Казус Козицького, або Український газ для «Газпрому»

Партнер «Газпрому» шукає газ на Полтавщині

Біглий пошук у реєстрах дав нам інформацію, що ТОВ «Бурова компанія «Горизонти» належить батькові голови Львівської ОВА Максима Козицького – Зиновію Козицькому, а керується братом чиновника Степаном Козицьким. Ну, ми ж перемогли кумівство, непотизм, конфлікти інтересів і тотальну корупцію у 2019 році, мабуть, пам’ятаєте. Ну а спецдозволом на розробку родовища володіє споріднене ТОВ «Горизонти», і там із власниками ще цікавіше – 20% у Зиновія Козицького, а 80% – у громадянина Чехії Карела Комарека, багаторічного партнера «Газпрому» і власника нафтового бізнесу у росії.

Згідно з діючим квартально-феодальним устроєм України, проведення робіт не було погоджене ані із землевласниками (а це селяни та аграрії), ані навіть, що смішно, з Полтавською ОВА, яка дізналася про ситуацію зі ЗМІ і відреагувала заявою «а ми нічого не знаємо». В СБУ загадково заявили, що «врахують» інформацію про це у «санкційній роботі». Найбільш конкретною у своїх діях виявилася Нацполіція, а точніше Державна служба охорони МВС, яка – ні, не затримала газових тітушок, а стала їх охороняти. Від селян.

Самі роботи з пошуку газу, повторюю, вже нищать посіви та ліс. Все як у народній пісні: «Зажурилась Україна, бо нічим прожити: витоптала орда кіньми, маленькі діти». Не кіньми, щоправда, а вантажівками та пікапами, а так – один в один.

Селяни, двори і дороги яких пообплутували кабелями і стовпчиками, скаржаться на тиск з боку правоохоронців та дрібних бандитів, які представляють інтереси «губернатора Козицького». Ще раз – до цієї «діяльності» залучено щонайменше сто фізично міцних чоловіків, явно знайомих зі зброєю. Які діють нахабно, зухвало і явно мають задачу спровокувати конфлікт – з ціллю зачистити місцевих «радикалів» та отримати безперешкодний доступ до буріння.

А те буріння – принесе екологічне лихо для мешканців територій під Жуківською площею. Бо, швидше за все, з метою інтенсифікації видобутку вуглеводнів будуть рвати пласти під землею, отруюючи все навкруги. До складу розчинів для ГРП входять десятки мутагенів, канцерогенів, та й просто високотоксичних речовин. Є загроза отруєння всього біорізномаїття та втрати водоносних горизонтів. До речі, такий варварський підхід – фірмовий стиль родини Козицьких. Наприклад, спорудження свердловини №23 Верхньомасловецького родовища у Львівській області для «Укрнафти», яке веде «Бурова компанія «Горизонти», теж, за моїми даними, відбувається ще до укладання договору за процедурою з «Укрнафтою», фактично в межах самозахоплення ділянки.

Але повернімося під Полтаву. А там вже побігли «бігунки» до селян з пропозиціями продати свої паї за 300-400 тис доларів представникам компанії Козицького. Цікаво, правда? Спецдозвіл купили у 2021 році за 90 млн грн, тобто смішні 3 млн доларів, а за один пай готові платити десяту частину вартості дозволу. Але ж при всьому визнанні того факту, що родина діючого голови Львівської ОВА заробляє величезні кошти на державних закупівлях (підрахували, що з 2017 року родина виграла тендерів на 7,5 млрд), щось я дуже сумніваюся, що гроші, які пропонуються селянам, належать Козицьким. Підозрюю, що це гроші мажоритарного власника «Горизонтів» – Карела Комарека. Та/або безпосередньо «Газпрому».

Із «Газпрому» та ФСБ — з любов’ю

Бо хто такий Комарек? Це головний друг і партнер «Газпрому» у Чехії та один з найбагатших людей цієї країни. Підкреслю, стратегічний партнер росіян, бо саме завдяки таким людям, як Комарек, росіяни реалізували проєкти альтернативної європейської інфраструктури в обхід газотранспортної системи України. Причому ініціював проєкт спільного із «Газпромом» газосховища сам Комарек ще у 2006 році. 2013 року холдинг MND Комарека і «Газпром» підписали офіційну угоду про будівництво сховища у чеському Дамброжице. Відповідна новина з фото досі є на сайті «Газпрому». В офіційному релізі події є пряма мова Комарека, який стверджує, що сховище стало надсучасним в Чехії, і його обсяг скаладє 12% від усіх ПСГ країни. Його побудували тоді, коли рф окупувала Крим і вбивала українців на Донбасі, — впродовж 2014–2016 років.

