Команда Володимира Оманського імітує порядок там, де його насправді нема

Військовослужбовець, який прибув після поранення до своєї частини зі шпиталю, де йому зрізали форму, має оформити 13 різних видів документів в різних підрозділах та установах, причому зробити це негайно після прибуття зі шпиталю, а не колись пізніше у зручний час.

Без цього форма не видається.

Дивлячись на цей складний перелік, який у різних кабінетах та чергах має зібрати САМ поранений воїн, стає прикро. Прикро, що знаходиться час у керівників під час війни для створення цієї бюрократичної барикади. Прикро, що забирають час у тих, хто отримав поранення та тих, хто має все це оформляти.

Це видано не для того, щоб щось видавати, а для того, щоб мати підстави не видавати. Але чому навіть під час війни не виникає бажання спробувати говорити з людьми чесно?

Запасів не створили. Гроші на форму не передбачили, і тепер не можуть забезпечити виробництво.

Ну так визнайте це.

Скажіть про це чесно, що грошей на форму не вистачає, держава  може забезпечити один комплект на рік, або компенсує частину вартості, якщо військовослужбовець придбає собі форму сам - визначеного стандарту та кольору. Це стимулює нашу легку промисловість.

Але не треба імітувати порядок там, де його насправді нема. Бо тепер багато людей мають займатись обслуговуванням цієї нікому не потрібної гори паперів.

До речі, єдина категорія військових, як раз, яким треба видавати форму стільки разів, скільки треба - це поранені військовослужбовці, які втратили форму внаслідок її псування ворогом, і які попри все привернулись до військової частини для продовження служби. Люди отримали стрес, але вони хочуть служити далі.

Це знов історія про пріоритети та оборонне планування, якого у нас нема, а є його імітація. Ось у вигляді таких порядків.

Пропоную переглянути наказ, і скоротити з десяток цих нікому не потрібних форм звітності, впорядкувавши питання видачі форми якимось простим шляхом, який не змушує створювати бюрократичні барикади.