Київ виявився не готовим до важкої затяжної війни

Попри санкції, росія збільшує виробництво озброєнь та військової техніки, прагнучи виграти нову Холодну війну з колективним Заходом, від чого багато в чому буде залежати і результат війни в Україні.

Розпочавши повномасштабне вторгнення взимку 2022 року, Кремль припустився трьох помилок:

• не взяв до уваги високий моральний дух української армії, готової битися;
• марно розраховував на підтримку мирного населення;
• не врахував готовність Заходу надати значну військову допомогу Україні.

путін зробив висновки.

Зменшивши довжину фронту, скоротивши логістику і сконцентрувавшись на вирішенні тактичних військових завдань, імперське керівництво росії серйозно зайнялося переведенням економіки на військові рейки, збільшенням виробництва зброї, для затяжного конфлікту, у якому Заходу не вистачить поточних запасів озброєння та військової техніки. А західне суспільство ще не готове жертвувати рівнем життя та комфортом для прискореного переозброєння напередодні чергової світової війни.

Така ситуація склалася перед початком Другої світової, як у 1935-1939 роках нацистська Німеччина шаленими темпами мілітаризувалася, Франція сподівалася на Лінію Мажино, Великобританія сподівалася умиротворити агресора, а Сполучених Штатах був жодного танкового батальйону.

За різними оцінками, росія наростила виробництво озброєнь щонайменше на третину. путін взагалі заявив, що «виробництво основних видів озброєнь збільшилося за рік у 2,7 раза, а за найбільш затребуваними напрямками — у 10 разів». Багато підприємств російського ВПК перейшли на роботу у дві та три зміни.

Росія виробляє до 200 нових танків на рік і модернізує до 50 штук на місяць. Усього — до 800 танків на рік, тоді як Україна отримує від партнерів лише кілька сотень важких броньованих машин і взагалі не має сьогодні власного танкобудування.

Так само і з іншими типами озброєнь. росія виробляє та відновлює до 1000 артилерійських систем великих калібрів, Україна отримує від партнерів десятки самохідних та буксирувальних артилерійських установок. росія виробляє на рік близько 40 сучасних бойових літаків, Україна літаки не виробляє і отримує одиниці старих радянських машин від країн колишнього Східного блоку. росія виробляє до 100 балістичних і крилатих ракет великої дальності на місяць, Україна виробляє одиниці «Нептунів» та невеликими партіями модернізує радянські С-200 у варіант «земля-земля».

Обидві сторони відчувають нестачу боєприпасів. Але якщо західні склади 155-мм снарядів вже порядком розорені, а внаслідок ізраїльської операції в Секторі Газа спустошені ґрунтовно, то росія отримує ще снаряди від Північної Кореї та нарощує виробництво своїх калібру 152-мм, які хоч і програють за потужністю, точністю і дальністю. стрільби західним 155-мм стандарту, проте простіше і дешевше у виробництві: вартість одного 155-мм пострілу становить близько 6000 доларів, а 152-мм - лише 600 доларів.

Певний паритет сьогодні існує у виробництві FPV-дронів поля бою та розвідувальних дронів літакового типу малого та середнього радіусів дії. Натомість у ударних дронах великої дальності типу "шахед" та ударних дронів середньої дальності типу «ланцет» росія вирвалася далеко вперед, запустивши за цілями в глибині території України вже понад 2 тисячі «шахедів» і наростивши кількість запусків до 520 на місяць. У Єлабузі будується величезний завод із виробництва «шахедів», в Іжевську під виробництво «ланцетів» переобладнуються великі торгові центри.

Неминуче зниження рівня західної підтримки — через «втому» Заходу, виснаження його запасів військового спорядження, внаслідок політичних змін — рельєфно показало всю неготовність київської влади до продовження важкої затяжної війни, яка пожирає дедалі більше ресурсів, які просто нема де брати. Немає танків, немає гармат, немає снарядів, ні, і, мабуть, найближчим часом не буде літаків.

Наївно розраховуючи на швидку перемогу, сподіваючись на, здавалося ще недавно, бездонну західну допомогу, Київ дуже мало зробив чи не зробив нічого для переведення економіки на військові рейки. Високопосадовці піаряться на викрутковій збірці FPV-дронів, у той час, як у країні не виробляються навіть у мінімально необхідній кількості ні снаряди, ні патрони, ні гранати.

Що буде далі?
 

— Далі буде дуже важка зима. росія готує досі небачені за масштабом удари дронами та ракетами по енергетичній інфраструктурі, військових складах, місцях базування військ, оборонних підприємств. Масовані запуски ударних дронів можуть перевантажити ППО, а удари ракетами — проломити повітряний щит. І коли Україна замерзатиме, логістика порушиться, населення страждатиме від холоду та голоду, а військам бракуватиме боєприпасів та військової техніки, тоді Кремль диктуватиме свої умови і Україні, і Заходу.

Вигравши Холодну війну, зіткнення ресурсів і військових економік, росія може захотіти не тільки всю Україну, а й частину Східної Європи, що втекла з імперських обіймів.

Стримати апетити агресора може лише негайна напруга всіх сил — і в Україні, і в країнах Заходу. Іншого шляху немає. Імперські військові заводи працюють у три зміни.