Для реалізації та подальшого управління проєктом чеського ПСГ ще 2008 року було створено чеську компанію Moravia Gas Storage a.s. З 2013-го та аж до 2024 року 50+% власності належала «Газпрому». Часткою у менш як 50% володіла чеська MND a.s. Комарека. Тобто, старший («Газпром») і молодший (Комарек) партнери.

Значення, яке приділяв Кремль проєкту, ілюструє склад спостережної ради проєкту: Alexander Medvedev, Andrey Krutko, Sergey Tregub, Andrey Biryulin, Elena Burmistrova. Для розуміння: Мєдвєдєв – колишній заступник голови «Газпрому». Тригуб – екс-резидент ГРУ в Сирії, номінал Міллєра. Всі інші – теж офіцери ГРУ та ФСБ під прикриттям формальних «газових» посад, що легко гуглиться. І я недарма написав, що Комарек не просто партнер, а друг «Газпрому» і росії, бо саме глибокими особистими відносинами із кавалером медалі «За особождєніє Крима і Сєвастополя» Олександром Мєдвєдєвим пояснюється спонсорство Комареком російської хокейної ліги КХЛ. А також – володіння нафтовим терміналом «Самара» потужністю 5 млн тонн на рік, контроль над яким Комарек, ймовірно, зберіг і досі, переоформивши з одних голландських фунтів на інших.

А крім того – він власник ще й низки НПЗ у росії, про причетність до яких Комарека писала СБУ в 2018 році, рекомендуючи не допускати ТОВ «Горизонти» до аукціонів з продажу спецдозволів – з огляду на те, що активи одного з акціонерів компанії брали участь у паливно-енергетичному забезпеченні «ЛНР» та «ДНР».

Володіння такими активами у росії, звісно, ж потребує дружніх відносин з верхівкою «Газпрому» та Кремля. Друг або ж завербований агент – можна по-різному це називати. Росіяни називають «друг».

Після 24 лютого 2022 року цей «друг» продовжив качати і зберігати російський газ, зробивши заяву про припинення співпраці із «Газпромом» лише наприкінці червня 2022 року. Проте у реальності продовжив роботу до весни 2023, аж поки 10-й пакет санкцій ЄС напряму це не заборонив. Але і після цього за «Газпромом» було залишено 3% акцій ПСГ, і викупив їх Комарек лише зараз, влітку 2024, і також під тиском. Цього разу – влади Великої Британії, де він розвиває лотерейний бізнес, і де від нього зажадали повного розриву із Кремлем.

Верх цинізму полягає у тому, що цей формальний розрив під тиском ЄС і Лондону «друг» «Газпрому» намагається позиціонувати як індульгенцію – мовляв, дивіться, я чистий. І саме цей формальний розрив вони вирішили використати як привід для того, щоб йти на Полтавщину. Ми вже не з «Газпромом», ось друзі Козицькі підтвердять, дайте нам українського газу. А ЗМІ, які почали писати про це феноменальне, таке російське по духу нахабство, закидають листами про «наклеп» і «відсутність співпраці з росією». Розрахунок, що в українців пам'ять рибок гуппі.

Що цікаво, одразу, як про це почали писати українські медіа, офіційний сайт ПСГ, де була вся документація щодо співпраці з Газпромом, зупинив роботу. Непогана спроба, пане Комарек, але Google все пам’ятає. І звіт вашої компанії за 2023 рік, складений у березні 2024, де кривава, найбільша у 21 столітті війна називається «конфліктом в Україні», і той факт, що навіть у 2024 році, після типу розриву з «Газпромом», у борді цієї компанії продовжував сидіти росіянин Андрій Борисов, і кредити російських держбанків.

