Кого розстріляли на відео

(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень).

Позавчора про це писали всі, сьогодні про це мовчать або потуплюють очі. Але потрібно підбити деякі підсумки.

Перше. Втрати.

У воїні, якого розстріляли рашисти на камеру і який перед смертю сказав "Слава Україні", люди за візуальними ознаками впізнали чотирьох чи навіть п'ятьох загиблих під Бахмутом.

Можна лише уявити кількість наших реальних втрат - загиблих і зниклих безвісти - за останні кілька місяців під Бахмутом і Соледаром, якщо є така варіативність для особи із, загалом, досить чітко зафіксованим портретом.

Я чув, що кажуть самі військові про число тих, хто зник та/або опинився в полоні "на тому боці", але, звісно, офіційно його ніхто зараз не підтвердить.

Друге. Наслідок першого, але не тільки. Бардак.

Можна лише уявляти (хоча це важко), у якому стані деякі наші підрозділи та в якому стані їхні внутрішні комунікації та обізнаність про особовий склад після боїв, якщо навіть "підтвердження" 30-ю бригадою особи розстріляного бійця (Тимофія Шадури) спирається лише на припущення, зовнішній вплив соцмереж та непевні слова родичів.

До речі, мало хто звернув увагу на цитату комбрига Володимира Сіленка:

"Ми офіційно ще не можемо підтвердити особистість (загиблого як Тимофія Шадури), тому що є сумніви, навіть, у його близьких. На жаль, ті хто був поруч з ним, загинули або в тяжкому стані в шпиталях... Тіло знаходиться на непідконтрольній території. Експертиза ДНК буде проводитися після евакуації тіла, коли це стане можливим".

Генштаб і Сухопутка фактично "затвердили" її, поширивши без додаткових застережень.

Тому - третє. Провал у комунікаціях і зв'язках.

Регіональне управління Сил ТрО ЗСУ "Північ" сьогодні фактично безапеляційно підтвердило як єдино правильну версію Юрія Бутусова.

Боєць, якого розстріляли росіяни після слів "Слава Україні" - солдат Олександр Мацієвський, снайпер роти вогневої підтримки 163-го батальйону територіальної оборони міста Ніжин 119-ї бригади ТрО ЗСУ.

Виходить, джерела Бутусова і його дистанційне журналістське розслідування виявилися дієвішими, ніж можливості бойової бригади, командування ЗСУ і Міноборони. 

ГШ і СВ чомусь не реагують на твердження про те, що розстріляний - не Шадура, а Мацієвський.

Хоча, як ми вже усвідомили, ідеться про реального героя і тему номер один.

Може, не реагують тому, що за іншою версією - Бутусов. Але ж ця версія справді виглядає як значно більш підставова. Тіло повернули, опізнали, є ознаки, докази, характер поранень, а не лише "колективний розум" фейсбучного емоціо.

Комунікації МО - знову реактивні, а не проактивні, хоча в міністерстві цілий заступник (ця) міністра займається комунікаціями. Замість апелювати до "тактовності" соцмереж уже після того, як у них пронеслася лавина емоцій і маніпуляцій, все-таки варто було одразу після появи резонансного відео зробити заяву і розкласти висновки й поради по поличках.

"Так і так, ми все розуміємо, рсн не люди, але щодо особи загиблого - заваліть писки, дайте стільки-то днів для неупередженого розслідування. Бо тут важлива правда, а не хайп".

Але сталося, як завжди. Реальність визначили маніпулятори в соцмережах. Висновок і для родичів, і для бригади визначила тупо космічна кількість згадок про Шадуру. Нехай і подекуди з припискою "Я нічого не стверджую, але подивіться, як схожі" (оце старе фото срочніка на сторінці пошуку зниклих і оцей відфотошоплений на комп'ютері портрет із відео).

Хвіст закрутив собаку в шаленому вихорі, і відмовити вже було неможливо. Почекати теж. Чому - хз. Варто було спробувати.

Висновки можна робити ще, зокрема моральні. Бо кількість загиблих/зниклих солдатів, яких публічно "приміряли" до вірусного відео - це ж і кількість родин, які побачили розстріл як свою внутрішню трагедію.

Насамкінець. Хай там що, за таке "Слава Україні!" не можна не дати звання Героя України. Бо людина стала Символом.

Головне - не помилитися, кому саме дати.

І заодно спробувати нарешті навести порядок у комунікаціях, горизонтальних та вертикальних зв'язках, в армії-суспільстві.