Кінець Османської імперії!

Галатський міст до нової епохи: кінець Османів — початок Республіки

Турецькі війська вступають до Стамбула через Галатський міст — переправу через бухту Золотий Ріг, що з’єднує райони Еміньоню та Каракьой.

6 жовтня 1923 року — дата, коли окупаційні війська союзників (Велика Британія, Франція, Італія) завершили своє остаточне виведення з міста.

Вступ турецької армії під командуванням Шюкрю Наїлі-паші (3-й корпус) був плановим і символічним актом, який відбувався паралельно з евакуацією іноземних військ.

Урочисте та масштабне входження основних турецьких сил на чолі з самим Мустафою Кемалем-пашею відбулося раніше — 1 жовтня 1923 року. Цей день було обрано невипадково й супроводжено церемоніями, покликаними підкреслити відновлення суверенітету Туреччини.

Це стало кульмінацією Турецької війни за незалежність і фінальним акордом у поверненні Стамбула під повний контроль Туреччини.
29 жовтня 1923 року було проголошено Турецьку Республіку — цим символічно завершилася епоха Османської імперії.

Турецька війна за незалежність (1919–1923) точилася проти країн Антанти та їхніх союзників, які планували розділити територію Османської імперії після її поразки у Першій світовій війні. Основними противниками Туреччини були Греція, а також окупаційні війська Великої Британії, Франції, Італії й Вірменії.

Конфлікт став відповіддю на умови Мудроського перемир’я 1918 року та подальшу окупацію земель Османської імперії союзниками, а також на вкрай невигідний і принизливий Севрський мирний договір 1920 року, який фактично позбавляв Туреччину суверенітету.

Війна завершилася повною перемогою Туреччини. Було підписано Лозаннський мирний договір (1923), який замінив Севрський договір, визнав суверенітет і кордони Турецької Республіки та передбачав обмін населенням із Грецією. Того ж року офіційно проголосили Турецьку Республіку, а Османська імперія припинила своє існування.