Білоруський бізнес «друга» «Газпрому»

А щоб не обмежуватися тільки минулим (хоча нафтовий термінал «Самара» працює і зараз), то ось ще свіжий приклад – IT-бізнес Комарека у Білорусі. У переліку афільованих з материнським холдингом Комарека KKCG зазначена білоруська компанія Seavus FLLC (Иностранное Общество с Ограниченой Ответственностью «СЕАВУС»). Ця ж інформація міститься у публічному звіті за результатами 2023 року лотерейного конгломерату Allwyn Комарека (стор. 157)

За вказаним реєстраційним номером в актуальний час в реєстрах Білорусі значиться компанія з іншою назвою ООО «Кіншіфт».

У білоруських агрегаторах реєстрів також підтверджується інформація, що це та ж компанія, яка в 2023 році змінила назву та формально адресу реєстрації, але зберегла основний вид діяльності.

Також з повідомлень в соцмережах компанії, що наприкінці 2023 року фірма на глобальному рівні зробила ребрендинг, і так само, як і у випадку з білоруською компанією змінила назву на Кіншифт.

Отже, беззаперечним є факт збереження юридичної особи в Білорусі та синхронна зміна назви юридичних осіб в межах глобального ребрендингу компанії, що вказує на продовження роботи офісу IT-компанії Комарека в Білорусі в цей час.

Це ще один штрих до портрету людини, яка претендує на українські надра разом із родиною українського топ-чиновника.

Російська матрьошка: Козицькі-Комарек-«Газпром»

А тепер про чиновника і його родину. Я так розумію, що про честь та гідність тут взагалі не йдеться. Тут немає рефлексії не те що щодо Комарека, а і щодо росіян. Козицький-старший без жодних проблем розповідає про те, що шлях в нафтогазовій галузі в нього почався з того, що він «отримав пропозицію від товариша з Москви пошукати на Західній Україні старі свердловини, щоб використати там нові на той час технології з інтенсифікації видобутку – використовувати паливо для ракет». Агов, СБУ, а можна ім’я паливно-ракетного товариша, який відправив із завданням пана Зиновія із завданням – у студію? Було б цікаво.

Що ж до співпраці у ТОВ «Горизонти» Комарека і Козицьких, то наголошую, вона продовжилася і після 2014 і після 24 лютого 2022. Спецдозвіл на Жуківську площу купувався у 2021, вже під час головування Максима Козицького у Львівській ОДА. Добре відомо, що родина Козицьких – найбільший нафтогазовий клан на Західній Україні. Клан, який щільно сидить на державних тендерах. І отримує спецдозволи від влади, одним з найвищих представників якої є Максим Козицький.

Як реагують чехи на розголос в українських ЗМІ, я вже розповів. Тепер як реагують його українські партнери. А реагують вони тиском на ЗМІ та блогерів, які про це пишуть. Знаю, що деякі блогери навіть отримали телефонні дзвінки з істеричними вимогами від окремих чиновників. Я особисто вже отримав низку погроз від львівських кримінальних «мурчиків» та львівських же поліціянтів. Непогана компанія у родини Козицьких, гармонійна. На тлі постійних інформаційних повідомлень про гучні кримінальні розборки у Львівській області, замахи на учасників контрабандних схем та гучні політичні замовлення – привіти мені зі Львова виглядають навіть логічними.

Я, звісно, не вірю у парадигму доброго царя та поганих бояр. Ми пам’ятаємо тепле лампове селфі Козицького із президентом та головою ОП. І чутки про те, що після відставки уряду Козицький сяде на «Укрнафту», гадаю, мають під собою підстави. 

 Що ж це принесе Україні? Гадаю, призначення Козицького на посаду голови «Укрнафти» дасть нам «комарізацію» галузі. Бо бачимо, що Комарек далі бере участь у скупці дозволів. Причому, відверто за безцінь (напевно схема з ДГС) під потужним дахом Львівської ОВА. З цього приводу, думаю, доречно ставити питання про зловживання владою службовою особою, яка посідає особливо відповідальне становище.

Але головне питання – чи Комарек отримає доступ до українських надр у результаті «комаризації»? Або ж ми маємо тут традиційну російську матрьошку: Козицькі-Комарек-Газпром? Дієва схема корумпування еліт росіянами – у даному випадку Чехії та України. Росіяни використовують гібридні технології впливу і не можуть/не хочуть/не потребують заходити напряму. Їхній профіт – не тільки доступ до українських надр, але й провокування розколу, конфліктів, тотальної суспільної зневіри. І протидіяти цьому мають керівництво держави і органи безпеки, якщо вони теж не в темі. У чому є величезні сумніви.