Критик Путіна політолог Піонтовський – у Росії попереду не перебудова, а перестрілка
Давній критик Путіна, політолог Андрій Піонтковський, який втік кілька місяців тому з Росії через загрозу вбивства, розповів про своє бачення палацових розборок в Кремлі після арешту міністра Улюкаєва.
– Заарештовано Олексія Улюкаєва, один з видних представників т.зв. системних лібералів, і як вважається високопрофесійний економіст. Заарештовано, як багато хто вважає зовсім не за те, що робив, а став жертвою інтриг або навіть якихось змін стратегічного характеру, які свідчать мало не про зміну курсу Кремля. Що Ви з цього приводу скажете?
– Перше враження – Улюкаєва підставили. Не треба розбиратися в хитросплетіннях кремлівських інтриг, аби розуміти, що для Улюкаєва, який за роки служіння режиму придбав (формально легальними способами, а на ділі – банальним злодійством) десятки мільйонів і є мультимільйонером – жалюгідні два мільйони доларів не є чимось таким, заради чого можна йти навіть на незначний ризик. І вже точно він не помчав би за кешем уночі в офіс «Роснефти».
Що стосується мого особистого ставлення, то Ви знаєте – я ніколи не був великим шанувальником Олексія Навального. Мені не подобається його позиція з багатьох питань: по Чечні, Грузії, Україні. Але вчора, я розшарив його дуже точний текст про те, що важко відчувати співчуття до представників цієї гоп-компанії навіть в тому випадку, коли надуманий характер звинувачень абсолютно очевидний. Вони не відчувають жодного жалю до всього беззаконня, яке твориться в країні, в тому числі, заїх активної участі.
Тут мені згадуються записи з щоденника дружини Булгакова,Олени Сергіївни, які вона робила в 1937 році. Там багато записів, який звучать приблизно так: «заарештований Авербух. Є відплата». А потім, перераховується ще довгий список таких персонажів. (Авербух це один з літературних функціонерів, який труїв Михайла Булгакова багато років – ред.).
Заарештували Авербухаяк японського або німецького шпигуна зовсім беззаконно. Але дружинабула права в тому, що це було відплата тим людям, які віддано служили злочинному більшовицькому режимові, поділяли відповідальність за все те, що було вчинено його керівництвом. Із Червоного терору і колективізації до Голодомору. Цей же режим потім розчавив і їх самих.
Не хочу говорити, що Улюкаєв особисто винен у чомусь жахливому. Але він вірно служив путінському режимові. Причому служив на найважливіших, відповідальних «фронтах». Займався легітимацією Путіна на міжнародній арені, забезпеченням економічної життєдіяльності режиму.
Ця людина прекрасно усвідомлював те, що державна система, якій він служить, винна у військових злочинах на території Чечні, України, Грузії і Сирії, у масових порушеннях прав людини тут, в Росії.
Бачимо, що його колеги, як-то Чубайс, Кудрін висловлюють цілий спектр емоцій: від подиву, до шоку. Мене, як і Навального, цікавить питання, чому ці персонажі не шоковані мучеництвом Ільдара Дадіна, політв'язня, якого взагалі тримають в таборі без вини й катують? До речі, я готовий побитися об заклад, що ніхто з цієї псевдоліберальної гопоти і не подумає йти у відставку на знак протесту проти арешту Улюкаєва.
Як ніхто з них, включаючи самого Улюкаєва, ні словом не обмовився, коли був заарештований інший світоч лібералізму – Микита Бєлих. Зараз він сидить собі в камері, і ніхто з його колишніх друзів про нього навіть не згадує. Так само буде і з Улюкаєвим. Так само буде і з іншими, якщо до них дійде черга.
Ми пам'ятаємо, як ті, хто в 1937-38 роках потрапили під ніж внутрішньопартійних чисток, коли їх ночами розсаджували по воронках, кричали «зателефонуйте товаришеві Сталіну». Я думаю, що і Улюкаєв, коли його заарештовували, дуже хотів подзвонити товаришеві Путіну.
– Що Ви скажете про гіпотезу, ніби арештами, як арешт Улюкаєва, Путін завдає випереджального удару проти потенційних змовників?
