Каплін теж рветься на стадіон
14 травня у Верховній Раді України продовжиться весняне пожвавлення, викликане приходом до влади молодої і амбітної КоКо-КоЗе. Обранці, очікується, поведуть серйозну розмову про поширення шоувізації на якомога більше сфер народного життя. У планах Зе! взагалі місцем постійного перебування електорату зробити стадіони. Він і позавчора, коли записував своє звернення до парламенту, певно, бачив перед собою волаючі у нестямі трибуни.
Наш у переважній більшості випадків епатажний земляк у Верховній Раді Сергій Каплін теж вихопився з неординарною пропозицією. Вона доволі красномовно свідчить про сповзання місцевої соціал-демократії, яка хизується зв'язками з європейськими соціалістами, до відвертого санкюлотства у стосунках з революційним плебсом.
Принагідно кличемо товариство вкотре вклонитися еклезіастовому «і нічого нового під сонцем». Лише манюній штришок: якщо санкюлоти – міські маргинали швендяли революційним Парижем 1789 року у грубезних довгих штанях (фр. sans-culottes, від фр. sans — без і фр. culotte — короткі штани), то наша прозеленська голота схиляється до повної відмови від прикриття організму нижче пупа. Принаймні, до такого висновку приходиш як після прослуховування генітального гумору «95 кварталу», так і перегляду відеозвернення Володимира Зеленського до парламенту.
Депутат від БПП (!) Сергій Каплін проектом постанови 10270-3 пропонує провести інавгурацію КоЗе! у два етапи: перший – 19 травня у Верховній Раді, а другий — 3 червня на «Олімпійському». Ідея полтавця щодо необхідності «залучення максимальної кількості іноземних гостей та забезпечення можливості безпосередньої присутності бажаючих громадян України» свідчить не стільки про нестримну тягу популістів до амвонів, трибун і стадіонів, а, як на нас, про вже звичне для українських політик(ан)ів хамелеонство.
А знаєте, панове, оце зараз, з огляду на оприлюднений відеопрезидентом текст, каплінська теза щодо другого, стадіонного етапу інавгурації не здається лише популістським вивертом. Те, що наговорив президент №6 на адресу дармоїдів під банею, може мати наслідком загальну обструкцію інавгурації – у парламентській залі будуть присутніми оті двоє, котрі спохвату заявили про вступ до слуг народу. Тоді надії КоЗе! на всенародне уславлення й обмежаться стадіоном. Плебс, як відомо, або хлібом годуй, або – видовищами. А тут-як-тутечки наш Сергій Миколайович з постановою про третьочервневий переворот! Історики, ви ж бачите дежавю?! Для слабуватих у стосунках з Кліо уточнюємо: 3 червня на наших спільних з Російською імперією теренах одного разу (у 1907) вже сталося щось подібне. Тоді цар розігнав Державну думу і формально повернув собі статус самодержця. Хтось знає, що у неформального царя КоКо в екзилі зараз на думці? І яку посаду напримітив собі перекинчик Каплін у трупі «Квартал73»?
У постанові нашого причинного краянина зі стадіонним етапом є вкрай небезпечна новація: негайний розпуск парламенту чи не у залі 19 травня за «українськими традиціями,вимогами та очікуваннями людей». Це козеленський підлабузник що, чорну раду вирішив реанімувати під шумок? Хай чабан, як вже було, усі гукнули?
Навіть політолог-аматор нашого наївного штибу розуміє вигоду негайного розпуску парламенту для одного Зеленського. Місяць-два і від рейтингів зеленої команди залишаться спогади, а від КоЗе! – ріжки та ніжки. Які слуги народу у пожовтневій Раді?! Атож, нерозпуск Ради – прямий шлях до політичної кризи, яка загрожує, насамперед, вискочкам. І це розуміє навіть недолуга команда Зе.
Ми ж повинні боятися іншого. Кризи долати нам не вперше. Страшить те, що кризу очолить Росія.
Фейк чи не фейк продемонстрована pdf-версія Указу Президента Володимира Зеленського про розпуск Ради, але медведчуківсько-портновські вуха з того едикту виглядають. І ворушить ними кремлівський Воланд.
Вадим Демиденко
