сьогодні ми наближаємося до вирішального моменту. Справа про її вбивство — це іспит для нашого правосуддя і нашої зрілості як нації. Досліджено десятки експертних висновків, тисячі свідчень і докази слідства, які вказують на злочин, скоєний з мотивів національної нетерпимості.

Я повністю поділяю непохитну позицію її доньки Софії та всієї родини. У справі, де зазіхнули на життя державної та громадської діячки, яка стала символом нашої боротьби, вирок може бути лише один: найсуворіше передбачене законом покарання — довічне позбавлення волі.

Українська нація має навчитися захищати своїх. Ми не маємо права на коротку пам’ять чи мовчання. Бо мовчання сьогодні — це потакання ворогу завтра.

Пам’ять — це не пасивний смуток. Пам’ять — це дієва зброя. Це наша спільна позиція і наш голос за справедливість.

Закликаю кожного з вас: не мовчіть. Говоріть про Ірину Фаріон, підтримуйте її родину, вимагайте чесного і справедливого вироку. Ми мусимо довести, що жоден злочин проти України та її відданих синів і дочок не залишиться непокараним.

Слава її світлій пам’яті.
Слава Україні!