–Та яка, до біса, змова! Які серед цих опаришів можуть бути змовники. Змова проти Путіна може формуватися де завгодно, тільки не в середовищі системних лібералів, які, як я повторюся, будуть йому служити до останнього подиху.
– Звучать голоси про те, що зі справи Улюкаєва може йти початок зачистки в елітах. Що Ви на це скажете?
– Я не поділяю цю точку зору. Навіть якщо просто судити по тій інформації, яку поширив Слідчий комітет, очевидно, що в цій операції активну участь брала «Роснефть».
Нам кажуть, що жадібний корупціонер Улюкаєв вимагав щось беззаконне, а кришталево чесний Сечін пішов і доповів «куди слід». Тільки це вказує на те, що арешт Улюкаєва більше схожий на провокацію, яка пов'язана з корпоративним конфліктом інтересів.
Але ж ми добре знаємо про напружену ситуацію, пов'язану з придбанням «Башнефти» і приватизацією «Транснафти». Тому, швидше за все, перед нами суперечка панівних суб'єктів між Сечіним і Улюкаєвим, яка розв’язалася для останнього не кращим чином.
Що стосується «зачисток», то такі методи не надто в'яжуться з психологією самого Путіна, який звик у всьому підтримувати рівновагу. Повністю зачистити один табір і залишитися заручником іншого – це на нього не схоже. Він скоріше буде «висмикувати» фігури з різних таборів по черзі, щоб оточення не розслаблялися, але ніколи не піде на те, щоб повністю зачистити один з таборів.
– Значить, конкретно цей випадок не можна пов'язувати з так званою Перебудовою 2.0, про яку останнім часом багато розмов?
– Розмов про можливі зміни в конфігурації влади останнім часом дійсно дуже багато (особливо ними захоплюється наш шановний колега Валерій Соловей – АП). Але насправді, ці зміни скоріше мають під собою дещо іншу причину. І перш за все, це зміни у зовнішньополітичній ситуації.
Режим зазнав фундаментальної поразки в розв'язаній ним 4-й світовій війні (це їхнє власне визначення – АП). План зі створення «Русского Мира», який повинен був початися з України, з тріском провалився.
Переважна більшість росіян залишилися лояльними до України, а не до Путіна. А в самій Росії виявилося, що вмирати за путінські геополітичні химери народ відмовляється. І будь-які втрати, навіть мінімальні, неприйнятні до такої міри, що в підсумку Кремлю довелося спеціальним законом прирівнювати дані про втрати до держтаємниці.
Провалився ядерний шантаж проти Заходу. Більш того, судячи з тих призначень, які очікуються в майбутній адміністрації Трампа (там, судячи з усього, опиняться одні яструби – АП), мені видається, що його президентство, яке віталося в Росії до такої міри, що ідіотка Симонян, збиралася кататися по Москві з американським прапорцем на автомобілі, стане для путінської Дзюдохерії таким же фатальним, як президентство Рейгана для СРСР.
Ейфорія в нашій Думі з приводу обрання Трампа нагадує таку ж ейфорію, яка панувала в бункері Гітлера в квітні 1945 року, коли прийшло повідомлення про смерть Рузвельта. А тут в оточенні Путіна шалено радіють повідомленням про політичну смерть Гіларі Клінтон і чекають послаблень.
Буде не послаблення, а більш жорстока політика. Наприклад, Рудольф Джуліані, який посяде одну з ключових посад в адміністрації Трампа, кілька днів тому в інтерв'ю АВС вже назвав Путіна вбивцею і сказав, що Америка буде розмовляти з Росією з позиції сили.
Люди, які розв'язали гібридну війну тепер стоять перед необхідністю гібридної капітуляції.
Скоріше, маячить не перебудова, а перестрілка. Бо при зовнішньополітичному ураженні найбільш уразливою ланкою стає сам диктатор. І раціональне рішення проблеми – це зміна персонального бренду режиму. Ось це так, це серйозне питання. А всякі там Улюкаєва, Сечін, це так, мишача метушня.
Відділ моніторингу
