Командири зможуть надавати додаткову відпустку військовослужбовцям – набрав чинності закон

Військовослужбовці зможуть отримати сумарно до 54 днів відпустки.

Військовослужбовці зможуть розраховувати на додаткову відпустку, якщо відповідний дозвіл надасть командир військової частини. 22 вересня набув чинності закон №4562-IX (законопроєкт №13235), про що сьогодні повідомляє «Судово-юридична газета».

Раніше Павло Паліса пояснив, що кожен військовослужбовець отримає гарантовану відпустку на 15 днів із 30 календарних днів щорічної основної відпустки. Інші 15 днів надаватимуться залежно від можливостей конкретного підрозділу.

Також закон відновлює низку соціальних гарантій:

• учасники бойових дій матимуть додаткову 14-денну відпустку, яка не діяла в умовах воєнного стану;

• військовослужбовці-контрактники віком 18–24 років, які не мають вищої освіти та продовжують навчання, отримають право на відпустку для складання іспитів.

«Раніше у всіх було 30 днів відпустки. Тепер додали 14 днів для учасників бойових дій. Ця норма існувала й раніше, але для військових вона не діяла під час воєнного стану. Тепер діє.

Щодо гарантованих 15 днів. Раніше їх не було, і могла виникнути ситуація, коли через рішення командира (наприклад, у разі складної ситуації в підрозділі) людина взагалі не мала можливості піти у відпустку. Тепер є 15 днів, гарантованих законом. Решта — залежно від можливостей у підрозділі», — зазначив Павло Паліса.

Крім того, за його словами, пропрацьовується механізм компенсації невикористаних днів відпустки не після звільнення, а щороку.

Також він нагадав, що існує ще 10 днів за сімейними обставинами, а до кожного виду відпустки, за потреби, додаються дні на дорогу.

У свою чергу, уповноважена з питань захисту прав військовослужбовців Ольга Решетилова заявила, що відтепер військовослужбовці зможуть отримати сумарно до 54 днів відпустки.

Зокрема, у пункті 18 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям, крім частини щорічної основної відпустки тривалістю не більше 30 календарних днів, надаються відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більше 10 календарних днів, а також додаткова відпустка, визначена Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з дозволу командира (начальника) військової частини.

Водночас Головне юридичне управління парламенту зауважило, що ці поправки можуть спричинити плутанину на практиці.

Згідно із Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», додаткова відпустка надається військовослужбовцям, які мають статус учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника війни.

Проте з фінальної редакції законопроєкту не випливає, що ця відпустка надається виключно тим, хто має відповідний статус. Це може викликати питання щодо того, хто саме матиме право на таку відпустку.

Новий закон дозволяє командирові (начальникові) військової частини самостійно вирішувати, кому і коли надавати таку відпустку.

Таким чином, абзаци перший і другий пункту 18 статті 10-1 викладені в такій редакції:

«Під час дії воєнного стану військовослужбовцям, крім тих, хто проходить базову військову службу, надається частина щорічної основної відпустки загальною тривалістю не більше 30 календарних днів, додаткова відпустка, визначена Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з дозволу командира (начальника) військової частини, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більше 10 календарних днів. Кожна із зазначених відпусток надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.

Щорічна основна відпустка, зазначена в абзаці першому цього пункту, надається частинами протягом календарного року за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 15 календарних днів, а одночасна відсутність не перевищуватиме 30% загальної чисельності військовослужбовців підрозділу. Надання основної безперервної частини щорічної відпустки тривалістю 15 календарних днів є обов’язковим. Вона може не надаватися лише за бажанням військовослужбовця».