Медична реформа болісна, однак неминуча
На базі Миргородської центральної районної лікарні днями відбулася, як назвали її в прес-центрі Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА, робоча нарада з питання створення Північного госпітального округу з центром у Миргороді, куди входитимуть, окрім медичних закладів Миргородського району, ще й Гадяцького, Великобагачанського, Шишацького й Лохвицького.
Провів її заступник голови облдержадміністрації Олег Пругло. У зустрічі взяли участь керівники РДА, районних та міських рад із тих сусідніх районів, що входитимуть до складу Північного госпітального округу, очільники медзакладів.
Голова Миргородської РДА Юрій Коваленко запропонував гостям по закінченню наради екскурс приміщеннями Миргородської ЦРЛ, відремонтованими, реконструйованими з недавно придбаною сучасною медичною апаратурою за рахунок коштів і з районного бюджету й меценатської підтримки з боку місцевих сільгоспвиробників.
Влада Миргородського району взялася за зміцнення лікувально-матеріальної бази, не очікуючи особливих розпоряджень, підказок чи нагадувань із вищих інстанцій. Принагідно Юрій Коваленко повідомив, що плюс до цього столичні проектанти вже підготували дорогої вартості документацію на устаткування модерного прийомного відділення чи не першого в Україні, яке відповідатиме останнім вимогам щодо медичних установ.
Начальник Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Віктор Лисак пояснив причини необхідності реформування галузі й у деталях прокоментував комплекс заходів, намічених Кабінетом міністрів України, які належить реалізувати на місцях уже найближчим часом, аби Полтавщина в числі перших чи навіть першою стала учасником відповідної державної програми.
Він підкреслив, що існуюча дотепер із радянських часів система надання медичних послуг зжила себе, тим паче, що й немає вже інституцій недавнього минулого, наприклад, колгоспів. Зрештою, весь світ узяв на озброєння такі системи, які б забезпечували належне фінансування охорони здоров’я, якість медичних послуг, ефективне використання коштів, які вкладаються в медичну галузь.
Кабінет міністрів України беззастережно вирішив вдатися до радикальних кроків у її реформуванні, а не намагатись її реанімувати «косметичними» заходами. Рядовий пацієнт дотепер в Україні практично незахищений, бо більше 50% затрат на лікування (а то й усі 100) він мусить покривати сам. Статистичні дані тільки підтверджують відсталість нашої медицини: звернень у лікарняні заклади багато, але стан здоров’я співвітчизників і тривалість їхнього життя залишають бути кращими.
Думки експертів про те, якою мати бути медицина в Україні, досить різняться.
Згідно із запроваджуваними принципами й підходами до медичної системи планується, що кошти повинні йти за пацієнтом, а не на інфраструктуру. У первинній ланці системи охорони здоров’я зараз формується електронна база даних, тобто, складаються списки проживаючих на відповідних територіях, визначається контингент (так званий червоний реєстр).
Із одного боку матимемо замовника, з іншого – виконавців послуг. Розробляється й буде прийнято пакет документів, які регулюватимуть функціонування первинної ланки медичної допомоги, яка надаватиметься безкоштовно, інфраструктура залишається на загал незмінною.
Відтак занепокоєність, ніби на цьому рівні ескулапи змушені будуть набувати статусу підприємців, безпідставна. Однак все одно підготовчої роботи виконати доведеться чимало, до чого треба бути готовим.
Полтавська область – серед тих, хто переходить на нові принципи й підходи в системі надання первинної медичної допомоги. На цей рівень припадає й за нашою статистикою 80% звернень пацієнтів.
Віктор Лисак акцентував на тому, що нова система взагалі стимулюватиме роботу лікарів, надто ж щодо профілактичних заходів, як це заохочується, наприклад, у Хорватії.
Держава ставить перед медичною галуззю завдання наблизити її до пацієнтів, тому й постало питання створення госпітальних округів, затвердження положень про них. Складовою нової структури стане госпітальна рада – дорадчий орган на громадських засадах, куди від Миргородщини делегуватимуться представники в кількості 6 членів (Миргород і Миргородський район – по 3).
Щоб Полтавщина могла брати участь у новій бюджетній програмі з солідним фінансуванням, потрібно багато чого зробити, в тому числі й визначитися з госпітальними радами, кандидати до яких затверджуються рішеннями сесій районних рад. Утім, левова доля в забезпеченні функціонування системи охорони здоров’я залишається за фахівцями – самими медиками.
Дуже важливо – підготувати план розвитку буквально кожного лікувального закладу, підвести його під визначені стандарти вимог, без чого подальший рух у напрямку реформування гальмуватиметься.
В.Лисак також деталізував функціонування структури закладів госпітального округу, що являє собою галузеву специфіку, назвав цифри виділених коштів (160 млн. грн.) для придбання медичного обладнання й апаратури в лікувальні установи області, осучаснення лабораторних досліджень, відзначив досягнення перинатальних закладів Полтавщини. Особливу увагу було звернуто на впровадження електронної системи в роботу лікувальних закладів області, що безумовно сприятиме поліпшенню її ефективності й результативності.
На зауваження з боку голови Великобагачанської районної ради Григорія Полтавця про суттєві проблеми в фінансуванні державних програм медичної галузі, в результаті чого це важким тягарем перекладається на місцеві бюджети, й Олег Пругло, й Віктор Лисак, визнавши такий факт, закликали до розуміння виникаючих труднощів на початковому етапі нової справи й попросили перетерпіти деякий час – невдовзі ситуація неодмінно поліпшиться.
Олексій Полив’яний
