КС: «Довічне? Що ж, пожируємо довічно»

Спробувати вигадати щось метафорично нове, вбивчо принизливе про українську неправедну судову систему – марна справа. Це все одно, що сумніватися у діагнозі блазневі, котрий поліз на трон, коли було відлучився легітимний  сіделець.

На лаву лише тимчасово, сподіваємося, непідсудних підсів Голова Конституційного суду України Олександр Тупицький. Виказне, у стилі назівництва у творчості Миколи Васильовича Гоголя прізвище (Плюшкін, Собакекич, Ноздрьов, Коробочка тощо), посунуло вовків, ківалових, венедіктових, зваричів.

Порозпихало, вмостилося. Строчить обурливі філіппіки на адресу антикорупційних органів, які, бачите, чинять тиск на «божий суд» України!

Пам'ятаєте, як усе змішалося в хаті Облонських, коли там запахтіло адюльтером? У нашій судовій хаті тхне настільки відвертою, неприхованою проституцією, що єдиним виходом уявляється пустити півня під це осереддя антизаконників, дилетантів і «колядників».

Персонально для місцевих нащадків «Беркута» уточнюємо – запропонований нами варіант реформування судової гілки влади півнем не є закликом до насильницького повалення конституційного ладу з явними ознаками антиконституційності, це – опінія. Себто захищена ст. 34 Основного Закону особиста думка. А ремарка боязким автором знову подана з огляду на долю Марусі Звіробій.

Ще вчора у НАЗК була можливість вивести Тупицького на чисту воду. На сайті відкритого е-декларування кожен цікавий громадянин міг переконатися у моторошній працелюбності Голови КСУ, котрий за рік заробив 4,5 млн. грн., щомісяця доточуючи сколочені ще у благословенні часи змички з регіоналами статки трьомастами сімдесятьма п'ятьма тисячами гривень.

Від учора Тупицький – праведник, практично любчик грецької Феміди і римської Юстиції обох зразу, бо якщо немає організму, то немає й справи на нього. Організму не стало – на закритому засіданні у вівторок КС проголосував за скасування статті 366-1 Кримінального кодексу (недостовірне декларування), незаконного збагачення, електронного декларування, повноважень НАЗК.

От поважні і наївні люди вже третій день рвуть на собі волосся, волаючи з усіх телеекранів про неможливість навіть уявити конфлікт інтересів у головній конституційній голові щодо незадекларованої ділянки кримської землі у селищі Кореїз площею 126 квадратних метрів, придбаної в 2018 році чи то за 5, чи то за 15 тисяч доларів.

Припустити, що голова суду останньої інстанції  (а за Тупицьким далі – лише бог) може заради якоїсь сотки галькового пляжу піти на відміну безвізу для України, припинення підтримки українських шароварів фінансами МВФ, розірвання низки міжнародних угод, ліквідацію системи закупівель Prozorro, ба, навіть невизнання новобраних мерів?!

Тобто – на гаплик Україні?! Та ви що, подуріли, панове? Нізащо! Але цього не можна було припустити до 27 жовтня 2020 року.

Совість Тупицького та іже з ним одинадцяти конституціоналістів радо пішла назустріч поданню ще однієї низки «патріотів» – депутатів від проросійської партії зажопників та контрольованої Коломойським фракції «У майбутнє на майбаху» – і знищила зачатки антикорупційної інфраструктури. Серед 47 авторів  Ілля Кива, Григорій Суркіс, Вадим Рабинович, Михайло Папієв, Віктор Медведчук, Олег Волошин, Юля и Сергій Льовочкіни, Наталія Королевська, Юрій Бойко. Які несподівані прізвища!

Найтрагічніше у цих суточках те, що конституційного виходу з них не існує. Зе вляпався по самісінький ковпак з бубонцями – це йому аговкнувся розгін Верховної Ради. По всьому, тепер розганяти треба Конституційний суд.

І Зе заразом!