Карлсон повернувся: зліз з даху і… почав трощити двері
-Мені треба летіти! – сказав Карлсон Малюкові. – Але я обов’язково повернуся!
-А може ми зустрінемося на даху?
-Може-е-е!..
Це слова з відомої дитячої книги Астрід Ліндгрен «Малюк і Карлсон, який живе на даху».
Але віднедавна у Полтаві з’явився свій Карлсон. Щоправда, його звати не Карлсон, а… Каплін. Але не так давно він теж «літав» по дахах жителів нашого міста. Утім з дещо іншою метою: нагнітаючи передвиборчий піар, лаяв мера Мамая, комунальників і обіцяв полтавцям полагодити дахи. Але щойно вибори відбулися і омріяний мандат нардепа опинився у кишені, як потяг до подорожей на дахи дуже швидко вивітрився. Але ж треба зайнятися якоюсь іншою справою! Адже хоч пропелера на спині у нашого Карлсона нема, зате він у нього є в… іншому (добре відомому!) місці.
І ось у вівторок нардеп Сергій Каплін уже приміряв на себе роль іншого казкового героя. Щось на кшталт бідного лісоруба з казки Шарля Перро «Химерні бажання», якому набридло рубати ліс, а він би волів стати принцом і їсти фазанів із золотих тарілок. Але наш «лісоруб» з сокирою до пори до часу не розлучився: побіг у міськраду і… почав махати там! Перелякані працівники міськради лише злякано ховалися по кабінетах, забачивши нардепа з сокирою. Отак прямо с сокирою у руках він накинувся навіть на заступника міського голови Юрія Кропивку, який прибіг на ґвалт. Іди, мовляв, працюй! Уявіть стан чоловіка: як можна працювати, коли хтось бігає по установі із сокирою?!
А тим часом Каплін заходився прорубувати двері до кабінету міського голови. Посилаючись при цьому на досвід Петра Першого: той, мовляв, прорубував «вікно в Європу», а я – до Мамая… І хоч останнього в кабінеті не було, та це не зупинило нардепа: розбивши табличку, він таки почав гамселити сокирякою по дверях, доки й не прорубав. Залетівши до кабінету, Каплін і його ватага влаштували справжній обшук і все чомусь посипали сіллю…
Цікаво, що міліціянти на все це спостерігали з осторогою, але зупиняти «лісоруба» не стали. Він же недоторканий! Склали лишень протокол про псування майна і запевнили, що далі «вирішуватиме начальство».
«Останній бастіон» досі важко було запідозрити у симпатіях до міського голови, але після описаних вище подій сміємо запевнити, що у Полтаві є й куди неадекватніші люди. І тим вони небезпечніші для суспільства, оскільки підривають подібними діями не лише ставлять під загрозу безпеку інших, але й підривають самі устої хоч якогось ладу у державі. принаймні на місцевому рівні.
Ну, уявіть, якби хтось із простих смертних увірвався отак із сокирою до міськради!.. Як мінімум, парочку статей йому можна було б «пришити» і в ліпшому випадку таку б людину відправили на медичне освідчення до психлікарні. Мабуть, там би й залишили. Принаймні на певний період, коли не пройде певний курс лікування.
Павло ГЛИНСЬКИЙ.
