«Людське сафарі»
Le Monde розповів, як росія вбиває мирних у Херсоні.
росія використовує мирних жителів Херсона як мішені для тренування операторів ударних безпілотників – перед тим як ті вирушають на складніші напрямки фронту на Донеччині та Запоріжжі.
Про це йдеться у репортажі французького видання Le Monde з Херсона.
«Тут люди живуть одним днем»
Журналісти Le Monde побували в Херсоні, де вибухи лунають із частотою один удар кожні п'ять хвилин. Попри це, мешканці продовжують ходити по магазинах і сидіти на терасах кафе – місто навчилося жити в умовах постійного терору.
фото з відкритих джерел
Майор Микола Ставицький, який командує батальйоном безпілотних систем 34-ї окремої бригади морської піхоти, пересувається містом у цивільному одязі та цивільній машині. «Ми знаємо, що росіяни мають у регіоні школи операторів дронів і тренуються на цивільних просто на вулицях, – розповів він. – Ми намагаємося їх знищити, але ці школи й бази розташовані глибше в тилу, поза межами досяжності наших дронів».
Його батальйон полює на ворога до 35 кілометрів за лінією фронту. Головна ціль – позиції російських пілотів дронів. За словами Ставицького, щодня йому вдається вражати дві-три цілі.
Фронт стабільний, але перейти річку не може жодна зі сторін
Капітан Д. – офіцер ССО Військово-морських сил України, який відповідає за військову розвідку в регіоні, – розповів журналістам на умовах анонімності, що Дніпро тримає фронт. «Фронт залишається стабільним, тому що російська армія не може переправитися через річку, – сказав він. – Але будемо чесними: ми також не можемо. Якби у 2022–2023 роках ми мали ті можливості дипстрайків, які є сьогодні, ми б вибили росіян».
За його словами, зараз українські сили значно ускладнюють російську логістику та постачання, однак для контрнаступу потрібен час.
Протидронові сітки й солдат із дробовиком
Поступово над вулицями Херсона з'являються протидронові сітки. Солдат із дробовиком стоїть поруч із робітниками як останній рубіж захисту, якщо дрон не знешкодить протиповітряна оборона. Однак повністю захистити місто, де з довоєнних 300 тисяч жителів залишилося близько 60 тисяч, неможливо.
«Тут люди живуть одним днем, як і солдати на передовій, – сказала заступниця голови ОВА з питань оборони Ольга Малярчук. – Завтрашнього дня просто не існує».
