Кожен третій чиновник подає недостовірні відомості у декларації
Посадовці помилялись у кожній третій декларації: яка загальна сума «похибок».
Кожна третя перевірена декларація українських посадовців (423 випадки) містила ознаки подання свідомо неправдивих відомостей. Загальна сума таких «похибок» — понад 5,8 млрд грн, або в середньому по 13,6 млн грн на декларацію.
Про це повідомляє Опендатабот із посиланням на дані Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).
Зазначається, що протягом січня — червня посадовці подали 706 311 декларацій. Це на 34% менше, ніж за аналогічний період 2024 року.
71% усіх цьогорічних декларацій подано у березні. Кожна восьма подана декларація згодом була виправлена.
Із загальної кількості 1 534 перевірок на кінець червня завершено вже 1 203 — тобто 78%. Порушень не виявили лише у 0,9% випадків — це 11 перевірок. Зазначається, що наразі алгоритми передбачають перевірки не всіх декларацій, а лише високоризикових.
В Україні відносно безкарно можна помилятися на суму, меншу за 100 прожиткових мінімумів (приблизно 302 тисячі грн). За такі порушення передбачена дисциплінарна відповідальність — догани, звільнення, позбавлення премій. Саме такі порушення виявили майже у половині перевірок — 45% (558 випадків), йдеться в дослідженні.
Якщо «неточність» більша, покарання залежить від суми — це може бути як адміністративна, так і кримінальна відповідальність.
Загалом за ознаками подання свідомо неправдивих даних у 2024 році було відкрито 358 кримінальних справ, а цьогоріч — ще 258. Утім результативність таких проваджень поки що невисока — близько 9%. Торік було вручено 33 підозри, цьогоріч — 24. До суду дійшли лише 20 справ (6%) у 2024-му та 17 справ (7%) цього року.
Ще в 159 деклараціях (13%) посадовці зазначили недостовірні відомості. Загальна сума таких похибок — понад 129,5 млн грн, тобто близько 814 тис. грн на кожну декларацію. За це передбачено штраф від 17 000 до 42 500 грн.
У 21 декларації (2%) виявили ознаки незаконного збагачення. Йдеться про статки на суму 646,2 млн грн (у середньому — по 30,7 млн грн на декларанта). За цими фактами торік відкрили 102 кримінальні провадження, але лише 7 підозр були вручені. Цьогоріч відкрито ще 52 провадження та вручено 2 підозри. До суду наразі дійшла лише одна справа.
У 30 деклараціях (3%) йдеться про необґрунтованість активів (ст. 290 ЦПК України). Посадовці задекларували майна на понад 129,1 млн грн без належного підтвердження походження — це приблизно по 4,3 млн грн на декларацію.
Також зазначається, що у 18 деклараціях виявлено одночасно порушення двох статей: подання недостовірних відомостей та незаконне збагачення. У 24 деклараціях поєднано ознаки недостовірних даних та необґрунтованості активів.
